вступ до спеціальності

інформаційних послуг. Проте це не заважає кожній з цих наук мати право на самостійне існування і посідати особливе місце у комплексі інформаційних наук.

Щоправда, на сторінках фахових видань і надалі точаться дискусії з приводу того, яка з наук є основою, а яка відгалуженням, у яких беруть участь такі вчені, як С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, М.С. Слободяник, А.С. Чачко, В.М. Шейко та ін. Комплекс інформаційних наук досліджує чеський науковець І. Цейпек [2]. Вони розглядають напрями трансформації наук інформаційнокомунікативного циклу, а також форми і методи навчання за цими спеціальностями.

Консолідована інформація недавно утвердилася як самостійна наукова галузь, і навколо її статусу ще ведуться дебати, оскільки у розвитку інформаційних наук спостерігається процес, охарактеризований російськими науковцями [65], на який звертає увагу О.В. Матвієнко: “Урізноманітнення функцій кожного з видів комунікаційної діяльності, безперервна зміна цих функцій під впливом швидкозмінюваних вимог життя…”. Розвиваються наукові дисципліни та спеціальності, що входять до галузі “Інформаційні науки”: “Документознавство та інформаційна діяльність”, “Інформаційні системи”, “Консолідована інформація” та ін. Вищі навчальні заклади у рамках цих спеціальностей готують фахівців, яким надаються кваліфікації освітньо-кваліфікаційних рівнів – бакалавр та магістр.

Резюме

Інформація – один з головних ресурсів, які визначають економічний статус держави.

Своєчасність і перспективність спеціальності “консолідована інформація” зумовлена такими об’єктивними чинниками:

∙виключно важлива роль вчасно наданої релевантної інформації у сучасному світі;

∙ключова роль інформації як соціального феномена і як елемента інформаційної технології;

31

∙зростання ролі інформаційних процесів у всіх видах людської діяльності;

∙неможливість ефективного функціонування установи без відповідного інформаційного супроводу.

Зміст підготовки висококваліфікованих фахівців із консолідованої інформації полягає у:

1. Формуванні навичок управління персоналом.

2. Застосуванні новітніх технологій при опрацюванні інформації. 3. Створенні релевантних інформаційних продуктів, що є під-

ставою для прийняття управлінських рішень.

4. Правовому регулюванні консолідованої інформації.

Інформаційна діяльність – це вид професійної трудової діяльності, спрямований на пошук, відбір, аналітико-синтетичне опрацювання, зберігання і надання (поширення, тиражування) необхідної інформації споживачам у найкоротший термін і в зручній для них формі.

Інформаційна діяльність – це сукупність процесів одержання, збирання, аналізу, опрацювання, зберігання, пошуку та розповсюдження інформації (а також інших, допоміжних, процесів, які забезпечують ці основні процеси), що виконуються інформаційними посередниками.

Діяльність інформаційно-аналітичних фахівців з консолідованої інформації істотно змінює засади накопичення, підходи до процесів опрацювання та подачі інформаційних ресурсів.

Інформація є необхідним компонентом будь-якої людської діяльності, її обов’язковим атрибутом.

Основні аспекти змісту поняття інформатики:

–теорія наукової інформації, комунікацій у науці і науковоінформаційній діяльності (з акцентом на засобах автоматизації).

–галузь наукових знань, яка вивчає процеси передавання інформації і засоби її автоматичного опрацювання;

–сукупність засобів автоматизованої інформаційної техніки і технології;

–особлива інфраструктурна галузь народного господарства, яка містить всю сферу автоматизованого опрацювання і технологічного використання інформації.

32

Інформатика в ужитковому трактуванні – це єдність взаємопо- в’язаних галузей науки, техніки і виробництва, об’єднаних за допомогою комп’ютерів та телекомунікаційних засобів зв’язку у всіх сферах людської діяльності.

Прикладна інформатика досліджує і розробляє технічні проблеми розповсюдження інформації, способи її перетворення, представлення, організації інформації і процедури її пошуку, а також інформаційні системи різного призначення.

Три похідні інформатики – комп’ютерні та технічні засоби, обчислювальні процеси та алгоритми, інформаційні ресурси та продукти – належать до комплексу прикладних наук, а саме “Ком- п’ютерних наук”, “Обчислювальних наук” та “Інформаційних наук”, останні з яких формують комплекс дисциплін, що займаються:

∙вивченням закономірностей, притаманних інформаційним

процесам;

∙створенням інформаційних моделей комунікацій у різних галузях людської діяльності;

∙розробленням інформаційних технологій і систем у конкретних предметних областях, виробленням рекомендацій відносно їх життєвого циклу.

