- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Лабораторна робота №1 методи проведення експертизи хутрових і хутряних товарів
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •1.2.1. Вивчення будови волосу
- •1.2.2. Визначення показників властивостей волосяного покриву
- •Лабораторна робота №2 методи проведення експертизи якості шкіряного взуття
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.2.3. Вивчення споживчих властивостей шкіряної тканини
- •1.2.4. Вивчення споживних властивостей шкурки в цілому
- •Контрольні питання
- •2.2. Експериментальна частина
- •2.2.1. Вивчення номенклатури показників якості шкіри
- •2.2.2. Визначення фізичних властивостей взуттєвих матеріалів
- •1 ─ Термометр, 2 ─ смужка шкіри
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 експертиза якості текстильних товарів
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •Методи оцінки якості текстильних полотен
- •3.2. Експериментальна частина
- •3.2.1. Порядок відбору тканин для аналізу та умови досліджень
- •3.2.2. Визначення масових та геометричних характеристик тканин
- •3.2.3 Визначення напівциклових характеристик міцності тканин
- •3.2.4. Визначення вологості
- •3.2.5. Визначення гігроскопічності
- •3.2.6. Визначення вологовіддачі
- •3.2.7. Визначення капілярності
- •3.2.8. Визначення водопоглинання тканини
- •3.2.8. Визначення водотривкості тканини (водоопірності)
- •3.2.9. Визначення повітропроникності тканини
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4 експертиза гардинно-тюлевих товарів
- •Стислі теоретичні відомості
- •4.2. Експериментальна частина
- •4.2.1. Вивчення асортименту гардинно-тюлевих виробів
- •4.2.2. Вивчення асортименту мережив, мереживного полотна та мереживних виробів
- •4.2.3. Визначення геометричних властивостей гардинно-тюлевих виробів та мережив
- •4.2.4. Вивчення дефектів гардинно-тюлевих виробів та мережив
- •4.2.5. Визначення ґатунку гардинно-тюлевих виробів та мережив
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 експертна оцінка якості
- •5.1. Стислі теоретичні відомості
- •5.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 комплексна оцінка якості
- •6.1. Стислі теоретичні відомості
- •6.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Список літератури
- •73008, М. Херсон, Бориславське шосе, 24
3.2.4. Визначення вологості
Вологість тканини характеризують кількістю пароподібної вологи, що міститься в тканині при вологості повітря 65%. Фактичну вологість (Wф) розраховують за формулою (3.9), %:
, (3.9)![]()
де g ─ початкова маса тканини;
g0 ─ маса тканини після висушування в сушильній шафі до постійної маси.
3.2.5. Визначення гігроскопічності
Гігроскопічність тканини характеризують кількістю вологи, яку тканина поглинає у разі витримування протягом 4 годин в атмосфері зі 100%-ою вологістю.
Гігроскопічність (W) розраховується за формулою (3.10), %:
![]()
, (3.10)![]()
де gв─ середнє арифметичне з результатів визначення маси трьох шматочків тканини, витриманих при φ = 100%;
gо ─ середнє арифметичне з результатів визначення маси трьох шматочків тканин, висушеної до постійної маси.
Для визначення гігроскопічності тканини у відкритому бюксі її поміщають в ексикатор з водою зі 100%-ою вологістю і витримують 4 години. Потім бюкси з тканиною закривають, зважують і переносять в ексикатор з нульовою вологістю (ексикатор з кислотою), де витримують відкритими 4 год.
Визначають вологість, гігроскопічність і вологовіддачу для одного зразка тканини.
Для цього шматочок тканини (смужку 50 х 200 мм або прямокутник масою 3-10 г) у бюксі з відомою масою зважують на початку роботи та після витримування в атмосфері з різною вологістю повітря.
Результати зважування доцільно записати в такій послідовності:
1. Маса бюкса без тканини.
2. Маса бюкса з тканиною після витримування в кімнатних умовах з φ = 65%.
3. Маса бюкса з тканиною після витримування в атмосфері φ = 100% (ексикатор з водою).
4. Маса бюкса з тканиною після витримування в атмосфері з φ = 0 (ексикатор з концентрованою кислотою).
5. Маса бюкса з тканиною після витримування в сушильній шафі.
6. Зважування проводять з точністю до 0,001 г, а розрахунки ─ з точністю до 0,1%.
3.2.6. Визначення вологовіддачі
Вологовіддачу тканини характеризують кількістю вологи, яку тканина віддає при перенесенні з атмосфери з високою вологістю в атмосферу з нульовою вологістю.
Вологовіддачу (Вв) розраховують за формулою (3.11), %:
, (3.11)
де gс ─ середнє арифметичне з результатів визначення маси трьох зразків тканини, витриманих в атмосфері з нульовою вологістю.
3.2.7. Визначення капілярності
Показником капілярності тканини є висота підняття рідини смужкою тканини за одну годину.
Для визначення капілярності готують смужки розміром 30 х 5 см. Смужки прикріпляють одним кінцем до горизонтальної планки, закріпленої в штативі, а другий кінець опускають у ванночку з розчином біхромату калію або еозину. Висота Н підняття рідини визначається за певні проміжки часу, наведені в табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Визначення капілярності тканини
|
Показник |
Тривалість спостережень, хв. | |||||||||
|
|
1 |
3 |
5 |
10 |
15 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
|
Висота підняття рідини Н, мм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За отриманими даними будують графік залежності висоті підняття рідини від тривалості дослідження. На осі X відкладають час, а на осі У ─ висоту підняття рідини.
