вступ до спеціальності

Øметодику інформаційно-аналітичної діяльності;

Øметоди згортання інформації для створення консолідованої інформації;

Øметодику обрання ефективних способів використання наявних та перспективних інформаційних технологій;

Øалгоритми застосування методу експертних оцінок та особливості моніторингу текстологічних даних про властивості інформаційних систем та технологій щодо стану ринку та науковотехнічних досягнень у цій області для окреслення прогностичних гіпотез їх впровадження.

Інформаційне забезпечення шляхом консолідації інформації можна розуміти як свідомий вплив людини на об’єкти, процеси і людей, що беруть участь в управлінні, з метою надати певну спрямованість діяльності та одержати бажані результати.

Консолідацією інформації треба надати необхідної впорядкованості процесу управління, досягти узгодженості, координації дій.

Розвиток аналітичної діяльності у галузі консолідації інформації дає змогу розглядати її як самостійну галузь інформаційного супроводу, що забезпечує впровадження і використання інформаційних технологій у діяльності підприємств і організацій.

Сприяння засобами консолідації виконанню управлінських функцій є обов’язковим атрибутом управління. Саме завдяки інформаційним процесам система здатна цілеспрямовано взаємодіяти із зовнішнім середовищем, координувати відносини власних компонентів, спрямовувати їх рух до заданої мети.

Сучасні концепції інформаційного забезпечення діяльності на підприємствах широко застосовують ідеї інформаційної логістики для побудови моделей оптимальної діяльності підприємства, які відображають взаємозв’язки між структурними підрозділами, впровадження комп’ютерних технологій, що дає змогу ефективно виконувати управлінські завдання на основі необхідної інформації відповідного виду, об’єму, якості, у відповідні терміни і

увідповідному місці.

51

3.2. Термінологічні засади

Введення нових термінів завжди викликає дискусію фахівців. Не стало винятком поняття “competitive intelligence”, яке трактується як дослідження відкритих інформаційних джерел, що стосуються основних тенденцій бізнесу й намірів конкурентів, аналізу ризиків та вразливостей. У працях вітчизняних аналітиків можна зустріти еквіваленти: “ділова розвідка”, “бізнес-розвідка” [23]. Часто саме бізнесову розвідку мають на увазі, коли йдеться про “інформаційно-аналітичну роботу”, “моніторинг” тощо.

Разом з тим термін “competitive intelligence” розглядався як синонім поняття “аналіз конкурентів”. Згодом його розпочали трактувати як організаційну функцію, яка відповідає за своєчасне виявлення ризиків і можливостей ринку, тобто технологію аналізу значного обсягу інформації про потенційних конкурентів, накреслення перспектив та конкурентних переваг для розвитку підприємства. Поняття “конкурентна розвідка” у широкому сенсі розуміється як діяльність із збирання, аналізу та застосування інформації про продукти, клієнтів і конкурентів для короткотермінового та довготермінового планування функцій організації [24]. У процесі збирання, зберігання та аналізу інформації про конкурентів враховуються потреби установи, в якій отримані результати будуть використовуватися.

Термін “Competitive Intelligence” одними фахівцями спершу перекладався як “конкурентна розвідка”, іншими – як “консолідована інформація”. Причина, очевидно, саме в тому, що англійське “intelligence” має подвійне семантичне навантаження, його можна перекласти і як “розвідка”, і як “аналітика”. Коли стосовно питань бізнесу вживають термін – “intelligence”, то вважають за необхідне підкреслити подібність завдань і методів, що їх використовують державні спецслужби й економічні структури. Склалося так, що в системі конкурентної розвідки працює чимало колишніх розвідників. Німецькі фахівці використовують термін “менеджмент знань”, підкреслюючи, що “попередньо уява про менеджмент знань перебуває під сильним впливом ідей і методів

52

класичної економічної та інженерної науки”, а “опрацювання знань в соціальних системах здійснюється за специфічною логікою” [25].

