- •Лабораторний практикум
- •Фізична хімія
- •Передмова
- •Оформлення результатів вимірювань
- •Складання таблиць
- •Молярна електрична провідність водних розчинів
- •Побудова графіків
- •Розділ і термохімія
- •Запис вимірювання температури під час досліду
- •Лабораторна робота №2 визначення теплоти гідратоутворення купрум (II) сульфату
- •Лабораторна робота №1 визначення теплової сталої калориметра
- •Визначення теплоти нейтралізації сильної кислоти сильною основою у воді
- •Контрольні питання
- •Будова атома і молекули, електричні та оптичні властивості Рефрактометрія
- •Визначення рефракції речовини і встановлення його структури
- •Контрольні питання
- •Хімічна рівновага
- •Визначення залежності константи рівноваги від температури в гомогенній системі
- •Послідовність виконання роботи
- •Розрахунок рівноважних концентрацій речовин
- •Експерементальні данні
- •Контрольні питання
- •Розділ іv фазові рівноваги
- •Побудова та аналіз діаграм плавкості і3 простою евтектикою
- •Типи термопар
- •Визначення кристалізації речовини 3 розчину при низьких температурах
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №7 кристалізація бінарних сумішей (система NaNо3 – kno3)
- •Контрольні питання
- •Розділ V розчини
- •Лабораторна робота №8 розподіл речовини між двома рідкими фазами
- •Послідовність виконання роботи
- •Визначення ступеня асоціації оцтової кислоти в бензолі (чи хлороформі)
- •Вивчення процесу екстрагування
- •Контрольні питання
- •Кріоскопія, ебуліоскопія
- •Установка термометра Бекмана для кріоскопії.
- •Лабораторна робота №11 визначення молекулярної маси речовини кріоскопічним методом
- •Послідовність виконання роботи.
- •Визначення молекулярної маси речовини ебуліоскопічним методом (метод визначення молекулярної маси по Сиволобову)
- •Послідовність виконання роботи.
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Електрохімія
- •Водневий показник як кількісна характеристика кислотності-основності розчинів
- •Потенціометрія
- •Визначення рН буферних розчинів
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Хімічна кінетика
- •Вивчення швидкості йодування ацетону
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення швидкості інверсії цукру
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Підготовка до роботи поляриметра
- •Контрольні питання
- •Вивчення кінетики розчинення твердої кислоти у воді
- •Дифузія
- •Послідовність виконання роботи
- •Котрольні питання
- •Додатки
- •Значення деяких фундаментальних сталих
- •Знаки деяких математичних дій
- •Множники і префікси для утворення десяткових кратних і дольних одиниць
- •Густина води при різних температурах
- •Питома електрична провідність 0,01м розчину kСl при різних температурах
- •Інтегральна теплота розчинення солей, які утворюють кристалогідрати, при температурі 18°с.
- •Йонні електричні провідності при нескінченному розведені λ∞
- •Йонні електричні провідності при нескінченному розведені при температурі 25°c
- •Література
- •Періодична система елементів д. І. Менделєєва
Контрольні питання
Яка молекулярність реакції інверсії тростинного цукру?
Чому реакції інверсії тростинного цукру протікає як реакція першого порядку?
Напишіть рівняння реакції першого порядку в диференціальній і інтегральній формі.
Яку розмірність має константа швидкості першого порядку?
Які речовини називають оптично активними.
Що таке питоме обертання?
Пристрій і принцип роботи поляриметра.
Навіщо рекомендується постійно збільшувати проміжки часу між вимірами кута обертання по ходу реакції?
Від чого залежить кут нахилу прямій на графіку
lg(
)
= f(t)?
Яка роль Н+ у реакції інверсії тростинного цукру?
Лабораторна робота №17
Вивчення кінетики розчинення твердої кислоти у воді
Мета роботи: вивчити кінетику розчинення бензойної кислоти у воді; розрахувати константу швидкості процесу розчинення, якщо швидкість процесу визначається дифузійної стадією.
Дифузія
Розчинення твердого тіла в рідині, що супроводжується хімічною взаємодією або за відсутності її, може служити типовим прикладом гетерогенного процесу. Гетерогенні процеси протікають на поверхні розділу фаз і можуть бути розбиті на декілька стадій: підведення речовини до поверхні розділу фаз; адсорбція на поверхні; двомірна дифузія на поверхні; реакція, винесення продуктів реакції від поверхні в об'єм рідкої фази. Якщо лімітуючими є перша і остання стадії процесу, то швидкість процеса залежить від дифузії (дифузний процес). Швидкість цих процесів визначається швидкістю дифузії.
Дифузією називається процес самовільного вирівнювання концентрацій. Згідно з першим законом Фіка:
,
(7.19)
де dm
- кількість молів речовини, яка
переноситься дифузією за час dτ
через переріз площею S;
D
- коефіцієнт дифузії;
- градієнт концентрації (знак «-» означає,
що дифузія відбувається в напрямку від
більшої концентрації до меншої, тобто
похідна відۥємна).
