88.Класифікаційні ознаки комунікації.

1)Організаційні:до них відносяться:

-комунікацію між організацією і середовищем;

-комунікації в середині орг.-її

-офіційні комунікації(телебачення,газети)

-неофіційні комунікації

Організації комунікації можуть реалізуватись по висхідній або низхідній лінії та по горизонталі.

Комунікації по висхідній-доведення інформації до керівництва(виявлення проблеми обмежень,передача розробок)

Комунікація по низхідній – доведення інформації до підлеглих рівнів про можливі зміни в організації(звільнення,про додатковий найм,зміни цінностей)

Горизонтальна комунікація – сприяє виникненню власного жаргону спеціалістів одного профілю специфічної,професійної мови.

2)Міжособові комунікації поділяються на :

-усна

-письмові

-невербальні

Усна комунікація –розмова телефоном,групові дискусії,рознесення чуток.

Переваги:швидкість обміну;гарний зворотній зв'язок;простота здійснення;

Недоліки :можливість пропусків у повідомленні суттєвих деталей;велика ймовірність забування інформації; викривлення інформації при передачі іншим особам.

Письмова комунікація –накази,листи,розпорядження, звіти.

Переваги:зберігається тривалий час;інформація відчутна на дотик;піддається перевірці;ретельно формується ,обмірковується і є логічною.

Невербальна комунікація –реалізується без використання слів(рухи частин тіла,жести,простір-наближення або віддалення від співробітників,інтер’єр,місце знаходження офісів,час)

89. Охарактеризувати основні структурні елементи конфлікту.

Конфлікт – це відсутність угоди між двома або декілька ми об’єктами, яке виникає в процесі взаємодії людей або груп, що мають протилежні цілі. Кожна конфліктна група буде пригнути того, щоб його особиста точка зору сприймалась

Основні елементи конфлікту:

• Наявність протиріччя (уявного, реального, вигаданого)

• Учасники конфлікту

• Причини виникнення

• Зміна характеру спілкування у напрямку конфлікту

• Мотиви конфлікту

• Активність сторін

• Результат конфлікту

90. Класифікаційні ознаки конфліктів.

1. За змістом та кількістю конфліктних сторін:

• Внутр.. особові

• Між особові

• Між групові

• Між групою і особистістю

2. За наслідками:

• Функціональні – призводять до розвитку відносин між групою і людьми, дозволяє уникнути різноманітності

• Дисфункціональн – охоплює особисту емоційну сферу, де одна із сторін наполягає на своїй позиції

• Без результативні

3. За формою прояву

• Видимі;

• Потайні

4. За ступенем тривалості і напруженості:

• Скороминучі

• Тривалі

• Гострі

• Хронічні

5. За характером виникнення

• Випадковий

• Наміряний

6. За сферою виникнення:

• Службовий

• Неслужбовий

7. За напрямами:

• Горизонтальний – задіяні особи не підлеглі один одному(співробітники, партнери)

• Вертикальні – особи підпорядковані один одному

• Змішані – беруть участь всі названі сторони

91. Що передбачає стиль компромісу.

Суть його полягає в тому, що сторони прагнуть врегулювати розбіжності при взаємних поступках. У цьому плані він трохи нагадує стиль співробітництва, однак здійснюється на більш поверхневому рівні, тому що сторони в чомусь поступаються один одному. Цей стиль найбільш ефективний, обидві сторони хочуть одного й того самого, але знають, що одночасно це нездійсненна. Наприклад, прагнення зайняти одну і ту ж посаду або одне й те ж приміщення для роботи. При використанні цього стилю акцент робиться не на рішенні, яке задовольняє інтереси обох боку, а на варіанті, який можна виразити словами: "Ми не можемо повністю виконати свої бажання, отже, необхідно прийти до рішення, з яким кожен з нас міг би погодитися ".

Такий підхід до вирішення конфлікту можна використовувати в наступних ситуаціях:

• обидві сторони мають однаково переконливі аргументи і володіють однаковою владою;

• задоволення вашого бажання має для вас не занадто велике значення;

• вас може влаштувати тимчасове рішення, тому що немає часу для вироблення іншого, або ж інші підходи до вирішення проблеми виявилися неефективними;

• компроміс дозволить вам хоч щось отримати, ніж все втратити.