- •161 “Електротехніка, електроніка і мікропроцесорна техніка”
- •Херсон – 2013 р.
- •Лекція 1. Вступ. Основні поняття і співвідношення в електричних колах. План
- •Зміст і структура дисципліни.
- •Прості кола постійного струму. Електричні схеми, елементи схем.
- •Закон Ома для ділянки кола.
- •Напруга на клемах джерела.
- •Режими роботи електричних кіл.
- •Енергетичні співвідношення. Закон Джоуля–Ленца. Баланс потужностей.
- •Лекція 2. Режими роботи електричних кіл. Розрахунок кіл постійного струму. План
- •Режими холостого ходу і короткого замикання.
- •Точки характерних режимів на зовнішній характеристиці джерела.
- •Джерело ерс та джерело струму.
- •Розрахунок кіл постійного струму. Способи з’єднання споживачів
- •З’єднання елементів живлення.
- •Послідовне з’єднання елементів.
- •Паралельне з’єднання елементів.
- •Змішане з’єднання елементів.
- •Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •Розрахунок складних кіл. Закони Кірхгофа.
- •Перетворення трикутника опорів в еквівалентну зірку.
- •Лекція 3. Методи розрахунку складних електричних кіл. План
- •Розрахунок складних кіл постійного струму. Використання законів Кірхгофа для розрахунку складних кіл.
- •Метод суперпозиції.
- •Метод контурних струмів.
- •Метод вузлових напруг.
- •Зауваження щодо аналогій з фізичними системами іншої природи.
- •Метод еквівалентного генератора.
- •Опір r схеми визначається методом еквівалентних перетворень схеми до загального опору відносно клем a, b при відключеному навантаженні і заморочених внутрішніх ерс.
- •Лекція 4. Нелінійні опори та перехідні процеси. План
- •Нелінійні опори в колах постійного струму. Основні поняття.
- •Графічний метод розрахунку простих кіл з нелінійними опорами.
- •Коло з двома послідовними нелінійними опорами.
- •Коло з двома паралельними нелінійними опорами.
- •Змішане з’єднання нелінійних опорів
- •Приклад розрахунку схеми стабілізації струму.
- •Перехідні процеси в електричних колах Закони комутації
- •Загальні принципи аналізу перехідних процесів
- •Лекція 5. Основні поняття змінного струму План
- •Змінний струм Передмова
- •Основні поняття
- •Діюче (ефективне, середньоквадратичне) значення.
- •Середнє значення змінного струму.
- •Зображення синусоїдальних величин векторами Векторна діаграма
- •Елементи кіл змінного струму
- •Активний опір на змінному струмі.
- •Індуктивність на змінному струмі. Котушка індуктивності.
- •Котушка індуктивності на змінному струмі
- •Конденсатор на змінному струмі.
- •Конденсатор на змінному струмі
- •Символічний метод
- •Нагадування про комплексні числа Форми запису комплексних чисел
- •Дії над комплексними числами
- •Уявлення параметрів електричного змінного струму через комплексні числа
- •Лекція 6. Аналіз кіл синусоїдального струму. План
- •Розрахунок кіл синусоїдального струму. Закони Кірхгофа
- •Опір і провідність в комплексній формі.
- •Активна, реактивна і повна потужність.
- •Розрахунок складних кіл змінного струму.
- •Значення cos.
- •Лекція 7. Електричні коливання. План
- •Аналіз електричного стану розгалужених кіл. Коливальний контур.
- •Резонанс напруг.
- •Резонанс струмів.
- •Лекція 8. Трифазні кола. План
- •Трифазна система ерс. Передмова
- •Устрій генератора трифазного струму
- •Незв’язана система трифазних струмів
- •Основні схеми з’єднання в трифазних колах з’єднання за схемою «зірка»
- •Потужність трифазного кола.
- •Розрахунок трифазного кола. Трипровідна система із симетричним навантаженням.
- •Чотирипровідна система при несиметричному навантаженні.
- •З’єднання за схемою “трикутник” з’єднання споживачів за схемою “трикутник”.
- •З’єднання обмоток генератора за схемою «трикутник».
- •З’єднання «зірка – трикутник»
- •З’єднання «трикутник – трикутник»
- •З’єднання «трикутник – зірка»
- •Устрій однофазного трансформатора
- •Режими роботи трансформатора
- •Холостий хід трансформатора
- •Навантажений режим трансформатора. Робота трансформатора.
- •Рівняння намагнічуючих сил трансформатора.
- •Векторна діаграма навантаженого трансформатора.
- •Схеми заміщення.
- •Лекція 10. Особливості використання трансформаторів.
- •Зміна вторинної напруги трансформатора
- •Трифазні трансформатори
- •Устрій трифазного трансформатора
- •Групи з'єднання обмоток трифазного трансформатора.