Цю наукову галузь вітчизняні дослідники трактують як “конкурентну розвідку”, так і “консолідовану інформацію”, зміщуючи певні акценти в той чи інший бік. Хоча, на наше глибоке переконання, поняття “консолідована інформація” значно ширше та змістовно насиченіше.

В. Артем’єв [26] пропонує застосовувати термін “конкурентна розвідка”, розуміючи його як:

–процес перетворення даних на інформацію і знання про бізнес для прийняття неформальних рішень;

–інформаційні технології збирання даних, консолідації інформації і забезпечення доступу бізнес-користувачів до знань;

–знання про бізнес, отримані в результаті поглибленого аналізу детальних даних і консолідованої інформації.

Автор фактично подає певні алгоритми процесів консолідації інформації, але надзвичайно звужує цю технологію, поширюючи її винятково на процеси опрацювання економічної інформації.

Для російських дослідників прийнятнішим стало поняття “конкурентна розвідка”. Н.І. Борисов сформулював визначення цього поняття так: “Конкурентна розвідка – це маркетинговий інструмент вивчення конкурентного середовища, який є цілеспрямованим збиранням інформації про конкурентів для ухвалення управлінських рішень щодо подальшої стратегії та тактики ведення бізнесу” [27], вважаючи її не результатом, а інструментарієм для отримання нового інформаційного продукту.

А.І. Доронін [28] вважає, що під терміном “система економічної розвідки” слід розуміти організаційну структуру, що займається питаннями збирання, перевірки (верифікації), опрацювання, аналізу та синтезу даних із різноманітних аспектів діяльності підприємства з подальшим використанням отриманої інформації для вирішення конкретних завдань в процесі його діяльності.

Кожне з трактувань іншомовного еквівалента має свою специфіку, водночас це не заважає інформаційним аналітикам проводити наукові дослідження у цій галузі інформаційних наук та

53

поступово налагоджувати підготовку фахівців цього освітнього напряму.

Процес підготовки нових відомостей український науковець Ю.М. Канигін, який одним з перших використав термін “консолідована інформація”, трактує як створення “знань, перетворених так, щоб були готовими до перетворення в силу” [29]. Інформація, на його думку, – це не просто нове знання, а зміна знання, розширення уявлення спостерігача відносно мети і шляхів її досягнення [29]. Це дані, відомості, що збільшують різницю між попередньою (абсолютною) і результуючою (умовною) ентропією інформаційних систем. Результуючі документи отримуються шляхом емпіричного, а також внаслідок аналітико-синтетичного опрацювання першоджерел [30]. Таке розуміння процесу консолідації інформації як фазового переходу знань у силу [31] харківські фахівці вважають аналогом терміна “intelligence process/cycle”, а термін “консолідована інформація” – відповідником терміна

“competitive intelligence” [32].

Поняття “консолідована інформація” охоплює одержані з

декількох джерел та системно інтегровані різнотипні інформаційні ресурси, які в сукупності наділені ознаками повноти, цілісності, несуперечності та становлять адекватну інформаційну модель проблемної області з метою її аналізу, опрацювання та ефективного використання в процесах підтримки прийняття рішень. Враховуючи це, поняття “конкурентна розвідка”, яке використовується на паритетних засадах деякими дослідниками, все ж є одним з аспектів цілісних процесів та процедур консолідації інформації, а саме процесу формування інформаційного ресурсу для підтримки прийняття рішень.

Фахівці харківської “Спілки аналітиків та професіоналів конкурентної розвідки” [33] вважають, що процес консолідації інформації – це процес перетворення даних на інформацію і знання про бізнес, метою якого є супровід і підтримка ухвалення неформальних рішень. Тобто інформаційне забезпечення бізнесу, причому в найширшому сенсі, засноване на принципі об’єднання таких складових, як інформація, бізнес-процеси, апаратні засоби, прог-

54

рамні засоби, люди. На сайті Спілки зазначається: “Здатність пізнавати швидше за своїх конкурентів – єдина стійка конкурентна перевага” [34].

