- •1.1 Стислі теоретичні відомості
- •1.2 Плоскопаралельні кінцеві міри довжини
- •Залишок 36,62
- •Залишок 34,5
- •1.3 Мікрометр
- •1.5 Послідовність виконання роботи
- •1.6 Питання для самоперевірки
- •1.7 Зразок протоколу вимірів
- •2.1 Стислі теоретичні відомості
- •2.2 Штангенциркуль
- •2 Лабораторна робота 2 Вимірювання деталей методом безпосередньої оцінки
- •2.4 Послідовність виконання роботи
- •2.5 Питання для самоперевірки
- •2.6 Зразок протоколу вимірів
- •3.1 Стислі теоретичні відомості
- •3.2 Мікрокатор
- •3.5 Послідовність виконання роботи
- •3.6 Питання для самоперевірки
- •3.7 Зразок протоколу вимірів
- •4.1 Стислі теоретичні відомості
- •4.2 Індикатор годинникового типу
- •4.3 Скоба індикаторна
- •4.4 Вимірювання
- •4.6 Послідовність виконання роботи
- •4.7 Питання для самоконтролю
- •2 Вимірювана деталь
- •3 Метрологічні характеристики зв
- •5 Результати вимірювання
- •6 Висновок про придатність
- •5.1 Стислі теоретичні відомості
- •5.2 Малий інструментальний мікроскоп
- •5.3 Послідовність підготовки до лабораторної роботи
- •5.4 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5 Питання для самоперевірки
- •5.6 Зразок протоколу вимірів
- •2 Метрологічна характеристика приладу
- •3 Елементи профілю різі по гост 9150-93 [4]
- •4 Результати вимірів
- •5 Висновок про придатність
- •6.1 Стислі теоретичні відомості
- •6.3 Тангенціальний зубомір
- •6.5 Послідовність виконання роботи
- •6.6 Питання для самоперевірки
- •1 Завдання
- •2 Результати вимірів
- •4 Висновок про придатність
- •7.1 Стислі теоретичні відомості
- •7.2 Штангензубомір
- •7.4 Послідовність виконання роботи
- •7.5 Питання для самоконтролю
- •7.6 Зразок протоколу вимірів
- •1 Завдання
- •3 Результати вимірювань
- •4 Висновок про придатність
- •8.1 Стислі теоретичні відомості
- •8.2 Крокомір бв-5070
- •8.3 Послідовність самостійної підготовки до роботи
- •8.4 Послідовність виконання роботи
- •8.5 Питання для самоперевірки
- •8.6 Зразок протоколу вимірів
- •2. Результати вимірювання
- •9 Лабораторна робота 9 Вимірювання довжини спільної нормалі циліндричного зубчастого колеса
- •9.1 Стислі теоретичні відомості
- •9.2 Контроль точності зубчастих коліс
- •9.3 Нормалемір індикаторний
- •9.4 Порядок самостійної підготовки до роботи
- •9.5 Послідовність виконання роботи
- •9.6 Питання для самоперевірки
- •9.7 Зразок протоколу вимірів
- •2 Результати вимірювань та розрахунків
- •10.1 Стислі теоретичні відомості
- •10.2 Контроль шорсткості поверхні
- •10.4 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •10.5 Питання для самоконтролю
- •10.6 Зразок протоколу вимірів
- •1. Завдання
- •2 Результати вимірювань та розрахунків
10.1 Стислі теоретичні відомості
Шорсткість поверхні– це сукупність нерівностей поверхні з відносно малими кроками, виділених на базовій довжині.
Базова довжина l– довжина базової лінії, яка використовується для визначення нерівностей, що характеризують шорсткість поверхні.
Базова лінія– лінія (поверхня) завданої геометричної форми, певним способом проведена відносно профілю (поверхні), та така, що служить для оцінки геометричних параметрів поверхні.
Довжина оцінки L– довжина, на якій оцінюються значення параметрів шорсткості. Вона може містити одну або декілька базових довжинl1; l2; l3...
Числові значення шорсткості поверхні визначають від єдиної бази, в якості якої приймають середню лінію профілю m, тобто базову лінію, яка має форму номінального профілю та проведена таким чином, щоб в межах базової довжини середнє квадратичне відхилення профілю до цієї лінії було мінімальним.
Терміни та визначення шорсткості регламентовані ГОСТ 25142-82.
Параметри шорсткості та їх нормовані величини встановлені ГОСТ 2789-73.
Відповідно ГОСТ 2789-73 шорсткість поверхонь виробів незалежно від матеріалу та способу одержання поверхні можна оцінювати кількісно одним або декількома параметрами (див. рис. 10.1):
Ra– середнє арифметичне відхилення профілю;
Rz – висота нерівностей профілю по десяти точках;
Rmax – найбільша висота нерівностей профілю;
Sm – середній крок нерівностей профілю в межах базової довжини;
S– середній крок місцевих виступів профілю в межах базової довжини;
t – відносна опорна довжина профілю (- числове значення рівня перетину).
В залежності від функціонального призначення можна виділити три групи параметрів шорсткості.
|
|
|
Рисунок 10.1 – Профілограма та основні параметри шорсткості поверхні |
1. Параметри, пов’язані з висотою нерівностей:
- середнє арифметичне відхилення профілю Ra
,
або наближено
![]()
де l– базова довжина;
n – число вибраних точок профілю на базовій довжині;
у– відстань між точкою профілю та середньою лінією.
Параметр Ra є преференційним (йому надається перевага).
- висота нерівностей профілю по 10-ти точкам Rz
,
де hi max, hi min – ординати відповідно п’яти найвищих та п’яти найнижчих точок (в межах базової довжини), виміряні від лінії, яка є еквідистатною середньої лінії та не перетинає профіль.
- найбільша висота нерівностей профілю Rmax– відстань між лінією виступів та лінією западин профілю в межах базової довжини.
2. Параметри, що характеризують властивості нерівностей в напрямку довжини (крокові):
- середній крок нерівностей профілю Sm
,
де Sm i– крок нерівностей профілю, який дорівнює довжині відрізку середньої лінії, що перетинає профіль в трьох сусідніх точках та обмежений двома крайніми точками.
- середній крок місцевих виступів профілю S
,
де Si– крок нерівностей профілю по вершинам, який дорівнює довжині відрізку середньої лінії між проекціями на неї двох найвищих точок сусідніх виступів профілю.
3. Параметри шорсткості, пов’язані з формою нерівностей профілю (параметри контактної жорсткості поверхні):
- опорна довжина профілю - сума довжин відрізківbi, які відтинаються на завданому рівнів матеріалі профілю лінією, еквідистантною середній лініїm
.
- відносна опорна довжина профілю tдо базової довжини:
.
Рівень перетину профілю відраховують від лінії виступів та вибирають з ряду: 5; 10; 15; 20; 25; 30; 40; 50; 60; 70; 80; 90% відRmax.

