- •Література Основна
- •Додаткова
- •Завдання № 1
- •Завдання № 2
- •Завдання № 3
- •Поетика художньої образності
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Завдання № 2
- •Завдання № 1
- •Додаткова
- •Завдання № 1
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Самостійна робота студентів
- •Система рейтингового контролю Система рейтингових балів і критерії оцінювання видів навчальної діяльності
- •Підсумковий контроль
- •Критерії оцінювання заліку
- •Додатки
- •Правила написання та оформлення письмових завдань
- •Засади підготовки та проголошення промови
- •Засади та правила проведення «конференц-зібрання»
- •Засади та правила підготовки презентації
Підсумковий контроль
Вимоги до рівня підготовки та знань студентів:
Студент повинен знати:
– загальні характеристики літературного процесу;
– основні риси літературних напрямків;
– різні методи дослідження літературних явищ;
– особливості новітніх підходів до аналізу художнього твору;
– сучасний термінологічний апарат;
– літературознавчі техніки конкретних методів;
– основних представників літературознавчих шкіл ХІХ–ХХІ ст.
Вимоги до умінь і навичок студентів:
Студент повинен уміти:
– визначати стильові риси певної літературної епохи;
– визначати особливості індивідуального стилю окремих письменників;
– аналізувати ліричні, епічні та драматичні твори;
– визначати специфіку методів дослідження літератури.
Студент повинен володіти навичками:
– літературного аналізу і вміти застосовувати отримані теоретичні знання в процесі практичної роботи;
– тлумачення художнього тексту з різних методологічних позицій;
– розпізнавання термінологічного апарату різних методологій аналізу твору.
Критерії оцінювання заліку
1. «Зараховано»: повнота розкриття теми, уміння професійно поціновувати певне літературне явище, володіти відповідними методологічними прийомами. При цьому до уваги береться не лише знання теоретичної праці, а й особисте концептуальне бачення літературної проблематики.
2. «Не зараховано»: відсутність знань термінологічного апарату аналізу художнього твору, вмінь аналізувати літературні явища.
Структура усного заліку дублює структуру модульної контрольної роботи.
Додатки
Додаток 1
Правила написання та оформлення письмових завдань
Композиційно кожна письмова робота самостійно-дослідницького штибу будується за традиційно тріадичною моделлю, а саме: І частина – формулювання проблеми і мети роботи; ІІ частина – виклад основного матеріалу дослідження; ІІІ частина – висновки.
Письмова робота не повинна бути за обсягом ані менше, ані більше 2 (двох!) сторінок, набраних на комп’ютері у такому форматі: шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний відступ – 1, 25 см, всі береги – 2 см.
Письмовій роботі передує титульний лист, який не рахується у загальній кількості сторінок.
Список використаних джерел оформлюється у відповідності до чинних вимог (див.: Як написати наукову роботу з літератури : Навчальний посібник для студентів. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2013. – 56 с.) і теж не рахується у загальній кількості сторінок.
Зразок оформлення титульного листа самостійної письмової роботи:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра теорії та історії світової літератури імені професора В. І. Фесенко
САМОСТІЙНА РОБОТА
з курсу «Вступ до літературознавства»
на тему: «Порівняльна характеристика колажу
«Колесо від велосипеда» (1913 р.) М. Дюшана та урбаністичної інсталяції «Велосипеди» (1998 р.) Р. Раушенбаха»
Студента (-ки) _____курсу_____групи
напряму підготовки________________
_________________________________
_________________________________
(прізвище та ініціали)
Викладач_________________________
_________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала________________
Кількість балів_____Оцінка ЄКТС___
м. Київ – 20___рік
Додаток 2
