litvin_v_m_uporyad_istoriya_ukraini

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

А таке негативне відношення до українського руху зауважено не тільки на Україні, а і в центральній Росії. Коли не одверто негативне, то затушо­ ване, або ж просто байдуже.

Ми не можемо мовчати і повинні попередити всю російську демокра­ тію про надзвичайну небезпеку такого відношення.

Росія й без того перебуває в загрожуючому становищі, без того немає дисципліни в армії, немає підвозу хліба в країні.

Не можна підбурювати мільйони людей, що стоять на фронті і почу­ вають тяжку образу їх найблагородніших поривань.

Не можна доводити цих людей до того, щоб вони, обурені тим, що їм не задовольнили ні одного їхнього побажання, піддались стихії, кинулись на Україну, як загрожують вони в багатьох своїх заявах. Не можна доводи­ ти селян до погроз лишити цілу країну без хліба. А це роблять ті люди, які хотять сепарувати Київ від України. Натурально, що на це селяни відпові­ дають: а що буде, коли ми сепаруємося від вас. [...]

Вісти з Української Центральної Ради.

1917. — № 8. — Травень.

Перший Універсал Центральної Ради (1917 р., червня 23/10)

Народе Український!

Народе селян, робітників, трудящого люду!

Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей української землі.

Найкращі сини твої, виборні люди від сіл, від фабрик, від солдатських казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Цен­ тральну Раду, і наказали нам стояти й боротися за ті права та вольності.

Твої, народе, виборні люди заявили свою волю так:

Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розрива­ ючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські збори.

Ті ж закони, що мають лад давати по всій Російській державі, повинні видаватися у Всеросійськім парламенті.

Ніхто краще нас не може знати, чого нам треба і які закони для нас лучші.

Ніхто краще наших селян не може знати, як порядкувати своєю зем­ лею. 1 через те ми хочемо, щоб після того, як буде одібрано по всій Росії поміщицькі, казенні, царські, монастирські та інші землі у власність наро­ дів, як буде видано про це закон на Всеросійському Учредительному зі­ бранні, право порядкування нашими українськими землями, право корис­ тування ними належало тільки нам самим, нашим Українським зборам (Соймові).

528

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

Так сказали виборні люди з усієї землі української.

Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам бути на чолі нашого народу, стояти за його права і творити новий лад вільної автономної України.

1 ми, Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу, взяли на себе великий тягар будови нового життя і приступили до тієї великої роботи.

Ми гадали, що Центральне російське правительство простягне нам ру­ ку в сій роботі, що в згоді з ним ми, Українська Центральна Рада, зможемо дати лад нашій землі.

Але Тимчасове російське правительство одкинуло всі наші домагання, одіпхнуло простягнену руку українського народу.

Ми вислали до Петрограда своїх делегатів (послів), щоб вони предста­ вили російському Тимчасовому правительству наші домагання.

А найголовніші домагання ті були такі:

Щоб Російське правительство прилюдно окремим актом заявило, що воно не стоїть проти національної волі України, проти права нашого наро­ ду на автономію.

Щоб Центральне російське правительство по всіх справах, що торка­ ються України, мало при собі нашого комісара по українських справах.

Щоб місцева власть на Вкраїні була об’єднана одним представником від Центрального російського правительства, себто вибраним нами коміса­ ром на Вкраїні.

Щоб певна частина грошей, які збираються у Центральну казну з на­ шого народу, була віддана нам, представникам сього народу, на націона- льно-культурні потреби його.

Всі ці домагання наші Центральне російське правительство одкинуло. Воно не схотіло сказати, чи признає за нашим народом право на автоно­ мію, право самому порядкувати своїм життям.

Воно ухилилось од відповіді, одіславши нас до майбутнього Всеросійсь­ кого Учредительного зібрання.

Центральне російське правительство не схотіло мати при собі нашого комісара, не схотіло разом з нами творити новий лад. Так само не схотіло призначити комісара на Україну, щоб ми могли разом з ним вести наш край до ладу й порядку.

Ігроші, що збираються з нашої землі, одмовилось повернути на потре­ би нашої школи, освіти й організації.