- •Навантажувальна здатність трансформатора Номінальні параметри трансформатора
- •Дослід короткого замикання
- •Дослід холостого ходу
- •Коефіцієнт корисної дії (к.К.Д.) трансформатора.
- •Автотрансформатори
- •Лекція 11. Асинхронні електричні машини.
- •Принцип дії асинхронної машини
- •Магнітне поле, що обертається
- •Механічні характеристики асинхронного двигуна.
- •Режими роботи асинхронної машини
- •Конструкція ротора
- •Баланс активних потужностей асинхронного двигуна. Баланс активних потужностей асинхронного двигуна можна уявити таким рівнянням
- •Асинхронний лінійний двигун (лад).
- •Однофазний асинхронний двигун.
- •Лекція 12. Синхронні генератори.
- •ОтриманнясинусоїдальноїЕрс.
- •Багатополюсні генератори.
- •Робочий процес синхронного генератора Холостий хід.
- •Реакція якоря.
- •Зовнішня і регулювальна характеристики.
- •Синхронний двигун
- •Принцип роботи синхронного двигуна.
- •Лекція 13. Машини постійного струму. План
- •Машини постійного струму.
- •Устрій та принцип дії генератора постійного струму
- •Магнітна система.
- •Ерс генератора.
- •Збудження генератора.
- •Генератор з паралельним збудженням.
- •Реакція якоря.
- •Комутація.
- •Зовнішня характеристика.
- •Виникнення електромагнітного обертаючого моменту.
- •Лекція 14. Вступ до електроніки. Напівпровідники.
- •Вступ до розділу «Електроніка».
- •Електричні властивості напівпровідників. Уявлення про основи зонної теорії твердого тіла.
- •Власна провідність.
- •Домішкова провідність.
- •Лекція 15. Використання властивостей електронно-діркового переходу.
- •Напівпровідниковий діод і його застосування. Напівпровідниковий діод
- •Спрямляючі діоди
- •Схеми спрямовувачів.
- •Стабілітрони.
- •Варикап.
- •Тунельний та інші види діодів.
- •Лекція 16. Транзистори.
- •Класи транзисторів.
- •Устрій та принцип дії біполярного транзистора.
- •Режими роботи біполярного транзистора.
- •Способи включення та характеристики схем включення.
- •Статичні і динамічні характеристики схем включення.
- •Хрест-характеристика транзистора
- •Лекція 17.Підсилювачі.
- •Підсилювачі.
- •Характеристики підсилювачів
- •Зворотний зв'язок.
- •Електронний генератор синусоїдальних електричних коливань
- •Лекція 18. Мп – нові масові засоби цифрової техніки
- • Вступ до модуля “Мікропроцесорна техніка”.
- •Вступ до модуля “Мікропроцесорна техніка”.
- •Уявлення про інтегральні схеми
- •Уявлення про мікропроцесорні засоби
- •Типова структура мікропроцесорного пристрою
- •Лекція 19. Арифметичні основи мікропроцесорних систем.
- •Загальні відомості про уявлення інформації в мп-системах
- •Додаткова інформація
- •Кодування чисел в мп-системах
- •Лекція 20. Логічні основи мп-систем.
- •Логічні операції
- •Логічні елементи мп-систем
- •За способом кодування двійкових змінних електронними сигналами електронні елементи можуть бути імпульсними, потенціальними, імпульсно-потенціальними, фазовими.
- •Лекція 21. Схемна реалізація логічних елементів.
- • Схемна реалізація логічних функцій на прикладі функцій “не”, “і”, “або”, 3і–не”, “3або–не” та ін.
- •Лекція 22. Тригери.
- •Типи тригерів за способом функціонування.
- •Синхронний однотактний rs–тригер.
- •Синхронний двотактний rs–тригер.
- •Лекція 23. Регістри.
- •Регістри прийому і передачі інформації.
- •Приклади схемної реалізації зсуваючого регістру
- •Лекція 24. Виконання порозрядних логічних операцій при передачі інформації між регістрами.
- •Виконання порозрядних операцій «логічне додавання», «логічне множення».
- •Виконання порозрядної операції «складання за mod 2».
- •Лекція 25 Лічильники.
- •Лічильник як вузол мп-системи. Призначення та класифікація
- •Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- •Лічильник з паралельним переносом.
- •Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- •Лекція 26. Схеми дешифраторів.
- •Дешифратори. Класифікація.
- •Лекція 27.Шифратори, мультиплексори та демультиплексори.
- •Шифратори і перетворювачі кодів
- •Мультиплексори
- •Демультиплексор
- •Лекція 28.Суматор.
- •Суматор як вузол мп-системи. Призначення та класифікація.
- •Однорозрядний комбінаційний суматор.
- •Однорозрядний накопичуючий суматор.
- •Багаторозрядні суматори
- •Лекція 29. Пам’ять мікропроцесорних систем.
