- •1 Вступ
- •3.1.1 Параметри процесу наповнення
- •3.1.4 Параметри процесу розширення
- •Ступінь попереднього розширення:
- •3.1.5 Індикаторні показники
- •3.2 Компановка кривошипно – шатуннго механізму
- •3.2.2 Розрахунок до побудови діаграми сил
- •3.2.3 Розрахунок до побудови діаграми сил інерції поступально – рухомих мас
- •3.2.4 Розрахунок до побудови діаграми питомих сумарних сил Визначаємо ординати діаграми питомих підсумкових сил, мПа:
- •3.2.5 Розрахунок до побудови діаграми питомих тангенціальних сил Ординати діаграми визначаються за формулою, мПа:
- •4.2 Розрахунок поршня
- •4.3 Розрахунок шатунної групи
- •4.4 Вибір матеріалу та обґрунтування вибору матеріалу
- •5. Висновок до курсового проекту
3.2 Компановка кривошипно – шатуннго механізму
Величина інерційних зусиль, що діють у двигуні , залежить від типу прийнятого КШМ його розмірів і співвідношення цих розмірів. У проектованому двигуні застосовуємо центральний кривошипно-шатунний механізм, який характеризується відношенням радіуса
кривошипа
до довжини шатуна
.
При зменшеній ( за рахунок збільшення Lш ) відбувається зниження інерційних і нормальних сил, але при цьому збільшується висота двигуна і його маса. Враховуючи це при проектуванні двигуна знаходиться в межах (0,23…0,30). Для визначення мінімального значення розробляємо компановочну схему з таким розрахунком, щоб не допустити задівання шатуна за нижню кромку циліндра. Виконуємо наступним чином: на вертикальній осі циліндра наносимо центр колінчастого вала О, з якого радіусом R = S / 2 проводимо коло обертання центра шатунної шийки.
Далі користуючись конструктивними розмірами колінчастого вала з точки В ( центр кривошипа, що знаходиться в н.м.т.) радіусом rш.ш. проводимо коло шатунної шийки, із центра О радіусом r1 проводимо коло обертання точки щоки .
(3.49)
,
мм
Для визначення мінімально допустимого приближення нижньої кромки поршня до осі колінчатого вала проводимо лінію А-А на відстані 6…8 мм від точки С . Від лінії А-А вверх наносимо контур поршня , в тому числі і центр поршневого пальця ( точка А ) .
Заміряємо відстань між точками А і В по якій і визначаємо мінімальну довжину шатуна Lш.міn. Нижня кромка гільзи циліндра знаходиться на 10…15 мм вище нижньої кромки поршня при його положенні в н.м.т. (лінія Е – Е).
По компановочній схемі уточнюємо довжину гільзи.
(3.50)
,
мм
Значення = 0,26 використовуємо у динамічному розрахунку проектованого двигуна.
3.3 Динамічний розрахунок двигуна
3.2.1 Розрахунок до побудови теоретичної індикаторної діаграми
Таблиця 3.3 – Вихідні дані
|
D,мм |
S,мм |
|
|
n1 |
n2 |
Ро, МПа |
Ра, МПа |
Рс, МПа |
Рz, МПа |
Рв, МПа |
|
76 |
76 |
8,8 |
0,95 |
1,34 |
1,22 |
0,1013 |
0,086 |
1,58 |
6,64 |
0,4 |
Приймаємо Vs = S =76 мм.
Визначаємо відрізок приведений до об’єму камери згоряння, мм:
,
(3.51)
,
мм
Визначаємо відрізок приведений в кінці згоряння, мм:
,
(3.52)
,
мм
Приймаємо масштаб по осі ординат 1МПа = 20мм
Визначаємо значення тиску в характерних точках циклу
атмосферний
тиск
,
(3.53)

,
(3.54)

,
(3.55)

,
(3.56)

Визначаємо кути нахилу промінів до осі ординат
;
(3.57)
;
(3.58)
Для отримання достатньої кількості точок на політропах приймаємо tg = 20

Β1=27°

Β2=24,5°
Визначаємо площу діаграми, мм2:
,
мм2
Визначаємо площу діаграми графічним методом (підраховуємо кількість повних клітинок на міліметрівці, мм2)
Визначаємо середній індикаторний тиск, МПа
,
(3.59)
де m – масштаб
,
МПа
Визначаємо неточність розрахунку теоретичного індикаторного тиску
%
(3.60)
%
Висновок: в результаті розрахунку отримана неточність 0,86 % знаходиться в допустимих межах для даного типу двигуна.