Ітепер, народе український, нас приневолено, щоб ми самі творили нашу долю. Ми не можемо допустити край наш на безладдя та занепад. Коли Тимчасове російське правительство не може дати лад у нас, коли не хоче стати разом з нами до великої роботи, то ми самі повинні взяти її на себе. Се наш обов’язок перед нашим краєм і перед тими народами, що жи­ вуть на нашій землі. І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя. Отже, хай кожен член нашої нації, кожен громадянин села чи города однині знає, що настав час великої роботи. Од сього часу кожне село, кожна волость, кожна управа городська чи земська, яка стоїть

529

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

за інтереси українського народу, повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною Радою. Там, де через якісь причини адміністратив­ на влада зосталась в руках людей, ворожих до українства, приписуємо на­ шим громадянам повести широку дужу організацію та освідомлення наро­ ду, і тоді перевибрати адміністрацію.

В городах і тих місцях, де українська людність живе всуміш з іншими національностями, приписуємо нашим громадянам негайно прийти до зго­ ди і порозуміння з демократією тих національностей і разом з ними при­ ступить до підготовки нового правильного життя.

Центральна Рада покладає надію, що народи неукраїнські, що живуть на нашій землі, також дбатимуть про лад та спокій в нашім краю і в сей тяжкий час вседержавного безладдя дружно, одностайно з нами стануть до праці коло організації автономії України.

І коли ми зробимо сю підготовчу організаційну роботу, ми скличемо представників від усіх народів землі української і виробимо закони для неї. Ті закони, той увесь лад, який ми підготовимо, Всеросійське Учредительне зібрання має затвердити своїм законом.

Народе Український! Перед твоїм вибраним органом — Українською Центральною Радою стоїть велика і висока стіна, яку їй треба повалити, щоб вивести народ свій на вільний шлях.

Треба сил для того. Треба дужих, сміливих рук. Треба великої народної праці. А для успіху тої праці насамперед потрібні великі кошти (гроші). До сього часу український народ всі кошти свої оддавав у Всеросійську цен­ тральну казну, а сам не мав, та немає й тепер від неї того, що повинен би мати за се.

t через те ми, Українська Центральна Рада, приписуємо всім організо­ ваним громадянам сіл і городів, всім українським громадським управам і установам з 1 числа місяця липня (іюля) накласти на людність особливий податок на рідну справу і точно, негайно й регулярно пересилати його в скарбницю Української Центральної Ради.

Народе Український! В твоїх руках доля твоя. В сей трудний час все­ світнього безладдя й розпаду докажи своєю одностайністю і державним ро­ зумом, що ти, народ, народ хліборобів, можеш гордо і достойно стати по­ руч з кожним організованим, державним народом як рівний з рівним.

Українська Центральна Рада: Документи і матеріали: У 2 т. Т. 1. Київ, 1996. - С. 101-105.

Другий Універсал Центральної Ради (1917 р., липня 16/3)

Представники Временного правительства повідомили нас про ті певні заходи, яких Временне правительство має вжити в справі управління на Україні до Учредительного зібрання. Временне правительство, стоячи на сторожі завойованої революційним народом волі, визнаючи за кожним на­ родом право на самоозначення і відносячи остаточне встановлення форми його до Учредительного зібрання, простягає руку представникам українсь­

530

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

кої демократії — Центральній Раді, і закликає в згоді з ним творити нове життя України на добро всієї революційної Росії.

Ми, Центральна Рада, яка завжди стояла за те, щоб не одділяти Украї­ ну од Росії, щоб вкупі з усіма народами її прямувати до розвитку та добро­ буту всієї Росії і до єдності демократичних сил її, з задоволенням приймає­ мо заклик правительства до єднання і оповіщаємо всіх громадян України:

Українська Центральна Рада, яка обрана українським народом через його революційні організації, незабаром поповниться на справедливих основах представниками інших народів, що живуть на Україні, від їх революційних організацій, і тоді стане тим єдиним найвищим органом революційної демо­ кратії України, який буде представляти інтереси всієї людності нашого краю.

Поповнена Центральна Рада виділить наново з свого складу окремий одповідальний перед нею орган — Генеральний секретаріат, що буде пред­ ставлений на затвердження Временного правительства як носитель найви­ щої крайової влади Временного правительства на Україні.

