5.Види планування та їх характеристика. Стратегічне, тактичне та оперативне планування.

Класифікаційні ознаки планування:1)за часовим горизонтом (довгострокове; середньострокове; короткострокове); 2)за завданням (стратегічне; тактичне; оперативне); 3)за стадіями розроблення (попереднє; остаточне); 4)за часовою орієнтацією (реактивне; інактивне; преактивне; інтерактивне); 5)за рівнем охоплення суб’єкта господарювання та відкритості інформації (внутрішньо корпоративне; бізнес-планування);6)за напрямами діяльності підприємства (планування операційної діяльності; планування фінансової діяльності; планування інвестиційної діяльності); 7)за ієрархічними рівнями управління (планування на рівні підприємства; планування на рівні структурних підрозділів; планування на рівні бригади(робочого місця); 8)за напрямом процесу планування (пряме; обернене). Стратегічне планування – це процес обґрунтування генеральної програми діяльності підприємства, в основі якого лежать визначення місії та основних цілей діяльності підприємства, обґрунтування напрямів їх досягнення та обсягів необхідних ресурсів для порядку їх використання. Тактичне планування діяльності підприємства – процес обґрунтування та конкретизації заходів з реалізації обраної стратегії за рівнями управління підприємством, часом здійснення, конкретними виконавцями, має справу з прийняттям рішення про розподіл ресурсів та витрат для досягнення поставленої перед підприємством стратегічної мети. Оперативне планування – процес планування окремих господарських операцій чи потоків у короткостроковому періоді з конкретизацією стратегічних та тактичних завдань діяльності по підрозділах, центрах відповідальності, стратегічних господарських одиницях та робочих місцях.

6.Основі методи планування. Система планів господарської діяльності підприємства.

Методи планування – конкретні способи та прийоми розрахунків планових показників. Методи планування: Економіко-статистичні методи (найбільш прості та поширені для практичного застосування; основним критерієм їх практичного застосування є наявність чіткої тенденції розвитку об’єкта планування у перед плановому періоді; важливі їх недоліки – перенесення помилок з аналітичного періоду на плановий, оцінювання впливу на результативний показник лише одного фактору – часу, неможливість застосування при суттєвих змінах зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності підприємства; різновидами цих методів є методи екстраполяції динамічних рядів, ковзної середньої, еластичності). Економіко-математичний метод (ґрунтується на формуванні економіко-математичної моделі показника, який планується як функції від основних факторів, що його визначають; основний недолік – складність побудови коректної економіко-математичної моделі в умовах динамічного розвитку зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності підприємства).Розрахунково-аналітичний (факторно-аналітичний) метод: (ґрунтується на корегуванні результатів планування економіко-статистичним методом на основі експортного оцінювання зміни впливу окремих факторів у плановому періоді; перевагами методу є: простота та логічна послідовність, можливість врахування впливу на зміну планового показника значної кількості факторів; недоліки методу – складність урахування впливу всіх факторів та точність їх кількісного оцінювання). Метод прямих розрахунків (нормативний) (передбачає обґрунтування значень окремих планових показників за їх основними складовими на основі застосування наявних норм, розцінок, прогнозних тарифів; найбільше використовується при обґрунтуванні витрат за окремими статтями, запасів у розрізі окремих груп, залишкової вартості основних засобів; метод має такі переваги: висока точність розрахунків, урахування значної кількості факторів на планове значення показника; недоліки методу – трудомісткість та рівень обґрунтованості норм, нормативів та розцінок на плановий період). Балансовий метод (ґрунтується на досягненні балансової взаємоузгодженності між обсягами потреби в ресурсах та джерелами їх формування; застосовується для обґрунтування планового обсягу таких взаємопов’язаних показників, як запаси, виручка, надходження сировини, активи, капітал, трудові ресурси; застосовується при розробленні планів матеріально-технічного забезпечення, балансованого плану). Експериментальний метод: (забезпечує проектування норм, нормативів, моделей розвитку об’єкта планування на основі проведення та вивчення замірів і дослідів, урахування досвіду спеціалістів; застосовується при створенні нового об’єкта чи планування кардинальних змін у характеристиках уже наявного об’єкта).Сітковий метод планування: (сума прийомів та способів, що дозволяють на основі прийнятих сіткових графіків (сіткової моделі) раціонально здійснювати весь управлінський процес – оперативне планування, організацію, координацію та контроль комплексу робіт. План виробництва та реалізації продукції: 1)план з маркетингу (включає в себе продуктовий план; дослідження нових продуктів; план збуту; план рекламної роботи; план функціонування каналів розподілу; план цін; план організаційного маркетингу);2)план розвитку матеріально-технічної бази (план розвитку торгівельної площі; площі виробництва; складського розвитку; план технічного оснащення підприємства; план зміни технології виробництва; план з сервісу і логістики);3)план матеріально-технічного забезпечення (обсяг випуску продукції; план забезпечення підприємства сировиною; напівфабрикатами; інструментами; оснащеннями; устаткуванням; енергетичними ресурсами);4)план з праці (чисельність працівників; фонд заробітної плати; середня зарплата);5)план доходів та витрат від операційної діяльності (план надходження та витрачання грошових коштів; план доходів та витрат від інших видів діяльності; балансовий план).