Інформаційні технології є комплексом взаємозалежних, наукових, технологічних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації, обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов’язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми.

Запитання для самоконтролю:

1.Подайте поняття інформації як ключового моменту управлінської

діяльності.

2.Охарактеризуйте шляхи інформатизації сфер суспільства.

3.Назвіть вимоги для розвитку інформаційного суспільства.

4.Спрогнозуйте потреби у фахівцях з консолідованої інформації.

5.Подайте критерії оцінювання випускника за спеціальністю “Консолідована інформація”.

6.Окресліть актуальність підготовки фахівців з консолідованої ін-

формації.

33

7.Розкрийте поняття інформаційної діяльності як виду професійної

діяльності.

8.Інформаційна діяльність у сучасних умовах інформатизації сус-

пільства.

9.Охарактеризуйте діяльність інформаційно-аналітичних фахівців з консолідованої інформації.

10.Подайте поняття інформації як обов’язкового атрибута інфор- маційно-аналітичної діяльності.

11.Подайте поняття інформаційних процесів як компонентів інфор- маційно-аналітичної технології.

12.Окресліть розвиток інформатики як науки.

13.Подайте аспекти змісту поняття інформатики.

14.Охарактеризуйте самостійне значення знань.

15.Охарактеризуйте закономірності інформаційного суспільства.

16.Окресліть статус консолідованої інформації.

34

Розділ 2

2.1. Становлення консолідованої інформації як науки і навчальної дисципліни: передумови виникненення, історія розвитку

Консолідована інформація як наукова дисципліна у період становлення характеризується відсутністю системності, цілісності, неоднозначністю визначень і деякою термінологічною плутаниною. За відсутності цілісної концепції консолідованої інформації слід насамперед визначитись із її сутністю як виду діяльності.

Вважаємо, що поняття “Консолідована інформація” неправомірно звужувати до підприємницької (комерційної) діяльності з просування інформаційних товарів і послуг. Для такого виду діяльності адекватним є термін “Маркетинг інформаційних продуктів та послуг”. Особливість цього виду діяльності в умовах інформаційного суспільства проявляється у можливості застосування нових інформаційних технологій для дослідження середовища, явищ та проблем, у трансформації потоків інформації, їх структури та розширенні спектра джерел інформації і може здійснюватися саме у контексті нових технологічних можливостей, які надаються сучасними інформаційними технологіями, а також з урахуванням специфічних особливостей інформації як товару.

Термін “консолідована інформація”, на нашу думку, відповідає іншому виду діяльності, пов’язаному із просуванням не товарів, а ідей, програм та поглядів. У цьому випадку ми дотримуємось розуміння консолідованої інформації як аналітики виробничої та невиробничої галузі, результатом якої є досягнення

35

певного соціального та економічного ефекту. Під аналітикою невиробничої галузі розуміємо галузь соціальної діяльності, що охоплює моніторинг функціонування різноманітних суб’єктів (установ, організацій, окремих осіб), які не мають на меті безпосереднього досягнення економічних цілей. У цій галузі можна виділити три групи суб’єктів, діяльність яких спрямована на розв’язання соціальних потреб населення:

–державні невиробничі суб’єкти;

–недержавні невиробничі суб’єкти;

–фізичні особи у сфері невиробничої діяльності.

У цьому сенсі бібліотечно-інформаційне аналітичне забезпечення можна вважати невиробничим, оскільки у бібліотеках його застосовують з метою створення необхідних інформаційних продуктів та послуг, що визначають місце бібліотек і бібліотекарів у інформаційному суспільстві як виробників, постачальників та інформаційних посередників, а також як діяльність з організації взаємодії із зовнішнім середовищем, зокрема на ринку інформаційних продуктів і послуг, тобто спрямовану на виконання місії бібліотекарів “... сприяти розвитку людини як особистості, здатної до свідомого світосприйняття” [98] та розвитку суспільства.

