Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка інтел.власн..pdf
Скачиваний:
88
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

5.1.4.12. Інвестиційна вартість

Під інвестиційною вартістю розуміється вартість власності для конкретного власника, що пред'являє свої інвестиційні вимоги до повернення вкладеного капіталу.

Поняття "інвестиційна вартість" застосовується до ідентифікованих ОІВ у випадку їхнього внесення у якості внеску до власного (статутного) фонду новостворюваного підприємства [66, 68].

5.2.Оцінка прав на об'єкти промислової власності

5.2.1.Оцінка прав на винаходи і корисні моделі

5.2.1.1.Оцінка на базі витратного підходу

Урамках витратного підходу, як приклад, використовуємо метод вихідних витрат [82].По цьому методі вартість прав на винахід або корисну модель, створені на власному підприємстві, може бути визначена за формулою:

n

k2t

 

PV = k1 ∑3t

,

 

t =1

k3t

де: k1 – коефіцієнт морального старіння, обумовлений на дату оцінки:

k1 =1− ttp ,

n

де: tp – реальний юридичний термін дії охоронного документа на дату оцінки;

tn – номінальний (повний) термін дії охоронного документа;

3t – витрати річні сумарні в t-м періоді, грн.

k2t– коефіцієнт індексації, що враховує зміни індексу цін в t-м періоді у відповідних галузях промисловості (визначається за банківською або дисконтною ставкою або за галузевими індексами цін, або за коефіцієнтами індексації пенсій);

321

k3t – коефіцієнт дисконтування у t-м періоді:

k3t =

 

 

1

 

 

,

 

 

 

i

 

t

 

+

 

 

 

 

1

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

100

 

 

де: i – банківський відсоток за використання капіталу у t-м періоді, %.

Ділення (а не віднімання як зазвичай) на коефіцієнт дисконту в основній формулі символізує той факт, що якби гроші не були вкладені в даний ОІВ, а працювали на ринку капіталу (покладені на депозит), то вони принесли б прибуток, пропорційно банківському відсотку за використання капіталу. При цьому відлік періодів відбувається від дати оцінки в минулі періоди, тобто чим більш ранніми були ці витрати, тим більше грошей на момент оцінки міг би принести депозит.

При визначенні витрат виявляються всі фактичні витрати, по- в'язані зі створенням, правовою охороною і введенням ОІВ у дію:

3t=3pt+3ot,

де: 3pt – витрати на розробку ОІВ, грн.;

3ot – витрати на правову охорону ОІВ, грн.

У свою чергу:

3pt=3нир+3ктд,

де: 3нир – витрати на проведення НДР, грн.;

3ктд –витрати на розробку конструкторсько-технічної, технологічної і/або проектної документації, по- в'язані зі створенням ОІВ, грн.

3нир=3п+3ти+3э+3і+3про+3ін,

де: 3п – витрати на пошукові роботи, грн.;

3ти – витрати на проведення теоретичних досліджень, грн;

3э – витрати на проведення експериментів, грн;

3і – витрати на проведення випробувань, грн;

322

3об – витрати на складання, розгляд і затвердження звітів, грн.;

3ін – інші витрати.

3ктд=3эп+3тп+3рп+3р+3і+3ан+3д,

де: 3эп – витрати на виконання ескізного проекту, грн.;

3тп – витрати на виконання технічного проекту, грн.;

3рп – витрати на виконання робочого проекту, грн.;

3р – витрати на виконання розрахунків, грн.;

3і – витрати на проведення випробувань, грн.;

3ан – витрати на проведення авторського нагляду, грн.;

3д – витрати на дизайн, грн.

Чим повніше будуть враховані витрати, тим обгрунтованішим буде результат оцінки. По суті справи при цьому методі розраховується максимальна вартість права, тому що весь прибуток приписується ОІВ, тобто під час торгу вона може бути використана в якості "оцінки зверху". Точність методу може бути підвищена за рахунок приведення вартості грошей, витрачених у минулих періодах, до справжньої їхньої вартості.

5.2.1.2. Порівняльний підхід

Для визначення вартості ОІВ за ринковим підходом здійснюють збір, аналіз і систематизацію даних про комерційні умови укладених ліцензійних та інших договорів на передачу прав на ОІВ та їхню ціну на міжнародному і внутрішньому ринках за галузевим принципом і на цій основі створюють бази даних.

Визначення ринкової вартості прав на ОІВ на основі наявних аналогів можливе лише при правильному порівнянні цілей, параметрів, обсягів і умов надання прав, а також характеристик оцінюваних прав на ОІВ і аналога.

Визначення продажної ціни продукції з ОІВ на основі порівняння продажів здійснюється за допомогою складання прайс-листів порівнюваних об'єктів, зіставлення комерційних умов продажів і технічного рівня оцінюваного об'єкта із наявними аналогами.

Наявні в базах даних порівняльні дані, у тому числі строки договорів, ставки роялті, продажні ціни тощо, використовуються надалі

323