3. Правове регулювання житлового будівництва на селі

Одним з головних напрямів відродження сіл України, поліп-

шення демографічної ситуації у державі чинне законодавство визна-

чає Формування належної соціальної інфраструктури села, підпри-

ємств агропромислового комплексу, освіти, культури, побутового об-

слуговування тощо.

Державною цільовою програмою розвитку українського села на

період до 2015 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів

України від 19 вересня 2007 р. № 1158, передбачається: забезпечити

збереження та упорядкування державного, комунального та приватно-

го житлового фонду, реконструкція та будівництво нового, більш ко-

мфортабельного житла; збільшення обсягу будівництва житла в сіль-

ській місцевості, надання довгострокових пільгових кредитів індиві-

дуальним сільським забудовникам; забезпечення упорядження сільсь-

ких садиб з урахуванням нових стандартів забудови сільських терито-

рій, поліпшення їх забезпечення засобами зв'язку, електро-, газо-, теп-

ло та централізованого водопостачання і водовідведення; створення на

місцевому рівні належної бази для експлуатації переданих у комуна-

льну власність жилих будинків з її фінансовим, кадровим та матеріа-

льно-технічним забезпеченням; здійснення побудови необхідної ін-

фраструктури для надання сільському населенню житлово-

комунальних послуг, поліпшення якості таких послуг.

Законом України «Про пріоритетність соціального розвитку се-

ла та агропромислового комплексу в народному господарстві» перед-

бачено, що Уряд України, місцеві державні адміністрації сприяють

розвитку індивідуального житлового будівництва на землях сільських

населених пунктів, створюють сільським забудовникам (як місцевому

населенню, так і громадянам, які переселяються до сільської місцево-

сті) пільгові умови щодо забезпечення будівельними матеріалами і

обладнанням, надання їм послуг і пільгових довгострокових держав-

них кредитів. Особи віком до 40 років, які переселяються і прожива-

ють у трудонедостатніх населених пунктах, і зайняті в сільському гос-

подарстві, переробних та обслуговуючих галузях агропромислового

комплексу або соціальній сфері цих сіл, забезпечуються житлом і гос-

подарськими будівлями за рахунок державного бюджету, при цьому

239

житло, збудоване в сільській місцевості за рахунок бюджетних кош-

тів, через 10 років передається у власність цим громадянам за умови їх

постійної роботи в зазначених галузях.

На сьогодні, на жаль, єдиною формою допомоги сільському на-

селенню у поліпшенні житлово-побутових умов є надання пільгових

кредитів за програмою «Власний дім», яка впроваджується в Україні з

прийняттям Указу Президента України «Про заходи щодо підтримки

індивідуального житлового будівництва на селі» від 27 березня 1998

р. № 222.

Індивідуальні сільські забудовники користуються державним

пільговим кредитом за умови проживання на землях сільських населе-

них пунктів або переселення до сільської місцевості, якщо їх загальні

річні видатки на оплату державного пільгового кредиту з урахуванням

процентної ставки перевищують 20 процентів сукупного річного до-

ходу сім'ї. Інші сільські забудовники користуються кредитом на зага-

льних підставах залежно від вартості кредитних ресурсів. При цьому