Список літератури

1. ДСТУ БВ.2.7-23-95 Розчини будівельні. Загальні технічні умови.

2. ГОСТ 5802-86 Растворы строительные. Методы испытаний.

Лабораторна робота 7 випробування силікатної цегли

Дослідити зразки рядової повнотілої силікатної цегли за показниками зовнішнього вигляду, фізичними властивостями та міцністю. Результати випробувань занести до табл.7.1…7.5.

7.1. Визначення показників зовнішнього вигляду і розмірів

Для перевірки відповідності цегли вимогам стандарту за показниками зовнішнього вигляду і розмірами кожна бригада випробовує по 3 зразка цегли.

Силікатна цегла повинна мати форму прямокутного паралелепіпеда розмірами 250x120x65 мм (одинарна цегла) або 250x120x88 мм (потовщена цегла).

Засоби випробування:

• металева лінійка;

• штангенциркуль;

• косинець.

Проведення випробування.

Лінійні розміри цегли вимірюють металевою лінійкою з похибкою не більше 1 мм. Для визначення довжини і ширини вимірювання проводять у трьох місцях: по ребрах та середині постелі, для визначення товщини – у двох місцях: по середині поперечика та довжика. За кінцевий результат приймають середнє арифметичне вимірів.

Таблиця 7.1

Результати зовнішнього огляду та вимірювання

Показники	Результати випро­бувань зразків цегли			Вимоги стандарту	Висновок про відповідність стандарту
	1	2	3
1. Розміри, мм: довжина ширина товщина				250 120 65(88)
2. Відхилення від розмірів, мм: за довжиною за шириною за товщиною				не більше ±2 ±2 ±2
3. Непаралельність граней, мм				не більше 2
4. Відбитості кутів завглибшки від 10 до 15 мм				не більше 3
5. Відбитості та притупленості ребер завглибшки від 10 до 15 мм				не більше 3
6. Шорсткість або зрив грані завглибшки, мм				не більше 5
7. Тріщини на всю товщину цегли довжиною по постелі до 40мм, шт				не більше 1
8. Включення піску, глини, вапна, сторонніх домішок розміром більше 5мм, шт				не більше 3
9. Недогас (дефекти від недогашеної суміші)				не допуска-ється

Для визначення непаралельності граней вимірюють з похибкою не більше 1 мм 4 ребра цегли по висоті, ширині або довжині (залежно від способу формування) і розраховують як різницю найбільшого і найменшого значень вимірювань. Глибину відбитостей кута або ребра вимірюють за допомогою косинця і лінійки за перпендикуляром від вершини кута або ребра, утвореного косинцем, до пошкодженої поверхні. Шорсткість або зрив граней визначають вимірюванням зазора між гранню цегли і ребром лінійки, прикладеної до неї.

Довжину тріщини по постелі вимірюють по прямій від точки початку тріщини до її перетину з ребром грані, через яку вона проходить на всю товщину цегли.

Кількість та розмір внутрішніх включень (піску, глини, інших домішок) визначають на зломі однієї з парних половинок після випробування цегли на згин.

Недогас цегли визначають візуально порівнянням досліджуваних зразків із зразком-еталоном, затвердженим у відповідному порядку і виготовленим у відповідності з технологічним регламентом.

Вважають, що недогас відсутній, якщо зразки не мають збільшення об'єму, крихкої структури, здіймання з тріщинами або сітки дрібних тріщин.