У науковій літературі зустрічаються різні трактування поняття “консолідована інформація”. Викладачі Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” трактують консолідовану інформацію як інтелектуальний продукт, що створюється в процесі інформаційно-аналітичного і системноорганізаційного супроводу діяльності юридичних осіб з метою її радикального удосконалення на основі знанняорієнтованого формування, прогнозування варіантів оперативних і стратегічних рішень [35]. Г.І. Калитич [36] трактує консолідацію як діалектичний процес тезисно-аналітично-синтетичного моделювання інформації, знань і мудрості з метою бути використаними для проектування гармонійного поступу, тобто науковець подає алгоритм отримання нових інформаційних ресурсів. Дослідник розглядає процеси розроблення тезисної, аналітичної та синтетичної моделей методології ТАСС-моделювання [36] як складові наукового методу консолідації інформації, знань і мудрості, кожна з яких є своєрідним критерієм оптимізації попередньої. Аналітична модель консолідації знань [36], вважає дослідник, є результатом процесу пошуку, виявлення і відбору інформації та відповідає потребам розподілу цієї інформації на складові частини з урахуванням структури, відповідності критеріїв критичної оцінки, тобто приведення інформації в понятійне знання. Отже, Г.І. Калитич доволі просторово і філософськи, шляхом абстрактного моделювання характеризує основні складові процесу консолідації інформації.

Основну суть створення консолідованої інформації цікаво подав представник фонду “Стратегія” (Київ) Владислав Кораблін: “Аналітика як специфічний вид діяльності вимагає такої подачі матеріалу для керівного складу, що мав би одну – дві альтернативи, не більше, причому пропрацьовані альтернативи. Інформаційноаналітичний продукт повинен подаватися на півтори-двох сторінках” [37].

55

М.Ф. Бондаренко, С.І. Маторин, Е.А. Соловйова [32] наголошують, що притаманні термінам “Competitive Intelligence” чи “Busines Intelligence” процеси чи технології цілком відповідають новій спеціальності “консолідована інформація”, тим самим висловлюючи свою прихильність саме до такого трактування цього американського терміна.

Резюме

Мета дисципліни – сформувати у студентів систему знань про обрану спеціальність і первинні навички з консолідації інформації, а також ознайомити їх із вітчизняним і світовим досвідом у цій галузі знань.

У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:

Øтермінологічний апарат консолідованої інформації;

Øметодику інформаційно-аналітичної діяльності;

Øметоди згортання інформації для створення консолідованої інформації;

Øметодику обрання ефективних способів використання наявних та перспективних інформаційних технологій.

Консолідацією інформації необхідно досягти необхідної впорядкованості у процесі управління, досягти узгодженості, координації дій.

Розвиток аналітичної діяльності у галузі консолідації інформації дає змогу розглядати її як самостійну галузь інформаційного супроводу, що забезпечує впровадження і використання інформаційних технологій у діяльності підприємств і організацій.

Консолідована інформація охоплює одержані з декількох джерел та системно інтегровані різнотипні інформаційні ресурси, які у сукупності наділені ознаками повноти, цілісності, несуперечності та складають адекватну інформаційну модель проблемної області з метою її аналізу, опрацювання та ефективного використання в процесах підтримки прийняття рішень.

Поняття “конкурентна розвідка” у широкому сенсі розуміється як діяльність із збирання, аналізування та застосування інформації про продукти, клієнтів і конкурентів для короткострокового та довгострокового планування функцій організації.

56

Консолідація інформації – це процес фазового переходу знань у

силу.

Аналітика – це специфічний вид діяльності, який вимагає такої подачі матеріалу для керівного складу, що мав би одну – дві альтернативи, не більше, причому пропрацьовані альтернативи.

Запитання для самоперевірки:

1.Дайте визначення поняття “консолідована інформація”.

2.Назвіть навички, необхідні фахівцю з консолідованої інформації.

3.Окресліть завдання консолідації інформації.

4.Поясніть відмінність між консолідованою інформацією та конкурентною довідкою.

5.Подайте визначення аналітики.