Вцім органі будуть об’єднані всі права і засоби, щоб він як представ­ ник демократії всієї України і разом з тим як найвищий крайовий орган управління, мав змогу виконувати складну роботу організації та впорядку­ вання життя всього краю в згоді з усією революційною Росією.

Взгоді з іншими національностями України і, працюючи в справах державного управління як органа Временного правительства, Генеральний секретаріат Центральної Ради твердо йтиме шляхом зміцнення нового ла­ ду, утвореного революцією.

Прямуючи до автономного ладу на Україні, Центральна Рада в згоді з національними меншостями України підготовлятиме проекти законів про автономний устрій України для внесення їх на затвердження Учредительного зібрання.

Вважаючи, що утворення крайового органу Временного правительства на Україні забезпечує бажане наближення управління краєм до потреб міс­ цевої людності в можливих до Учредительного зібрання межах і визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана з загальними здобутками револю­ ції, ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автоном­ ної України до Всеросійського Учредительного зібрання.

Що торкається комплектування українських військових частин, то для цього Центральна Рада матиме своїх представників при кабінеті військово­ го міністра, при Генеральному штабі і при Верховному головнокоманду­ ючому, які будуть брати участь в справах комплектування окремих частин виключно українцями, поскільки таке комплектування, по опреділенню військового міністра, буде являтись, з технічного боку, можливим без по­ рушення боєспособності армії.

Оповіщаючи про це громадян України, ми твердо віримо, що українсь­ ка демократія, яка передала нам свою волю, разом з революційною демок­ ратією всієї Росії та її революційним правительством прикладе всі свої си­ ли, щоб довести всю державу, і зокрема Україну, до повного торжества ре­ волюції.

Українська Центральна Рада: Документи і матеріали: У 2 т. Т. 1.

Київ, 1996. - С. 164-168.

531

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

З декларації Генерального секретаріату про інновації в галузі народної освіти (1917 р., жовтня 12)

Народня освіта

На полі народньої освіти на протязі цього академічного року має бути вироблений і по змозі здійснений проект нової по змісту і по формі школи на Україні, на підставах демократичних і національних, при чому кожна на­ родність в своїх культурних пориваннях повинна мати відповідне задоволен­ ня при передачі завідування освітною справою національних меншостей то­ варишам генерального секретаря національних справ при загальнім контролі генерального секретаря освіти. Так само будуть зроблені заходи до того, щоб на протязі року утворились відповідні курси для учителів і видані були під­ ручники та шкільні пособія як українські, так і инші, а також мають готува­ тися кадри лекторів для українських університетів та иншої вищої школи. Буде змінено форму шкільної управи в напрямі демократизації.

Буде одкрито в Київі педагогичну академію, народні університети, буде звернено особливу увагу на позашкільну освіту за допомогою всіх просвітних товариств на Україні. Буде зроблено заходи, щоб вищий контроль над всіма школами не тільки середніми, але й вищими, при захороні автономії вищої школи, належав генеральному секретаріятові.

Інтереси національної умілости найдуть собі певного заступника в Г. С., і в тій цілі засновано в секретарстві освіти відділ мистецтва. [...]

Історія української культури: Збірник матеріалів і документів. Київ, 2000. - С. 269.

З Постанови III Українського національного з’їзду Київщини про землю (1917 р., жовтня 28—30)

[...] Всі землі України (Український земельний фонд) переходять без вику­

пу в користування всього трудового народу України, який порядкує ним через сільські громади, волосні, повітові, краєві та всеукраїнські земельні комітети, обрані трудовим народом на основі загального, рівного, прямого та таємного виборчого права.

З’їзд звертається до Центральної Ради, щоб вона оголосила всі землі на Україні земельним фондом, виробила і затвердила законопроект про по­ рядкування землею земельним комітетом.

[...] З’їзд домагається негайної націоналізації всіх тих галузей господар­ ства, які обезпечують найпекучіші життєві потреби людності (залізниці, па­ роплави, вугільну та іншу промисловість).

Історія України: Джерельний літопис. Київ, 2008. - С. 393.

532

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

Офіційне пояснення Генерального секретаріату щодо земельної справи (1917 р., листопада 12)

До Генерального Секретаріату надходять запитання про те, як треба розуміти ті або інші думки останнього Універсалу про Земельну справу.

