кове зобов’язання не було погашено, то після закінчення вказаних строків на суму податкового боргу за кожний календарний день прострочення його сплати нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, яка діяла на день виникнення такого податкового боргу або на день його (або частини його) погашення, в залежності від того, яка з величин таких ставок є більшою.

Питання для самоконтролю

1.Зміст і призначення місцевих податків.

2.Види місцевих податків.

3.Досвід зарубіжних країн у запровадженні місцевих податків і збо-

рів.

4. Порядок обчислення і сплати місцевих податків в Україні.

3.6. Інші податки та збори

3.6.1. Плата за торговий патент

До числа загальнодержавних податків і зборів відноситься плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності. Вона стягується відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Патентуванню підлягає торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльність у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Торговий патент видається органами державної податкової служби за плату суб’єктам підприємницької діяльності за місцем їх проживання або за місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування в залежності від місцезнаходження пункту продажу товарів та його асортименту переліку. Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у таких межах:

-у м. Києві, обласних центрах — від 60 до 320 грн;

-у м. Севастополі, містах обласного підпорядкування і районних центрах — від 30 до 160 грн;

-на території інших населених пунктів — до 80 гривень.

Уаналогічному порядку і за такої ж вартості придбаваються патенти на здійснення діяльності з надання побутових послуг.

Термін дії торгового патенту із зазначених вище видів діяльності складає 12 календарних місяців. Можна придбати короткостроковий

215

патент на здійснення торговельної діяльності: на 1–15 днів; плата за 1 день — 10 грн.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності та діяльності з надання побутових послуг провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі 960 грн за календарний місяць. Термін дії такого торгового патенту, як і для надання послуг у сфері грального бізнесу, становить 36 календарних місяців, а оплата його вартості здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Для надання послуг у сфері грального бізнесу розміри плати за торговий патент залежать від його виду: чи це гральний автомат, чи гральний стіл з кільцем рулетки, чи використання столу для більярду тощо.

Законом передбачена торговельна діяльність без придбання торгового патенту виключно з використанням визначених Законом товарів вітчизняного виробництва, наприклад, хліба і хлібобулочних виробів, борошна пшеничного та житнього, солі, цукру, олії соняшникової і кукурудзяної, молока і молочної продукції та ін.

Для торгівлі деякими іншими видами вітчизняних товарів (їхній перелік наведено у Законі) видається пільговий торговий патент. Законом також визначені види діяльності, які не підлягають патентуванню. Наприклад, реалізація суб’єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах; через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб’єкта; діяльність у торгово-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, навчальних закладах, які здійснюють обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій, учнів і студентів.

3.6.2. Державне мито

Державне мито — це плата, що стягується за здійснення юридично значущих дій уповноваженими на це компетентними органами в інтересах юридичних і фізичних осіб і видачу їм відповідних документів, що мають правове значення. Особливості сплати державного мита регулюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 № 7-93 із змінами і доповненнями. Платниками державного мита є юридичні і фізичні особи, що звертаються у відповідні органи і в інтересах яких останні здійснюють значущі правові дії і видають підтверджуючі документи. Об’єктом обкладання державним митом виступають подання в суд позовних заяв, касаційних скарг, здійснення нотаріальних дій, реє-

216

страція актів громадянського стану, оформлення документів на право виїзду за кордон і запрошення в Україну громадян інших країн, видача паспортів, та укладання різних договорів цивільно-правового характеру (у тому числі по операціях, що здійснюються на торгових, валютних і інших біржах) і т.п. Ставки державного мита визначаються:

-у відсотках (до ціни договору, вартості майна, позову і т.п.);

-у фіксованих сумах (абсолютних; обчислених у відповідних частках до офіційно встановлених показників — мінімальної заробітної плати, неоподатковуваного мінімуму доходів громадян).

Перелік ставок державного мита досить великий, оскільки він вста-

новлюється за кожним видом дій, що обкладаються митом.

