2.5. Розрахунок характеристик зони токсичного задимлення, що утворюється під час пожеж

Зона задимлення при пожежі має форму трапеції (рис. 2)

Рис. 2.2- Зони вражаючого впливу на людину під час пожежі:

1 – об’єкт, на якому сталася пожежа; 2− зона теплового впливу; 3− зона задимлення; В − ширина зони горіння (дорівнює ширині об’єкту), м;В – бічне розсіювання;Г – глибина зони задимлення, м; Ш – ширина зони задимлення, м.

Послідовність оцінки є наступною:

1. Визначити глибину небезпечної за токсичною дією частини зони задимлення Г, м, за співвідношенням:

де К₁ − коефіцієнт шорсткості поверхні (відкрита поверхня − 1; степова рослинність, сільгоспугіддя − 2; чагарник, окремі дерева − 2,5; міська забудова, ліс − 3,3); М_т.п. − маса токсичних продуктів горіння, кг; К₂ − коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості повітря (інверсія − 1; ізотермія − 1,5; конвекція − 2), w− швидкість переносу переднього фронту диму (табл. 2.6 дод.2), км/год; D – порогова токсична доза, мг^.хв/л (табл. 2.7. додаток 2), прийняти для оксиду вуглецю.

2. Визначити ширину зони задимлення Ш, м, за формулою:

,

при стійкому вітрі (v_в≥1м/с),В = 0,1∙Г, при нестійкому вітрі (v_в1м/с), В =0,4∙Г.

3. Зробити висновок щодо параметрів зони задимлення.

Таблиця 2.1 - Вихідні дані для розрахунків практичної роботи 2

№ вар.	тип ГПС	маса ГПС,т	тип вибуху	Відстань, R, м	Н, м;	L, м;	B, м;	tп, °С;	СВСП	Мт.п.,кг	v, м/с
1	Ацетон	13	В	10	3	15	12	17	Інверсія	300	1
2	Ацетилен	12	П	15	3,5	17	16	18	Ізотермія	120	2
3	Бензол	11	П	20	4	18	8	19	Конвекція	50	3
4	Бензин (октан)	1	В	25	4,5	20	9	20	Інверсія	45	4
5	Метан	2	В	30	5	22	10	21	Ізотермія	325	1
6	Пропан	3	П	35	5,5	23	5	22	Конвекція	225	2
7	Ацетон	4	П	40	6	24	6	23	Інверсія	260	3
8	Ацетилен	5	В	45	6,5	25	18	22	Ізотермія	80	4
9	Бензол	6	В	50	7	26	18	21	Конвекція	90	1
10	Бензин (октан)	7	П	47	8	27	19	17	Інверсія	140	2
11	Метан	8	П	48	9	28	16	18	Ізотермія	170	3
12	Пропан	9	В	52	12	29	17	19	Конвекція	470	4
13	Ацетон	10	В	54	15	30	18	20	Інверсія	41	1
14	Ацетилен	1	П	56	3	35	19	21	Ізотермія	19	2
15	Бензол	2	П	58	3,5	40	10	22	Конвекція	33	3
16	Бензин (октан)	3	В	59	4	32	20	23	Інверсія	43	4
17	Метан	4	В	70	4,5	34	16	22	Ізотермія	53	1
18	Пропан	5	П	25	5	33	17	21	Конвекція	65	2
19	Ацетон	6	П	26	5,5	36	18	17	Інверсія	75	3
20	Ацетилен	7	В	27	6	37	9	18	Ізотермія	85	4
21	Бензол	8	В	28	6,5	38	16	19	Конвекція	95	1
22	Бензин (октан)	9	П	29	7	39	17	20	Інверсія	100	2
23	Метан	10	П	31	8	50	18	21	Ізотермія	110	3
24	Пропан	1	В	33	9		19	22	Конвекція	150	4
25	Ацетон	2	В	90	12		20	23	Інверсія	187	1

В- вибух у відкритому просторі, П – вибух у приміщенні.

Вимоги до оформлення практичної роботи:

Завдання оформлюються на стандартних аркушах А-4 та містять:

• конспект лекційного та додаткового матеріалу

• розрахунки та аналіз характеристик вражаючих факторів вибухів.

Порядок зарахування практичної роботи:

Результати індивідуальної роботи студентів з теми обговорюються та виставляються в балах.

Список літератури:

1. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/ за ред. /Є. П. Желібо- К.: "Каравела", 2004. – 328 с.

2. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. - Підручник .-Львів:Афіша,2001.-256 с.

3. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини Навч. посіб. – Львів: Видавництво "Бескид Біт", 2005.– 304 с.

4. Чирва Ю.О., Бабяк О.С. Безпека життєдіяльності Навч. посібник. К.:Аттіка. 2003, - 304 с.

5. ДСТУ 2272-2006 „ Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять ”.

6. Про пожежну безпеку: Закон України. – К., 1993. http://www.rada.kiev.ua .