Тема 2. Поняття як форма мислення

Лекція – 2 години

1. Загальна характеристика поняття.

2. Види понять. Відношення між поняттями.

3. Дефініція та поділ поняття.

Тема 4. Закони логіки висловлювань

Лекція – 2 години

1. Загальна характеристика формально–логічного закону.

2. Основні принципи і закони правильного мислення.

2.1. Визначеність і послідовність мислення. Закон тотожності.

2.2. Несуперечність думки. Закони виключеного третього і несуперечності.

2.3. Обґрунтованість мислення. Закон достатньої підстави.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 2. Поняття як форма мислення

Семінарське заняття – 2 години

1. Визначення юридичної логіки як науки. Метод формалізації.

2. Загальна логічна характеристика поняття.

3. Відношення між поняттями.

4. Дефініція та логічний поділ поняття.

Теми реферативних повідомлень

1. Логічна культура особи та суспільства.

2. Логічний аспект проблеми термінології.

3. Застосування логіки понять.

Практичне заняття – 2 години

Задачі

1. Серед кімнати стоїть чоловік і розглядає чиюсь фотографію. “Я ріс у сім'ї один, як перст, один, – каже він. – Але все–таки батько того, хто на фотографії, син мого батька”. Кого знято на фотографії?

2. Визначити зміст понять: працівник правоохоронних органів, право, злочин, логіка.

3. Визначити логічний обсяг понять: юрист, правоохоронний орган, факультет Національної академії внутрішніх справ України.

4. Зобразити за допомогою колових схем відношення між поняттями:

1) громадянин, юридична особа, організація;

2) юрист, студент, спортсмен;

3) капітан, офіцер, службовець.

5. Дати логічний аналіз дефініції: “Суд – орган держави, який розглядає цивільні та кримінальні справи відповідно до встановлених процесуальних правил”.

6. Визначити правильність поділу поняття злочину на умисні, злочини через необачність та господарчі. Якщо поділ неправильний, вказати порушені в ньому правила.

Література: [4, 10, 11, 19, 26, 27, 30, 73, 74]

Тема 3. Судження

Семінарське заняття – 2 години

1. Судження як форма мислення. Судження і речення.

2. Прості судження, їх склад і види.

3. Способи утворення складних суджень за допомогою логічних сполучників. Семантичні таблиці (таблиці істинності).

Теми реферативних повідомлень

1. Роль суджень у діяльності психолога.

2. Складні судження.

Література: [7, 11, 15, 19, 20, 21, 26, 27, 29, 30, 74]

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Предмет логіки.

2. Логіка як галузь наукового знання.

3. Значення вивчення науки логіки для професійної діяльності психолога.

4. Метод формалізації.

5. Можливості застосування формально логічних методів у практиці.

6. Поняття як форма мислення.

7. Дефініція (визначення) поняття.

8. Роль визначень у праві.

9. Логічний поділ поняття (класифікація).

10. Роль класифікації у практичній діяльності.

11. Зв’язок поняття та уявлення.

12. Зв’язок поняття зі словом.

13. Логічні прийоми утворення поняття.

14. Логічна структура поняття.

15. Логічні види понять.

16. Судження як форма мислення.

17. Роль суджень у практичній діяльності.

18. Просте судження і його структура.

19. Складне судження та його види.

20. Єднальні судження.

21. Розподільні судження.

22. Умовні судження.

23. Судження як логічна форма.

24. Судження та речення.

25. Структура судження.

26. Види складних суджень.

27. Основні види категоричних суджень.

28. Логічний квадрат як модель відносин між категоричними судженнями.

29. Загальна характеристика логічного закону.

30. Співвідношення логічних та юридичних законів.

31. Закон несуперечності та його застосування в теорії та практиці.

32. Закон виключеного третього, його значення для практичної діяльності.

33. Закон достатньої підстави.

34. Основні принципи логіки.

35. Умовивід як форма мислення.

36. Роль умовиводів у діяльності психолога.

37. Основні класифікації умовиводів.

38. Демонстративні та недемонстративні умовиводи.

39. Простий категоричний силогізм як вид дедуктивного умовиводу.

40. Логічна структура умовиводу.

41. Правила простого категоричного силогізму.

42. Логічні помилки в силогізмах.

43. Фігури простого категоричного силогізму.

44. Єнтимема.

45. Полісилогізм, його види.

46. Сорит, його види.

47. Епіхейрема.

48. Індуктивні умовиводи, основні види.

49. Наукова індукція.

50. Індуктивні умовиводи.

51. Умовивід за аналогією.

52. Чисто умовні умовиводи.

53. Умовно–категоричні умовиводи.

54. Розділово–категоричні умовиводи.

55. Основні характеристики і правила виводу натурального числення висловлювань.

56. Доведення як логічна операція, його структура.

57. Види доведення.

58. Спростування як окремий вид критики, його способи.

59. Правила доведення та спростування щодо тези та демонстрації.

60. Правила доведення та спростування щодо аргументів.

61. Версія як різновид гіпотези.