Висновок

Таким чином на сьогоднішній день сформованою і діючої в Україні є така модель демократії, яка підлягає ручному регулюванню і характеризується як механізм забезпечення трансформаційних процесів у незалежній державі. Демократія не мислима без розвитку громадянського суспільства, що є не тільки головним контролером влади, але й носієм цінностей, які наповнюють її зміст.

Можна виявити глибокий взаємозв'язок та взаємозумовленість відкритого суспільства і відкритої економіки. Політично відкриті суспільства створюють сприятливі передумови для забезпечення економічної свободи і, відповідно, – економічного зростання. Повноцінна демократія неможлива поза ринковою економічною системою і навпаки. Водночас важливо наголосити, що людина потребує не тільки економічної свободи, але й соціального захисту.

У процесі переходу до більшої економічної свободи, тим не менше, Україна відстає від інших європейських країнах, особливо в справі створення підприємницького середовища та викорінення корупції. Прогрес в галузі приватизації і залучення іноземних інвестицій був повільним. Нормативно-правові бази залишаються обтяжливими й неефективними. Бюрократичні перешкоди роблять багато комерційних операції і бізнес-освіту складним завданням. Судовій системі не вистачає незалежності та потенціалу, а також правові процедури, як правило, предмет корупції.