- •1)Зміст поняття «Охорона праці»,мета охорони праці.
- •2)Система державного управління оп в Україні.
- •3)Державна політика в галузі оп.
- •4)Конституційні засади оп в Україні.
- •6)Органи державного нагляду за оп,їх основні повноваження і права.
- •8)Основні законодавчі акти з оп.
- •9)Гарантії прав громадян на працю,відпочинок,охорону здоров*я та працю.
- •12)Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства з оп.
- •13)Структура,основні функції і завдання управління оп в організації.
- •10)Охорона праці жінок,неповнолітніх ,інвалідів.
- •11)Обов*язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з оп.
- •14)Служба оп підприємства.
- •15)Громадський контроль за станом оп в організації.
- •16)Організація навчання з питань оп.
- •17)Інструктажі з питань оп.Види,порядок проведення,оформлення.
- •18)Небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •19)Параметри мікроклімату виробничих приміщень,їх контроль та нормування.
- •20)Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови робочої зони та основні засоби та заходи їх нормалізації.
- •21)Вентиляція виробничих приміщень,основні поняття та види.
- •22)Повітряні завіси.Кондиціонування повітря.
- •23)Основні поняття та гігієнічні вимоги щодо виробничого освітлення.
- •24)Освітлення виробничих приміщень та основні вимоги до виробничого освітлення.
- •25)Класифікація виробничого освітлення.
- •26)Джерела світла та основні освітлюючі прилади.
- •27)Вібрація та її вплив на організм людини.Засоби та методи зниження дії вібрації на людину.
- •28)Шум та його вплив на організм людини.
- •29)Засоби та заходи захисту людини від дії шуму.
- •30)Іонізуюче випромінювання та його дія на організм людини.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •31)Електромагнітне випромінювання, його дія на організм людини.
- •32)Інфрачервоне випромінювання,засоби і заходи захисту.
- •33)Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень.
- •34)Особливості дії електричного струму на організм людини.
- •35)Фактори ,що впливають на ураження людини електричним струмом.
- •36)Класифікація виробничих приміщень за електробезпекою.
- •37)Умови ураження людини електричним струмом.
- •38)Крокова напруга. Способи уникнення ураження кроковою напругою.
- •39)Засоби та заходи захисту від ураження електричним струмом.
- •40)Надання першої допомоги потерпілому при ураженні електричним струмом.
- •41)Горіння.Його форми та види.
- •42)Показники_вибухонебезпечних_властивостей_матеріалів_і_речовин.
- •43)Категорії приміщень за вибухо – пожежонебезпечністю.
- •44)Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •45)Основні засоби та заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об*єкта.
- •46)Пожежний зв*язок і сигналізація.
- •47)Способи пожежогасіння.Вогнегасні речовини.
- •48)Вогнегасники,їх види,принцип дії,правила застосування
- •49)Установки автоматичного пожежогасіння.
- •50)Евакуаційний вихід.Вимоги до евакуаційних виходів.
- •54)Причини виробничого травматизму та профзахворювань.
- •55)Нещасні випадки виробничого характеру.
- •56)Розслідуваннята облік нещасних випадків на виробництві.
- •58)Основні заходи по запобіганню травматизму та профзахворюванням.
- •59)Економічне значення заходів щодо покращення умов та охорони праці.
- •60)Витрати на заходи щодо покращення умов і охорони праці.
54)Причини виробничого травматизму та профзахворювань.
Причини виробничого травматизму і професійних захворювань встановлено таку їх класифікацію: Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням. Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисного огородження, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування. Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни. Економічні причини: нерегулярна виплата зарплати; низький заробіток; неритмічність роботи; прагнення до виконання понаднормової роботи; праця за сумісництвом чи на двох різних підприємствах. Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі; незадоволення роботою; несприятливий психологічний мікроклімат у колективі.
55)Нещасні випадки виробничого характеру.
Нещасний випадок на виробництві - це обмежений у часі або раптовий вплив на працівника небезпечного фактора виробничого середовища чи середовища помешкання, який відбувся в процесі виконання ним трудових обов'язків чи завдань керівника робіт і внаслідок якого заподіяна шкода його здоров'ю або настала смерть. До нещасних випадків, пов'язаних із виробництвом (страхових), належать випадки, що сталися з працівниками під час: • виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженні; • перебування на робочому місці, на території підприємства чи в іншому місці роботи протягом робочого часу або за дорученням роботодавця в неробочий час під час відпустки, у вихідні та святкові дні; • приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи та після її закінчення і виконання заходів особистої гігієни; • проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою) за наявності розпорядження роботодавця; • використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця; • провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий працівник, але які не входять до обов'язків цього працівника; • ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах; • надання підприємством шефської допомоги; • прямування до місця відрядження та у зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження; • заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивства під час виконання або у зв'язку з виконанням працівником трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи; • якщо зникнення працівника пов'язане з можливістю нещасного випадку з ним під час виконання трудових (посадових) обов'язків (після оголошення його померлим у судовому порядку); • раптове погіршення стану здоров'я працівника, що сталося внаслідок впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я тощо. Потерпілий має право на одержання допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100% заробітку з першого дня непрацездатності, відшкодування збитку, заподіяного застрахованому ушкодженням його здоров'я; у випадку інвалідності потерпілий має право на компенсацію втраченого заробітку згідно зі статтею 21, 28 Закону України "Про обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві і захворювання, що спричинили втрату працездатності".