[...] Оберігаючи все народне господарство: машини, ліси, будинки, ла­ ни, скот і інше, дбаючи про порядок в Україні, Універсал не дозволяє ні­ яких самочинних захватів земель і всякого добра, порубки лісів тощо, бо такі захвати і порубки неминуче зруйнують відтепер вже всенародне багат­ ство та викличуть розруху та сварки в краю і серед селянства.

[...] Цілком виразно в Універсалі зазначено, що право власності скасо­ вується тільки на землі нетрудових господарств, які б вони не були: чи то селянські, чи то козачі, чи якісь інші, залишаються у власності теперішніх хазяйнів.

[...] Право власності на землі, які належать містам, містечкам і селам, або перебувають під дачами, садибами, городами, садами, а також під копаль­ нями, каменоломнями, заводами, фабриками і таке інше — Універсалом не скасовується.

Взагалі Універсал не тільки не дає права розпоряджатися самовільно землями, сільськогосподарським реманентом, кіньми і т. п., а призначаючи його добром всенародним, передає під догляд і в розпорядження Повітовим та Губернським Земельним Комітетам при допомозі Комітетів волосних.

Історія України: Джерельний літопис.

Київ, 2008. - С. 396.

Третій Універсал Української Центральної Ради (1917 р., листопада 20/7)

Народе український і всі народи України!

Тяжка і трудна година впала на землю республіки Російської. На пів­ ночі в столицях іде межиусобна і кривава боротьба. Центрального правительства нема, і по державі шириться безвластя, безлад і руїна.

Наш край так само в небезпеці. Без власті дужої, єдиної, народної Ук­ раїна теж може впасти в безодню усобиці, різні, занепаду.

Народе український! Ти разом з братніми народами України поставив нас берегти права, здобуті боротьбою, творити лад і будувати все життя на нашій землі. 1 ми, Українська Центральна Рада, твоєю волею во ім’я тво­ рення ладу в нашій країні, во ім’я рятування всеї Росії, оповіщаємо:

Віднині Україна стає Українською Народною Республікою.

Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб вся республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів.

До Установчих зборів України вся власть творити лад на землях на­ ших, давати закони і правити належить нам, Українській Центральній Раді, і нашому правительству — Генеральному секретаріатові України.

533

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Маючи силу і власть на рідній землі, ми тою силою і властю станемо на сторожі прав і революції не тільки нашої землі, але і всієї Росії.

Отож, оповіщаємо:

До території Народної Української Республіки належать землі, заселені у більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Пол­ тавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Кри­ му). Остаточне визначення границь Української Народної Республіки щодо прилучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини і суміжних губер­ ній і областей, де більшість населення українська, має бути встановлене по згоді організованої волі народів.

Всіх же громадян сих земель оповіщаємо:

Віднині на території Української Народної Республіки існуюче право власності на землі поміщицькі та інші землі нетрудових хазяйств сільсько­ господарського значення, а також на удільні, монастирські, кабінетські та церковні землі, касується. Признаючи, що землі ті є власність всього тру­ дового народу і мають перейти до нього без викупу, Українська Централь­ на рада доручає генеральному секретареві по земельних справах негайно виробити закон про те, як порядкувати земельним комітетом, обраним на­ родом, тими землями до Українських Установчих зборів.

Праця робітництва в Українській Народній Республіці має бути негай­ но упорядкована. А зараз оповіщаємо:

На території Народної Республіки України з цього дня установлюється по всіх підприємствах вісім годин праці.

Тяжкий і грізний час, який перебувас вся Росія, а з нею і наша Украї­ на, вимагає доброго упорядкування виробництва, рівномірного розпреділення продуктів споживання і кращої організації праці. І через те припи­ суємо Генеральному секретарству праці від цього дня разом з представниц­ твом від робітництва встановити державну контролю над продукцією на Україні, пильнуючи інтересів як України, так і цілої Росії.

Четвертий рік на фронтах ллється кров і гинуть марно сили всіх народів світу. Волею і іменем Української Республіки ми, Українська Центральна ра­ да, станемо твердо на тому, щоб мир було встановлено якнайшвидше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб через центральне правительство при­ мусити і спільників, і ворогів негайно розпочати мирні переговори.

