4. Прокласифікувати підприємства.

Класифікація підприємств може бути дана з використанням ряду ознак.  По меті і характеру діяльності можна виділити два види підприємств: підприємницькі (комерційні) і непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпечується бюджетним фінансуванням держави.  Відповідно до  форм власності, установленими Законом України про власність, можуть діяти підприємства наступних видів: 

1. індивідуальні підприємства, засновані на особистій власності фізичної особи і винятково його праці;  

2. приватні підприємства, засновані на власності окремого громадянина, із правом наймання робочої сили; 

3. сімейні підприємства, засновані на власності і праці членів однієї родини; 

4. державні підприємства, засновані на загальнодержавній власності; 

5. колективні підприємства, засновані на власності трудового колективу підприємства; 

6. спільні підприємства, засновані на базі об'єднання майна різних власників. У числі їхніх засновників можуть бути іноземні юридичні особи і громадяни; 

7. орендні підприємства, засновані на договірному тимчасовому володінні і використанні майна, яке необхідно орендарю для здійснення підприємницької діяльності. Об'єктами оренди можуть бути цілі майнові комплекси підприємств, їхніх структурних  підрозділів чи окремі одиниці майна. 

Підприємства розрізняються по ознаці приналежності капіталу: національні, закордонні (капітал є власністю іноземних підприємців, що контролюють їхню діяльність) і змішані.   За формою господарювання виділяють господарські товариства, що представляють об'єднання підприємців.    Вид підприємства можуть визначати технологічна (регіональна) цілісність і ступінь підпорядкованості. За цією ознакою відрізняються головні і дочірні підприємства і їхні філії. Головні підприємства контролюють діяльність дочірніх і філій.   Дочірнє підприємство є юридично самостійним і організаційно відособленим, самостійно здійснює комерційні операції і складає звітний баланс, але контрольний пакет акцій належить головному підприємству.   На відміну від дочірніх підприємств філія не користається юридичною і господарською самостійністю, не має власного статуту і балансу, діє від імені і з доручення головного підприємства. Майже весь акціонерний капітал філії належить головному підприємству. По функціонально-галузевому виді діяльності виділяють наступні види підприємств: промислові, сільськогосподарські, транспортні, торгові, виробничо-торгові, торгово-посередницькі, будівельні, інноваційні, лізингові, банківські, страхові, туристичні, підприємства зв'язку і т.п.   Відповідно до  обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників підприємство може бути віднесене до малого, середнього і великого. 

До малого відносяться підприємства з чисельністю працюючих: 

1. у промисловості і будівництві - до 200 чоловік; 

2. в інших галузях виробничої сфери - до 50 чоловік; 

3. у науці і науковому обслуговуванні - до 100 чоловік; 

4. у галузях невиробничої сфери - до 25 чоловік; 

5. у роздрібній торгівлі - до 15 чоловік. 

Підприємства можуть поєднуватися в: 

1. асоціації - договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності, але лише в тій області, до якої має відношення асоціація; 

2. корпорації - договірні об'єднання, створені на основі сполучення виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників; 

3. консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної мети. Після виконання задач консорціум припиняє своє існування; 

4. концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі і т.д. на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців; 

5. картелі - договірні об'єднання підприємств однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності; 

6. синдикати - різновид картельної угоди, що припускає реалізацію продукції через єдиний спільний збутовий  орган чи уже наявну збутову мережу одного з учасників об'єднання; 

7. трести - монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, у єдиний виробничо-господарський комплекс. Оскільки тут інтегруються всі напрямки діяльності, такі підприємства цілком утрачають свою юридичну і господарську самостійність. 

8. холдинги - специфічні організаційні форми об'єднання капіталів. Подібні об'єднання утворяться, коли акціонерне товариство (товариство) саме безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а лише використовує свої фінансові засоби для придбання контрольних пакетів акцій інших акціонерних фірм із метою фінансового контролю за їх роботою й одержання доходу на вкладений в акції капітал. 

9. фінансові групи (фінансово-промислові групи) - об'єднання юридично й економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства, при формуванні яких у якості головних ставиться задача об'єднання банківського капіталу і виробничого потенціалу. Фінансову групу очолюють один чи кілька банків, що розпоряджаються капіталом підприємств, що входять в об'єднання, координують усі сфери їхньої діяльності. При цьому основним доходом діяльності банку повинні бути дивіденди від підвищення ефективності роботи підприємств,  а не відсоток на кредит.