8. ) На якому з двох рисунків (а або в ) відображено загальний

механізм дії гідрофільних гормонів?

8. ) Загальний алгоритм дії гідрофільних гормонів та цитокинів

1. Рецептори гідрофільних гормонів є як на мембрані, так і усередині клітин

2. Гідрофільні гормони зв'язуються з мембранним рецептором

3. Гормони непроникають у клітину

4. Зв'язування гормону ініціює активацію ефекторної молекули (ферменту)

5. Активна ефекторна молекула (фермент) каталізує утворення молекул другого посередника

6. Ініціюються додаткові внутрішньоклітинні зміни, що формують специфічну відповідь

8. Контроль секреції гормонів

1. Рівень гормонів у крові контролюється негативним зворотнім зв’язком

2. Секреція гормону припиняється при досягненні певного рівня його в крові

3. Зниження рівня гормону в крові стимулює підвищення його секреції

4. Рівень гормонів у крові контролює тільки рецепторний апарат клітин-мішеней

8. Етапи трансдукції сигналів з мембран, що опосередковані цАмф

1. Гормональний сигнал (1-й посередник) зв’язується з рецептором плазматичної мембрани, який спряжений з G - білком

2. G- білок активізований, коли GTP витісняє GDP

3. G білки переміщаються уздовж мембрани (латеральна дифузія)

4. Активізують ефекторну молекулу фермент аденілілциклазу

5. активна аденілатциклаза каталізує утворення другого посередника - цАМФ із АТФ

6. cAMP як алостеричний ефектор активує протеїнкиназу А, що запускає каскад хімічних реакцій фосфорилування білків

7. Фосфоризовані білки або активуються, або інгібіруються

8. цАМФ є алостеричним ефектором протеїнкинази G

9. Зворотність реакцій фосфорилування визнають активовані з використанням того ж механізму фосфорилази

8. Специфічна відповідьклітини-мішені визначається

1. Зв'язуванням гормону з рецептором (перший обов'язковий крок)

2. Інші фактори

3. • Рівнемгормону в крові

4. • Кількістю рецепторів для гормону

5. Афінністю і специфічністю гормонального рецептора

6. Динамікою рецепторів – • клітиназмінюєрівень рецепторів при зміні рівня гормонів

7. збільшуєпри низомрівні й

8. скидаєпри високому рівні

9. Клітина не може регулювати кількість рецепторів

8. ) Взаємодія гормонів на рівні клітини-мішені

1. Пермісивна(що дозволяє)дія гормонів

• Одному гормону необхідна присутність іншого гормону, щоб забезпечити специфічний ефект

• Реалізація дії гормонів репродукції вимагає певного рівня гормонів щитовидної залози

2. Синергічна

• Посилення ефекту дії одного гормону дією іншого

Адреналін і глюкагон разом забезпечують кращий ефект звільнення глюкози печінкою, чим кожний окремо

3. Антагоністична

А) Присутність двох гормонів з однаковою спрямованістю на метаболізм робить менший ефект, чим кожний гормон окремо

Адреналін і глюкагон разом забезпечують знищуючий ефект звільнення глюкози печінкою, чим кожний окремо

В) - Один гормон опонує дії іншого гормону

• Інсулін знижує рівень глюкози в крові, а глюкагон підвищує його

• Можлива конкурувати на рівні одного й того ж рецептору,

• Дія гормонів реалізується через різні метаболічні шляхи

8. Молекули, що зв'язують окремі гормони у тканих – мішенях:

   1. Пептиди та гликоротеїни: рецептор на плазматичної мембрані, перенесення

Сигналу у клітину через сигнальний каскад, сигнальний шлях;

2. Стероїди: дифундують через мембрану, у цитоплазмі формують гормон-рецепторний комплекс, який переноситься в ядро

3. Похідні тирозину:

Катехоламіни – гідрофільні,взаємодіють ізрецепторами мембран;

Тиреоїдні гормони дифундують у цитоплазму і формують гормон-рецепторний комплекс

4. Ейкозаноїди – гідрофобні, але мають рецептори на плазматичної мембрані клітин-мішеней

5. NO – газ, проникає через мембрани, але рецептора не

має.

6. Ейкозаноїди як усі гідрофобні гормони мають

рецептори в цитоплазмі