Так само будемо дбати, щоб на мирному конгресі права народу українсь­ кого в Росії і поза Росією не було в замиренні порушено. Але до миру ко­ жен громадянин Республіки України, разом з громадянами всіх народів Ро­ сійської республіки, повинен стояти твердо на своїх позиціях як на фронті, так і в тилу.

Останніми часами ясні здобутки революції було затемнено відновле­ ною карою на смерть.

Оповіщаємо:

Однині на землі Республіки Української смертна кара касується.

Всім ув’язненим і затриманим за політичні виступи, зроблені до цього дня, як уже засудженим, так і незасудженим, а також і тим, хто ще до від­ повідальності не потягнений, дається повна амністія. Про се негайно буде виданий закон.

534

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

Суд на Україні повинен бути справедливий, відповідний духові народу. З тою метою приписуємо Генеральному секретарству судових справ зробити всі заходи до упорядкування судівництва і привести до згоди з

правними поняттями народу.

Генеральному секретарству внутрішніх справ приписуємо:

Вжити всіх заходів до закріплення і поширення прав місцевого само­ врядування, що являються органами вищої адміністративної влади на міс­ цях, і до встановлення найтіснішого зв’язку і співробітництва його з орга­ нами революційної демократії, що має бути найкрашою основою вільного демократичного життя.

Так само в Українській Народній Республіці має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібраннів, союзів, страйків, недоторканості особи і мешкання, право і мож­ ливість уживання місцевих мов в зносинах з усіма установами.

Український народ, сам довгі роки боровшися за свою національну во­ лю і нині її здобувши, буде твердо охороняти волю національного розвитку всіх народностей на Україні сущих, тому оповіщаємо, що народам: велико­ руському, єврейському, польському та іншим на Україні признаємо націо­ нально-персональну автономію для забезпечення їм права і свободи само­ врядування в справах їх національного життя та доручаємо нашому Генераль­ ному секретарству національних справ подати нам в найближчому часі законопроект про національно-персональну автономію.

Справа продовольча є корінь державної сили в цей тяжкий і відповідаль­ ний час. Українська Народна Республіка повинна напружити всі свої си­ ли і рятувати як себе, так і фронт, і ті частини Російської республіки, які потребують нашої допомоги.

Громадяни! Іменем Народної Української республіки в федеративній Росії ми, Українська Центральна Рада, кличемо всіх до рішучої боротьби зі всяким безладдям і руїнництвом та до дружнього великого будівництва но­ вих державних форм, які дадуть великій і знеможеній Республіці Росії здоровля, силу і нову будуччину. Вироблення тих форм має бути переведено на Українських і Всеросійських Установчих зборах.

Днем виборів до Українських Установчих зборів призначаємо 27 груд­ ня (декабря) 1917 р., а днем скликання їх — 9 січня (января) 1918 р.

Українська Центральна Рада: Документи і матеріали: У 2 т. Т. 1.

Київ, 1996. - С. 398-401.

Постанова Всеукраїнського з’їзду соціалістів-самостійників у справі земельної реформи (1917 р., грудень)

Одержати землю і розв’язати земельне питання може тілько самостійний нарід, і тому проголошення Самостійної Української Народної Республіки є необхідною умовою для розв’язання аграрного питання в Україні.

Нарід український складається у своїй величезній більшості з трудово­ го люду і тому земельне питання мусить бути розв’язане в інтересах трудя­ щого люду.

535

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Проволікання цієї справи, що роблять українські партії, які зараз стоять

увлади, веде тільки до анархії, а значить і до загибелі нашої [...]

Воснову закону мусить бути положена конечна мета: націонал-соціялі- зація землі: націоналізовані землі, оселені народом українським [...]

Кожен член української нації, що живе з землі, бере її стільки до уживання, скілько може обробити її власними руками, власноручно без наймита.

[...] Маючи на увазі, що власність на нетрудові землі на Україні уже скасована без викупу, дальший шлях, шлях послідовного законодавства аг­ рарного, мусить бути такий:

Ліквідувати велике землеволодіння [...] потім, по черзі, середнє, і далі — переходити до утворення класа трудового селянства, що живе з власної праці, спеціальне соціялістичне законодавство мусить зробити не тілько неможливою мобілізацію землі (скупчення її в поодиноких руках), а навпа­ ки, робити необхідним переход земельної власности до трудової норми.