Консолідована інформація невиробничої галузі, завдання якої полягає у збільшенні соціального ефекту у конкретних умовах, має чітке соціальне спрямування на інформаційне середовище суб’єкта. Цей напрям консолідованої інформації надає інформаційне забезпечення з реальними рекомендаціями щодо розроблення, впровадження у життя соціальних програм, метою яких є сприяння проектам розвитку суспільства. Такий напрям аналітичної діяльності зосереджується на формуванні інформації про предметну галузь у вигляді ресурсу, що дає змогу досягти ефективного управлінського рішення.

Серед основних завдань консолідованої інформації невиробничої галузі можна назвати:

∙ орієнтування на максимальне задоволення соціально важливих невиробничих потреб суспільства (в управлінні державою, безплатній охороні здоров’я, соціальному забезпеченні, духовному розвитку тощо);

36

∙ оптимізація суспільних ресурсних витрат на інформаційне забезпечення органів державної влади і управління, культур- но-просвітницьких організацій, медичних і освітніх закладів, органів соціального забезпечення, політичних партій і рухів, благодійних організацій.

Аналітика виробничої галузі – це галузь соціальної діяльності, що охоплює моніторинг функціонування різноманітних суб’єктів, метою яких є досягнення економічних прибутків.

Предметом дослідження та вивчення консолідованої інформації є:

−інформація в системі взаємодії сукупних соціально-вироб- ничих відносин, системно-діяльнісного процесу оволодіння інформацією як підстави для ефективного управління і розвитку за допомогою засобів інформатики;

−інформаційні системи у нерозривному зв’язку з технологічними проблемами опрацювання передачі інформації і знань у інтегрованих інформаційно-комунікаційних системах;

−інформаційні продукти, що забезпечують процеси реалізації технологічних можливостей, використання наявної інформації

зметою накопичення сукупних знань для прийняття ефективних управлінських рішень;

−методологія і методи аналітичного оцінювання інформацій-

них ресурсів, вплив економічних факторів на діяльність організацій та установ;

− рекомендації щодо забезпечення раціонального використання і відтворення потенціалу установи, запобігання негативному ефекту або його ліквідація .

Відповідно, сконцентрованим, вузьким тлумаченням завдань консолідації інформації є опрацювання інформаційних потоків для створення інформаційних продуктів, що дають підстави для ефективних управлінських рішень.

Передумови виникнення нового фаху “консолідована інформація” (як варіант його прототипу ряд вітчизняних дослідників вважають англомовне Competitive Intelligence) були створені зарубіжними і вітчизняними фахівцями з інформаційного аналізу, діяльність яких зосереджується саме на економічній галузі.

37

Динаміка розвитку цього напряму інформаційної сфери є доволі високою. В США поняття “Competitive Intelligence” побутує з початку 70-х років ХХ ст. Наукові засади фаху заклав у 1980 р. один із дослідників цього питання Майкл Портер, опублікувавши працю “Конкурентна розвідка: методи аналізу галузей і конкурентів”, у якій виклав базові засади нового фаху. Відправною точкою організаційного оформлення цієї галузі інформаційно-ана- літичної діяльності як самостійної професії в Європі і Америці можна вважати заснування професійного товариства, створення розвинутої системи підготовки кадрів і вироблення основних кваліфікаційних вимог до професії інформаційного аналітика.

Створене у 1986 році Товариство фахівців конкурентної розвідки (Society of Competitive Intelligence Professionals (SCIP)) [15] об’єднало понад 7000 членів з 64 країн світу [70]. Вони розгорнули тривалу творчу дискусію щодо шляхів удосконалення діяльності інформаційних аналітиків та організації підготовки кадрів у цій галузі [4–6]. Обговорення актуальних проблем галузі продовжилось на сторінках заснованого товариством фахового журналу “Конкурентна розвідка” [3]. Часопис став друкованим науковим виданням, що подавав фахові теоретичні та науковоприкладні статті спеціалістів з інформаційного аналізу, які сприяли не лише розвитку інформаційної галузі, але й становленню консолідованої інформації як науки.

Згодом члени товариства Крейг Фляйшер та Бабетте Бенсоусан [4, 5] створили та випустили декілька книг, що містили методологічні засади та інструментарій для здійснення консолідованої інформації. Проте поширення серед американських корпорацій ця інформаційна технологія набула лише після того, як Б. Гілад та Й. Геринг [10] сформували першу організаційну модель консолідованої інформації із зазначенням її основних функціональних завдань: стати підставою для прийняття ефективних управлінських рішень.

