Етапи соціологічного дослідження

Проведення соціологічного дослідження передбачає декілька його етапів:

1. розробка програми дослідження;

2. збирання первинної соціологічної інформації;

3. оброблення зібраної соціологічної інформації;

4. аналіз соціологічної інформації, підготовка висновків і про­позицій;

5. підготовка звіту про результати дослідження.

Перший етап соціологічного дослідження — розробка програми соціологічного дослідження є найважливішим. Програма соціоло­гічного дослідження має містити такі важливі елементи:

• методологію і методи дослідження;

• постановку проблеми — обґрунтування необхідності вирішен­ня проблемної ситуації за допомогою соціологічного дослідження;

• мету соціологічного дослідження й завдання, за допомогою яких передбачається досягнення вказаної мети;

• об’єкт дослідження — соціальну групу, сукупність людей, но­сіїв проблемної ситуації;

• предмет дослідження — ті сторони об’єкта, які потребують вивчення під час соціологічного обстеження;

• проведення системного аналізу об’єкта дослідження та вису­вання на цій основі гіпотез. Під гіпотезою розуміють наукове при­пущення. Гіпотези залежно від класифікаційної ознаки поділяють­ся на декілька видів (табл.12.2);

• інтерпретація та операціоналізація понять. Інтерпретація понять — це їх уточнення, тлумачення їхнього сенсу, виділення головних, опорних понять, установлення взаємозв’язків між ни­ми, встановлення показників, що можуть бути визначені кількіс­но. Операціоналізація понять — установлення порядку кількісно­го вимірювання показників: визначення одиниць виміру, коефіці­єнтів, індексів;

• визначення типу та обсягу репрезентативної вибірки. Репрезентативність вибірки — достовірність даних і висновків, гарантія того, що висновки зроблені за частиною сукупності, властивою сукупності в цілому. Величина репрезентативної вибірки зале­жить від дисперсії ознак. Дисперсія — коливання від мінімального до максимального значення ознаки, що вивчається. Що більша дисперсія, то більшою повинна бути вибірка. Зазвичай репрезен­тативна вибірка повинна бути не меншою 10% генеральної су­купності.

• визначення методів збирання інформації та інструментарію. Розробляються таблиці, бланки, анкети, спостережні листи, інст­рукції тощо;

• розробка організаційно-технічного плану дослідження. В цьо­му плані визначаються етапи й терміни проведення робіт, вико­навці, форми подання результатів на кожному етапі, форми конт­ролю за веденням робіт, калькуляція затрат і джерела фінансу­вання.

Таблиця 12.2. Класифікація гіпотез

Класифікація гіпотез	Види гіпотез
Відношення до мети	Основні — вказують на найбільш суттєві слідження зв’язки та взаємозв’язки. Додаткові — вказують на побічні явища та зв’язки.
Спосіб доведення (перевірки)	Гіпотези-підстави — можуть не мати ознак, що доводяться за допомогою досвіду, обґрунтовуються гіпотезами, що з них виводяться. Гіпотези-наслідки — гіпотези, які використовуються для доведення основних гіпотез.
Зміст передбачення	Описові — гіпотези, які вказують на зв’язки, залежності в досліджуваних процесах, але не пояснюють, чому це відбувається. Пояснювальні — формулюють припущення про причини тих чи інших явищ. Прогнозні — передбачають перспективу розвитку певного процесу чи явища.
Ступінь обґрунтованості	Первинні (робочі) — висуваються на початковому етапі дослідження з виявленням проблеми. Вторинні — висуваються на основі перевірки та уточнення первинних гіпотез.
Рівень аналізу	Теоретичні — сукупність теоретичних понять. Статистичні — формулюються як система статистичних показників. Емпіричні - формулюються як система ознак, які можуть бути доведені емпірично, дослідним шляхом.

Слід зазначити, що виділяють декілька видів вибірки (табл.12.3):

Таблиця 12.3. Класифікація видів вибірки

Класифікаційна ознака	Вид вибірки
Простий метод випадкового відбору	Проста випадкова вибірка — вибірка робиться за допомоги таблиць випадкових чисел. Систематичний відбір — вибірка робиться через певний інтервал у переліку об’єктів ге­неральної сукупності. Серійна вибірка — одиницями випадкового відбору є певні групи.
Складний метод випадкового відбору	Багатоступенева вибірка — випадковий відбір проводиться в декілька етапів, причому на кожному етапі змінюється одиниця відбору (цех, бригада, робітник). Комбінована вибірка — на кожному етапі змі­нюється не тільки одиниця, а й техніка від­бору. Багатофазова вибірка — на кожному етапі з більшої вибірки вибирають меншу — до досяг­нення необхідної величини. Стратифікована вибірка — у генеральній сукупності вибирають страти (однорідні гру­пи), а в них здійснюється випадкова ви­бірка.
Метод нестрогого випадкового відбору	Цілеспрямована вибірка — в неї вводяться віді­брані за певними критеріями типові представ­ники генеральної сукупності. Квотна вибірка — передбачає побудову моделі, яка відображає генеральну сукупність у певних пропорціях, що вивчаються.