Коефіцієнт дифузії або питома швидкість дифузії D чисельно дорівнює кількості речовини, що дифундує за одиницю часу через одиницю поверхні при градієнті концентрацій, який дорівнює одиниці.
Коефіцієнт дифузії D, як випливає з закону Фіка залежить від маси і розмірів молекул речовин, що беруть участь в процесі дифузії, а також від температури і в'язкості середовища і має розмірність (довжина)2/час. Для газів при нормальних умовах коефіцієнт дифузії становить 0,1 ÷1см2 / с, для рідин - 1см2 на добу, для твердих тіл - від 1см2 на рік до 1см2 на 100 років.
У стаціонарному дифузійному потоці градієнт концентрації постійний і тому його можна замінити співвідношенням:
,
де С0 – концентрація в обۥємі;
С - концентрація на межі розділу фаз;
δ - товщина шару, через який проходить дифузія.
Якщо концентрація речовини в кожній точці дифузійного простору змінюється з часом, то швидкість її зміни виражається другим законом Фіка (нестаціонарна дифузія):
(7.20)
Для розрахунку швидкості процесу розчинення Щукарьова було запропоновано рівняння:
(7.21)
де
- швидкість наростання концентрації
розчиненого речовини в об'ємі розчину;
k - коефіцієнт розчинення;
S - площа поверхні розчиняємої твердої фази.
Рівняння (7.21) випливає з пропозиції, що сам процес розчинення відбувається дуже швидко, дифузія ж речовини із шару в шар відбувається повільно, тому швидкість розчинення визначається швидкістю дифузії, тобто першим законом Фіка.
Припустимо, що частину твердого тіла з поверхнею s розчиняється в ненасиченому розчині цієї речовини при перемішуванні. Перемішування рідини не захоплює всього її обсягу, і деякий шар, прилеглий до поверхні твердого тіла, залишається у відносному спокої (рис.7.3). У цьому шарі концентрація розчиняємої речовини - змінна: безпосередньо на поверхні тіла розчин залишається практично насиченим Снас, на зовнішній межі шару концентрація речовини така ж, як в іншому об'ємі розчину С. Цей шар називається дифузійним, так як зміна концентрації в ньому визначається процесом дифузії. При більш інтенсивному перемішуванні товщина дифузійного шару зменшується. При товщині дифузійного шару градієнт концентрації буде
|
Снас
С
δ |
тверде тіло |
Рис.3 Дифузія на границі тверде тіло – рідина.
; тоді кількість
речовини dm, що надходить за час τ у
розчин, можна виразити за допомогою
першого закону Фіка:
(7.22)
Масу речовини, що міститься в розчині, можна представити як добуток концентрації на об'єм розчину, тобто m = CV. Враховуючи, що у процесі розчинення об’єм практично залишається незмінним можна записати
dm = VdC (7.23)
Підставляючи dm з рівняння (7.21) у рівняння (7.22) дозволяє виразити зміну концентрації розчину з часом, тобто швидкість розчинення
або
.
Таким чином,
константа швидкості розчинення в
рівнянні Щукарьова (7.21) буде представлена
як
.
При сталості D, S,
δ і V величина k залишається постійною.
Особливо добре ця
сталість дотримується при розчиненні
важкорозчинних речовин, тому
що
концентрація розчину мала і D тому
практично залежить тільки від температури.
Величина S
також постійна, поки в процесі розчинення
розміри розчинного
тіла помітно не змінюються. Товщина
дифузійного шару δ залежить від умов
перемішування при розчиненні і
зберігається постійною при постійній
швидкості перемішування. Величина V
- можна дорівнювати об'єму розчинника.
З огляду
на сталість k, поділяємо змінні і отримуємо
.
Інтегруючи,
знаходимо
,
де const - константа інтегрування.
Час відлічують від моменту занурення розчиняємо тіла в чистий розчинник. Тоді при τ = 0, C = 0. З цих умов випливає, що const = - lnС і таким чином
(7.24)
Вираз (7.24) дає
можливість розрахувати константу
швидкості процесу розчинення для
гетерогенної хімічної реакції, якщо
швидкість реакції визначається дифузійної
стадією. Це рівняння за формою ідентично
рівнянню реакції першого порядку. Із
збільшенням температури константа
швидкості зростає відповідно з
температурним коефіцієнтом дифузії.
Для більшості водних розчинів
,
тобто менше температурного коефіціента
швидкості
реакції
,
лімітуються, стадією хімічної взаємодії.
Константа швидкості в цих випадках
залежить також від швидкості перемішування.



