Згодом з’явився термін “Business intelligence”, введений в

обіг аналітиками Gartner Group. Термін трактується як “користувачецентриський процес, який передбачає доступ і дослідження

38

інформації, її аналіз, вироблення професійної інтуїції і навиків, які сприяють ефективному і неформальному прийняттю рішень бізнескористувачами, а також інструменти для вилучення із даних необхідної для бізнесу інформації” [73]. У 1996 році це поняття було уточнено: “інструменти для аналізу даних, побудови звітів і запитів, які можуть допомогти бізнес-користувачам подолати море даних для того, щоб синтезувати з них значущу інформацію, – сьогодні ці інструменти в сукупності потрапляють у наукову галузь під назвою бізнес-інтелект (Business Intelligence)” [73]. Іноді західними інформаційними аналітиками використовується як синонім термін “підстава для прийняття рішень” (Decision Support),

хоча “Business Intelligence” – поняття значно ширше.

Після завершення періоду холодної війни багато колишніх співробітників розвідки спрямували свої зусилля на моніторинг промисловості і організували об’єднання, що отримало назву CTS International Group [73] (Міжнародна група).

Один із членів групи Фредерік Рустманн виклав основні засади консолідації інформації для бізнесу у книзі “ЦРУ: шпіонаж і майстерність конкурентної розвідки” (“CIA, Inc: Espionage & the Craft of Business Intelligence”).

Проблему підготовки фахівців для консолідованої інформації досліджують Бен Гілад і Ян Геррінг [9], а також Леонард Фулд [7]. У наукових публікаціях дослідники переконують, що накопичені у галузі знання є найважливішим елементом у роботі інформаційних аналітиків, зазначаючи, що кореляція між досвідом, здобутим у таємних урядових розвідувальних роботах, і розумінням ролі, засобів і методів розвідки у комерційних цілях стає дедалі помітнішою.

Корпорація Cisco Systems є провідним лідером створення новітніх інформаційних технологій. Зокрема, компанія активно працює у сфері розвитку Інтернет-технологій і електронної торгівлі. За твердженням журналу Fortune, компанія Cisco здобула значних успіхів в політиці ефективного поглинання і злиття. А. Ханафі, один з провідних менеджерів цієї компанії, що займається освоєнням нових напрямків бізнесу в Cisco, зазначив: “...Ми буквально дихаємо і живемо конкурентною розвідкою. У нашій

39

компанії дуже багато часу приділяється вивченню роботи конкурентів. Ми тісно працюємо з нашими менеджерами з продажу і безпосередньо зі споживачами нашої продукції, намагаючись розібратися в тенденціях, що складаються на ринку. Не слід шкодувати часу на роботу з тими, хто фінансує нові галузі бізнесу, тому що в результаті люди готові вкласти гроші в іновації лише тоді, коли бачать у цьому перспективи, вважають, що можуть процвітати там, де ми поки що не присутні. У цьому насамперед полягає фундаментальне значення конкурентної розвідки для нашого бізнесу”.

А. Ханафі підкреслив, що коли він і його команда оцінюють ступінь пріоритетності нових ринків, то вивчення конкурентів і перспектив нових технологій допомагає прийняти правильні рішення. “Конкурентна розвідка слугує ключовим моментом у мозковому штурмі для розуміння того, що відбувається на ринку”. Нові придбання для Cisco – шлях до виходу на нові ринки. Але, за словами А. Ханафі, перш ніж прийнято остаточне рішення, обмірковуються і ретельно зважуються 10–15 різних варіантів. Рішення значною мірою ґрунтується на результатах конкурентної розвідки.

Укомпанії створена спеціальна група, що поєднує і дає можливість тісно взаємодіяти професіоналам з консолідованої інформації у межах усієї компанії. Вони регулярно зустрічаються і разом із представниками інших структур розробляють різні сценарії на зразок “що буде, якщо...”.

Інший приклад успішного функціонування консолідованої інформації у діяльності великої корпорації наводить доктор П. Норлінг, радник з перспективних технологій компанії Dupont. Ці корпорації використовують фахівців, підготованих у межах названих вище програм.

Варто зазначити, що чи не єдиною країною, що офіційно підтримує економічну розвідку, вважають Японію, служби конкурентної розвідки в якій діють як на корпоративному, так і на державному рівнях.

У1958 році японське Міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості заснувало установу під назвою JETRO [71], назва якої походить від перших букв англійської назви цієї організації –

Japan External Trade Organization.

40