Цей клас трудового селянства поволі, шляхом кооперації [...] перейде од індивідуального оброблення землі до колективного, а від колективного до соціялістичного, коли і буде осягнений віковічний ідеал Українського трудового народу: жити щасливо, вільно і незалежно на своїй землі [...]

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документи і матеріали: В 3 т. Т. 1.

Мюнхен, 1983. — С. 351—352.

Витяг з телеграми директора канцелярії Генерального секретарства міжнародних справ до голови української делегації на переговорах у Брест-Литовську

щодо повернення додому іноземних біженців (1918 р., січня 5)

[...] Генеральне Секретарство міжнародних справ прохає делегацію ввійти в порозуміння з австро-угорськими владами і остаточно вирішити справу по повернення заложників виселенців і біженців по можливости придержуючись цих загальних основ:

1. Генеральне Секретарство стоіть за це, щоби всі особи, котрі одержа­ ли можливість вернути до рідного краю на підставі конвенцій заключаємоі Австрією з бувшім Росийським правительством могли негайно же виїхати з території Украінськоі Народноі Республіки. Конвенція буде приложена в кінци.

2.Генеральне Секретарство вважає потрібним зі взгляду на добро за­ ложників виселенців біженців позволити на виізд також і тим котрі не суть включені в сю конвенцію а іменно: всім заложникам і священникам без огляду на вік всім виселенцям біженцям з виімкою мужчин від 16 до 50 ро­ ків здібних військової служби.

3.Генеральне секретарство є цього погляду що принципу взаємності обміну можна б і не перестерігати.

536

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

4. Треба докладно вирішити про все що відноситься до: а) місце пропуска.

б) часу (найкраще означити два дні в тиждень). [...] г) скількості багажа. [...]

Жванко Л. Біженство Першої світової війни в Україні: Документи і матеріали (1914—1918 рр.).

Харків, 2010. - С. 291.

Четвертий Універсал Української Центральної Ради (1918 р., січня 24/11)

Народе України! Твоєю силою, волею, словом стала на землі українсь­ кій вільна Народна Республіка. Справдилась колишня давня мрія батьків твоїх — борців за вольності і права трудящих.

Але в тяжку годину відродилась воля України. Чотири роки лютої вій­ ни знесилили наш край і людність. Гроші в ціні падають. Хліба зменшу­ ється. Насуває голод. По краю розплодились юрби грабіжників і злодіїв, особливо, коли з фронту посунуло військо, зчинивши криваву різню, зако­ лот і руїну на нашій землі.

Через усе це не могли відбутися вибори в Українські Установчі збори в приписаний нашим попереднім Універсалом час і ці Збори, призначені на нинішній день, не могли зібратись, щоб прийняти з наших рук нашу тим­ часову найвищу революційну владу над Україною, уставити лад в Народній Республіці нашій і організувати нове правительство.

А тим часом Петроградське правительство народних комісарів, щоб привернути під свою владу вільну Українську Республіку, оповістило війну Україні і насилає на наші землі своє військо, красногвардєйців-більшови- ків, які грабують хліб у наших селян і без всякої плати вивозять його в Ро­ сію, не жаліючи навіть зерна, наготовленого на засів, вбивають неповин­ них людей і сіють скрізь безладдя, злодіяцтво, безчинство.

Ми, Українська Центральна Рада, зробили всі заходи, щоб не допусти­ ти цеї братовбивчої війни двох сусідніх народів, але петроградське прави­ тельство не пішло нам назустріч і веде далі криваву боротьбу з нашим на­ родом і Республікою.

Крім того, те саме петроградське правительство народних комісарів по­ чинає затягати мир і кличе на нову війну, називаючи її до того ще «свя­ щенною». Знов польється кров, знов нещасний трудовий народ повинен класти своє життя.

Ми, Українська Центральна Рада, обрана з’їздами селян, робітників і солдатів України, на те пристати ніяк не можемо, ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ хоче миру і мир демократичний повинен бути якнайшвидше.

Але для того, щоб ні руське правительство, ні яке інше не ставали Ук­ раїні на перешкоді, установити той бажаний мир, для того, щоб вести свій край до ладу, до творчої роботи, до скріплення революції та волі нашої, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всіх громадян України:

537