Як для юридичних, так і для фізичних осіб встановлено досить багато пільг щодо ряду дій (наприклад, позовів працівників про виплату заробітної плати, позови про стягнення аліментів, посвідчення заповітів і договорів дарування майна на користь держави, для інвалідів Великої Вітчизняної війни та ін.).

3.6.3. Внески до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Відповідно до Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» є декілька джерел формування коштів Фонду. Але тут мова піде про збір до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковому, регулярному, спеціальному), яким шляхом внесення змін до Закону України у 2001 році був поповнений перелік загальнодержавних податків і зборів. Платниками цього збору є учасники Фонду, а саме: банки — юридичні особи, які зареєстровані у Державному реєстрі банків. Кошти Фонду слугують для отримання вкладниками гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами у разі виникнення їх недоступності.

Початковий збір до Фонду в розмірі 1% зареєстрованого статутного капіталу банку перераховується банками — учасниками Фонду на його рахунок протягом 30 календарних днів з дня одержання банківської ліцензії на здійснення банківської діяльності.

Нарахування регулярного збору до Фонду здійснюється його учасниками Фонду двічі на рік по 0,25% загальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки, за станом на 31 грудня року, що передує поточному, та 30 червня поточного року. Перерахування збору здійснюється щоквартально рівними частками до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Сплата спеціального збору до Фонду здійснюється, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному обсязі своїх зобов’язань щодо обслуговування та погашення залучених кредитів,

217

спрямованих на відшкодування коштів вкладникам банків — учасників Фонду. Спеціальний збір вноситься у строки та згідно з умовами, встановленими адміністративною радою.

Загальний розмір спеціальних зборів протягом року не повинен перевищувати розміру щорічного регулярного збору.

3.6.4. Податок на промисел

Податок на промисел включено до переліку загальнодержавних податків. Порядок його сплати встановлений Декретом Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел», який був введений в дію з 1 липня 1993 р.

Цей податок запроваджувався перш за все з метою поповнення дохідної бази бюджетів місцевого самоврядування, хоча, як видно з таблиці 3.8, на сьогодні він практично не дає надходжень до бюджету.

Платниками податку на промисел (схема 3.1) є виключно фізичні особи незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання :

-не зареєстровані як суб’єкти підприємництва;

-здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, товарів (далі — товари).

Рис. 3.1. Податок на промисел

Об’єкт оподаткування — сумарна вартість товарів, яка підлягає продажу за ринковими цінами. Для нарахування цієї суми фізична особа повинна подати до податкової інспекції декларацію, в якій зазначається перелік товарів для продажу і їх вартість.

Декларація подається за місцем проживання платника, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, — за місцем продажу товарів. Не підлягає декларуванню і оподаткуванню, напри-

218

клад, сільськогосподарська продукція, вирощена у особистому підсобному господарстві.

Сума податку на промисел залежить від двох факторів:

-зазначеної в декларації вартості товарів;

-строку продажу товарів.

Якщо зазначені товари підлягають продажу протягом трьох кален-

дарних днів, ставка податку складає 10% їх вартості, зазначеної в декларації; якщо ж строк продажу товарів збільшується до семи днів, ставка податку подвоюється. Сума податку не може бути менше розміру однієї мінімальної заробітної плати.

Податок на промисел сплачується у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі вказаної платником сумарної вартості товарів і ставки податку. Мінімальний термін дії одноразового патенту — три календарних дні, максимальний — сім календарних днів.

Громадяни, які продають товари, повинні пред’являти на вимогу посадових осіб державних податкових інспекцій та органів внутрішніх справ одноразові патенти. Якщо продаж товарів здійснюється більше чотирьох разів протягом календарного року , така діяльність вважається систематичною і зобов’язує громадян зареєструватися як суб’єкти підприємництва.

На фізичних осіб, які здійснюють продаж товарів з порушенням встановленого порядку, посадовими особами органів податкової служби можуть накладатися адміністративні штрафи у розмірі від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3.6.5. Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмілярства

Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмілярства є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво.