57

Розділ 4

4.1.Види інформаційно-аналітичної діяльності

упроцесі створення консолідованої інформації

На відміну від традиційних способів аналітико-синтетичного опрацювання інформації, інформаційні аналітики консолідованої інформації здійснюють якісно-змістовне перетворення інформації.

У світі могутніх інформаційних потоків ефективна управлінська діяльність неможлива без постійного інформаційного супроводу та інформаційного забезпечення.

Визначення поняття “інформаційне забезпечення”, наведені в різних наукових джерелах, висвітлюють мету інформаційного забезпечення, його об’єкт, засоби здійснення, процесуально-діяль- нісну та інформаційно-ресурсну складові. Можна вважати, що інформаційне забезпечення – це сукупність процесів з підготовки та надання спеціально підготовленої інформації для вирішення управлінських, наукових, технічних та інших задач відповідно до етапів їх розв’язування.

Процес інформаційного забезпечення складається з етапів, поданих на рисунку.

Діяльність у галузі інформаційного забезпечення пов’язана з проведенням таких видів робіт:

1.Виявлення кола управлінських завдань, які розв’язуються як на рівні всієї організації, так і в кожному з її підрозділів.

2.Оцінка значущості окремих напрямів діяльності організації на певних етапах її розвитку.

3.Уточнення складу і структури інформаційних матеріалів, необхідних для забезпечення управлінських рішень.

58

Постановка цілі

Пошук та відбір інформації

Опрацювання та систематизація інформації

Інтерпретація

Подання інформації. Підготовка матеріалів для конкретної аудиторії

Надання користувачеві інформаційного продукту

Практичні дії, які ґрунтуються на результатах

інформаційної діяльності

Основні етапи діяльності з інформаційного забезпечення

Ефективність будь-якої системи інформаційного забезпечення значною мірою залежить від якості інформації, яка використовується. Необхідний рівень якості забезпечується шляхом пошуку та фільтрації вхідного потоку інформації. Відбір інформації – це процес виділення з інформаційного потоку найцінніших документів, їх окремих частин або фактичних відомостей відповідно до прийнятих критеріїв.

У сучасних інформаційних системах відбір інформації є обов’язковим етапом перетворення інформаційного потоку і потребує формулювання загальних і окремих критеріїв відбору інформації, визначення принципів відбору документів і відомостей для різних аспектів інформаційного забезпечення.

59

Критерій відбору інформації – ознака або набір ознак, на основі яких приймається рішення про використання відомостей із документа або його складової до інформаційного продукту.

Загалом на процес збирання інформації, її систематизації впливають як індивідуальні особливості інформаційного аналітика, так і специфічні потреби користувачів та необхідність оперувати зібраною інформацією. Аналітик, який відбирає інформацію, під час її опрацювання сортує її відповідно до певної оцінокової шкали, розробленої згідно з інформаційними потребами.

При цьому процес відбору можна представити як процес послідовного прийняття рішення про можливість виділення з потоку груп документів, які відповідають певній сукупності ознак.

Так, інформацію, що відбирається для підготовки консолідованих інформаційних продуктів, можна розподілити на декілька категорій:

Інформація стратегічного планування дає змогу підготувати інформаційні продукти для прийняття рішення щодо довготермінових програм, накопичення ресурсів для досягнення цих цілей і формування політики їх досягнення.

Контрольна управлінська інформація стає базовою для ін-

формаційного забезпечення менеджерів середнього рівня і сприяє координації різних підконтрольних їм дій.

Оперативна інформація призначена для інформаційного забезпечення щоденних управлінських операцій.

Прийняття управлінських рішень із стратегічного розвитку підприємства передбачає використання значного обсягу різноманітної інформації, яка постійно поповнюється всіма каналами комунікації – як зовнішніми, так і внутрішніми. Саме інформаційні аналітики з консолідованої інформації, володіючи достовірною і актуальною інформацією поряд з умінням ефективно використовувати адекватні методи її збирання, аналізу і надання, створюють основу успішної діяльності підприємств і організацій будь-якої організаційно-правової форми.

Диференціація попиту на всі види інформації – наукову, технічну, економічну, урядову, а також задоволення зростаючих

60