4.6.4. Рівняння динаміки системи.

Загальне рівняння При русі системи, підпорядкованої голономним двостороннім ідеальним в'язям, сума робіт активних сил і сил інерції на будь-якому можливому переміщенні системи повинна дорівнювати нулю:

або

де - сила інерції точки;- узагальнена сила інерції;- можливе переміщення точки.

Рівняння Лагранжа II роду мають такий вигляд:

де Т - кінетична енергія системи, представлена як функція узагальнених координат, узагальнених швидкостей і часу; - частинні похідні кінетичної енергії по узагальнених швидкостях і координатах.

4.7. Удар

Удар - явище, при якому швидкості точок тіла за дуже малий (близький до нуля) проміжок часу змінюються на скінченну величину.

ударні сили - сили, при дії яких відбувається удар. Ударні сили діють протягом дуже малого проміжку часу і досягають дуже великих значень.

В теорії удару в якості міри взаємодії розглядають не самі ударні сили, а їх імпульси.

Ударний імпульс - вектор, який визначається за формулою

де  - тривалість удару.

Теорема про зміну кількості руху матеріальної точки при ударі (основне рівняння теорії удару матеріальної точки): зміна кількості руху матеріальної точки під час удару дорівнює геометричній сумі ударних імпульсів, які діють на точку:

де - швидкості точки після і до удару відповідно.

Коефіцієнт відновлення при ударі:

, 0 ≤ к ≤ 1,

де ,- модулі нормальних складових відносної швидкості точки торкання тіл після і до удару відповідно.

Окремі випадки: 1) К = 1 - абсолютно пружний удар (тіла, що співударяються, після удару мають різні швидкості);

2) К = 0 - абсолютно непружний удар (тіла, що співударяються, після удару рухаються як одне тіло).

Теорема про зміну кількості руху механічної системи при ударі:

зміна кількості руху системи під час удару дорівнює геометричній сумі усіх зовнішніх ударних імпульсів, які діють на систему:

де - кількість руху системи після і до удару відповідно.

Теорема про зміну моменту кількості руху механічної системи при ударі: зміна головного моменту кількості руху системи відносно нерухомого полюса А під час удару дорівнює геометричній сумі моментів усіх зовнішніх ударних імпульсів відносно того ж полюса:

де - головні моменти кількості руху системи відносно полюсаА після і до удару відповідно.

Удар називається центральним, якщо нормаль до поверхонь тіл, що співударяються, в точці їх дотику (лінія удару) проходить через центри мас цих тіл.

Удар називається прямим, якщо швидкості тіл, що співударяються, напрямлені по лінії удару. В протилежному випадку удар називається косим.

Основні рівняння прямого центрального удару:

де - проекції швидкості тіл до удару на вісьх, що співпадає з лінією удару ; - проекції швидкості тіл на вісьх після удару; - маси тіл;- коефіцієнт відновлення.

Теорема ОстроградськогоКарно:

де - втрата кінетичної енергії двох тіл при ударі;- кінетичні енергії системі до і після удару відповідно;- втрачені швидкості.

У випадку косого удару мають місце рівняння

де і- проекції швидкостей тіл на вісьп, що проходить через центри мас цих тіл до удару і після нього.

Додаток 1