Об’єктом оподаткування є виручка, одержувана від реалізації зазначеної продукції. Ставка збору становить 1% від об’єкта оподаткування. Платники сплачують збір на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду. 30% нарахованих сум збору залишаються на спеціальних рахунках управлінь Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та в областях і використовуються на розвиток виноградарства, садівництва та хмілярства, 70% нарахованих сум збору перераховуються на спеціальний рахунок Державного казначейства України. Розпорядниками цих коштів є органи виконавчої влади,

219

які здійснюють державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмілярства. Механізм справляння збору та порядок використання цих коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Дія Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмілярства» згідно з його нормами має бути припинена 31 грудня 2009 року.

3.6.6. Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України

Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, встановлюється для транспортних засобів вітчизняних і зарубіжних власників, які перетинають державний кордон України. Збір є платою за здійснення у зазначених пунктах митного контролю при транзиті вантажів і транспортних засобів; санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного і екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, а також за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Ставки єдиного збору за здійснення контролю вантажів і транспортних засобів встановлені (в залежності від місткості або загальної маси транспортного засобу з вантажем) в межах від 2 до 10 євро, за проїзд автомобільними дорогами України за кожний кілометр проїзду від 0,02 до 0,78 євро. Збір введено з метою спрощення процедури проходження вантажів і транспортних засобів через усі види контролю, які здійснюються у пунктах пропуску через державний кордон України.

3.6.7. Збір за використання радіочастотного ресурсу

Використання радіочастотного ресурсу в Україні здійснюється на платній основі. Збір за використання радіочастотного ресурсу стягується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів, направлених на підвищення ефективності використання цього ресурсу. Згідно із Законом «Про радіочастотний ресурс України» користувачі сплачують збір щомісячно в терміни, визначені відповідними законодавчими актами. Ставки збору встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Сума збору за користування радіочастотним ресурсом визначається платниками самостійно виходячи з розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот, визначеної у ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволі на експлуатацію, по кожному регіону окремо. Платники щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, подають до органів податкової служби податкові декларації за встановленою формою.

220

3.6.8. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію

У 2003 році перелік загальнодержавних податкових платежів в Україні поповнився збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію. Збір введено з метою формування спеціального фонду Державного бюджету, кошти якого повинні спрямовуватися на виконання програми будівництва вітряних електростанцій. Розмір і механізм сплати цього збору встановлюється Кабінетом Міністрів України спільно з Національною комісією регулювання електроенергетики України.

3.6.9. Збір за проведення гастрольних заходів

Платниками збору за проведення гастрольних заходів на території України, який був введений у 2004 році відповідно до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні», є організатори гастрольних заходів. Об’єктом оподаткування є виручка від реалізації квитків на гастрольний захід. Ставка збору за проведення гастрольних заходів становить 3% об’єкта оподаткування. Протягом 10 календарних днів після дати проведення гастрольного заходу платники збору повинні подати до органу державної податкової служби за місцем його проведення розрахунок збору за проведення гастрольних заходів за встановленою формою. Збір сплачується протягом двадцяти календарних днів, наступних за датою проведення гастрольного заходу, тобто за датою його фактичного завершення.

3.6.10. Збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності

Збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності у розмірі 2 відсотки до діючого тарифу на природний газ. Платниками є суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів. Порядок справляння збору встановлюється Кабінетом Міністрів України. Надходження збору зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на надання субвенції місцевим бюджетам на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу сільських.

221

3.6.11. Судовий збір

Судовий збір з’явивися у переліку загальнодержавних податків і зборів у зв’язку із введенням в дію Цивільно-процесуального кодексу України у 2004 році. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, цей платіж при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Питання для самоконтролю

1.Види місцевих податків і зборів.

2.Порядок справляння місцевих податків і зборів.

3.Плата за торговий патент: платники та порядок справляння.

4.Зміст, призначення і порядок справляння державного мита.

222