- •Запам’ятовуючі пристрої мікропроцесорних систем. Оперативні запам’ятовуючі пристрої.
- •Запам’ятовуючі пристрої мікропроцесорних систем
- •Оперативні запам’ятовуючі пристрої
- •Постійні запам’ятовуючі пристрої
- •Лекція 30. Мікропроцесор.
- •Типова структура мікропроцесора.
- •Основні сигнали процесора.
- •А0а15 – виводи мп, які приєднуються до ша мп-системи;
- •D0d7 – двонапрямлені виводи мп, які приєднуються до шд мп-системи;
- •Лекція 31. Мікропроцесорні системи.
- •Особливості побудови мп-систем
- •Мікропроцесорні засоби в системах керування
- •Лекція 32. Перетворювачі сигналів.
- •Принцип перетворення напруги в цифровий код.
- •Аналого-цифрові перетворювачі (ацп).
- •Перетворювачі напруги в код.
- •Перетворювачі кута повороту в код.
- •Цифрово-аналогові перетворювачі.
- •Перетворювач коду в напругу.
- •Перетворювач коду в кут повороту.
- •Література
Навантажувальна здатність трансформатора Номінальні параметри трансформатора
Робота трансформатора супроводжується втратами енергії, що виділяється у вигляді тепла в обмотках і магнітопроводі. Втрати потужності в обмотках Ре (електричні втрати або втрати в міді) пропорційні квадрату струму. Для трифазного трансформатора:
Ре = 3(І12R1 + I22R2) = 3(I12R1 + I22R2) 3I12Rк.
Ці втрати залежать від величини навантаження трансформатора.
Втрати потужності в сталі магнітопроводу Рм (магнітні втрати) пропорційні квадрату магнітного потоку і, отже, квадрату напруги U1, оскільки U1 E1 = 4,44fw1Фm.
Змінний магнітний потік Ф індукує в сталевому осерді вихрові струми (струми Фуко), що замикаються в площині, перпендикулярній до осі потоку. Ці струми викликають нагрів сталі і призводять до втрат потужності. Крім того виникають втрати, що обумовлені явищем гістерезису при періодичному перемагнічуванні сталі. Сумарні втрати називають магнітними втратами або втратами в сталі. Величина цих втрат визначається за емпіричною формулою Рм = [вf2Bm2 + гfBm2]G, де f – частота перемагнічування, в, г – емпіричні коефіцієнти; Bm – максимальна магнітна індукція; G – вага магнітопроводу.
Загальні
втрати із збільшенням навантаження
збільшуються, а відповідно збільшується
температура нагріву трансформатора і
може досягти найбільшого допустимого
значення. Величина цих втрат визначається
максимально допустимим довготривалим
навантаженням трансформатора, тобто
його номінальною
потужністю
.
Номінальні U1н, U2н, І1н, І2н вказуються в паспорті на спеціальному щитку трансформатора. Номінальна потужність трансформатора вказується в кіловольт–амперах [кВА].
Дослід короткого замикання
Треба розрізняти поняття «дослід короткого замикання», який проводиться при зниженій напрузі і номінальних струмах в обмотках, і аварійний «режим короткого замикання».
Електричні втрати (втрати в міді) в трансформаторі, що відповідають його номінальному струму, визначаються з досліду короткого замикання (а).
В
торинна
обмотка трансформатора замикається на
коротко, а до первинної підводиться
така напругаUк,
при якій струми в обмотках рівні
номінальним значенням. Величина Uк
називається напругою
короткого замикання
і у стандартних силових трансформаторів
складає 5,5 % від номінальної напруги.
Потужність Рк, яку в цьому досліді показують ватметри, що включені в коло первинної обмотки, рівна електричним втратам при номінальному навантаженому режимі трансформатора
Рк = Ре.н = 3 І1н2Rк
Магнітні втрати в цьому досліді дуже малі (з огляду того, що підведена напруга мала) і ними можна нехтувати.
Виходячи з даних досліду короткого замикання (Uк, І1н, Рк) і користуючись схемою заміщення для цього досліду (б), визначаються опори трансформатора:

Дослід холостого ходу
Магнітні втрати (втрати в сталі) в трансформаторі, що обумовлені гістерезисом і вихровими струмами в магнітопроводі, визначають при досліді холостого ходу.
О
скільки
магнітний потік трансформатораФ
при всіх навантаженнях і холостому ході
залишається практично постійним, то
втрати Рм
не залежать від навантаження. Потужність
Р0,
що споживається трансформатором при
холостому ході, дорівнює магнітним
втратам
Рм = Р0.
Це можна прийняти на тій підставі, що втрати в первинній обмотці при холостому ході І02R1 незначні, оскільки струм холостого ходу малий (І0 = 0,025 0,1Ін), а втрати у вторинній обмотці відсутні.
