- •1Лабороторна робота №1 аналіз і синтез комбінаційних схем
- •1.1 Основні положення
- •1.2 Варіанти індивідуальних завдань
- •1.3 Загальні зауваження до виконання індивідуальних завдань
- •1.4 Порядок виконання роботи
- •1.5 Зміст звіту
- •1.6 Література
- •2 Лабороторна робота №2 комбінаційні схеми
- •2.1 Варіанти індивідуальних завдань
- •2.2 Порядок виконання роботи
- •2.3 Зміст звіту
- •Лабораторна робота № 3 регістри й лічильники на основі тригерів. Аналіз і синтез
- •3.1 Регістри.Основнiположення
- •3.2 Лічильники. Основні положення
- •3.3 Індивідуальні завдання. Дослідження готових імс регістрів і лічильників в інтегральному виконанні
- •3.4 Порядок виконання роботи
- •3.5 Зміст звіту
- •3.5 Література
- •4 Лабороторна робота №4 аналіз і синтез моделей цифрових автоматів
- •4.1 Основні положення
- •4.1.1 Математичні моделі цифрових автоматів
- •4.1.2 Табличний спосіб завдання ца
- •4.1.3 Канонічний метод синтезу ца
- •4.1.4 Приклад синтезу ца канонічним методом
- •4.1.5 Завдання ца графом
- •4.2 Приклад синтеза ца із «жорсткою» логікою управління
- •4.2.1 Принцип роботи мікропрограмного автомата із жорсткою логікою управління
- •4.2.2 Приклад проектування мікропрограмного автомата із жорсткою логікою управління
- •4.3 Варіанти індивідуальних завдань (із)
- •4.4 Зміст звіту
4.1.4 Приклад синтезу ца канонічним методом
Завдання.
Синтезувати цифровий частковий автомат
,заданий таблицею 4.2 переходів і виходів.
Використати канонічний метод структурного
синтезу автоматів. Прийняти: як елементарні
автомати − логічний розширений базис
Буля; як елементи пам’яті − повний
автомат Мура з бінарним алфавітом
вхідних/вихідних сигналів і станів.
Таблиця 4.2– Таблиця переходів і виходів автомата![]()

Рішення.
Для переходу від абстрактного автомата
до його структурного подання, закодуємо
вхідні/вихідні сигнали каналів й стани
автомата Мілі −
і автомата Мура −
.У
заданому абстрактному автоматі
кожний каналХі, має два стани: або
сигналу немає −
,
або сигнал є −
.
Вихідні канали
за аналогією –b1,
b2.
Тому, у структурному автоматі на кожний
абстрактний канал досить вибрати один
вхідний
або один вихідний
сигнал із двома станами0,1кожний. Результати кодування сигналів
і таблиця переходів для структурного
автомата
представлені таблицею 4.3.
Таблиця 4.3 – Приклад кодів сигналів і таблиця переходів

Автомат
має чотири стани (див. таблицю 13.1), тому
необхідні два елементи пам’яті П1і П2. Три(X1,
X2,
X3)
абстрактних вхідних і чотири(Y1,
Y2,
Y3,
Y4)вихідних сигнали можуть бути представлені
кодами двох вхідних і двох вихідних
каналів. Представимо структурну схему
автомата на рис. 4.3.

Рисунок 4.3 – Структурна схема автомата А
Структурна схема представлена канонічним методом структурного синтезу цифрових автоматів. Вона розподілена на дві частини: комбінаційну та два елементи пам’яті, які складають другу частину схеми.
Присвоїмо коди вхідним/вихідним каналам та каналу переключення елементів пам’яті. В таблиці 4.4 структурного автомата А представлені кінцеві результати присвоєння кодів вхідним, вихідним сигналам, заданих таблицею 4.2 для абстрактного ЦА і переключення станів елементів П1, П2.
Таблиця 4.4– Коди вхідних/вихідних каналів та станів А

Тепер переходимо до кодування функцій переходів і виходів структурного автомата А (таблиця 4.5), використовуючи коди таблиці 4.4 і підставляючи їх у таблицю 4.2 заданого абстрактного автомата.
Застосовуючи математичну модель канонічного методу структурного синтезу автомата (рисунок 4.3), будуємо систему логічних функцій:
![]()
;
![]()
;
Таблиця 4.5– Переходи і виходи автомата А

Функцію
отримаємо
відразу безпосередньо з таблиці 4.5 для
виходів структурного автомата, як
диз’юнкцію наборів змінних
на яких функції приймають значення 1.
Ці значення розміщені в кодах на
пересіченні стовпців
і рядків
.Перша цифра відповідає значенню функції
,
а друга
.
Запишемо функції:
(4.1)
![]()
Для
одержання логічних функцій
,
,
необхідно побудувати таблицю сигналів
переключення
елементів
пам’яті П1і П2. Для одержання
цієї таблиці використаємо таблицю 4.5
переходів структурного автомата. В цій
таблиці на пересіченні стовпців і рядків
розміщенні значення переходів станів
елементів пам’яті П1, П2(перша цифра − значення П1, друга
− П2), а в заголовках стовпців
розміщенні
значення вихідних сигналів П1, П2або (ототожнюючи вихід Пі − стан) значення
станів П1, П2, що були до
переключення. Порівнюючи ці стани зі
станами переходів, визначаємо елементи
пам’яті, які треба переключати (на їхні
входи треба подавати сигнал
)
і які не треба переключати (на їхні входи
треба подавати сигнал
).
Заповнюючи цими значеннями таблицю
4.6, одержимо таблицю сигналів
для переключення елементів
пам’яті.
Таблиця 4.6– Таблиця переключення![]()

Безпосередньо
з цієї таблиці визначаємо систему
логічних функцій
в ДДНФ для одиничних наборів
:
(4.2)

Логічні
функції систем рівнянь 4.1, 4.2 є математичним
рішенням поставленого завдання
структурного синтезу логічної схеми
ЦА канонічним методом. За цими функціями
будуємо логічну схему. Приклад схемного
рішення логічної функції
системи 4.2 представлен рис. 4.4.

Рисунок 4.4 – Логічна схема функції u1
В якості елемента пам’яті зручно вибрати тригер з лічильним входом. Він має прямій і інверсний вихід. Таблиця переходів тригера збігається з таблицею переходів автомата Мура П таблиці 13.2.
