Тема 1: Поняття міжнародного приватного права, його джерела

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

1. Поняття міжнародного приватного права.

2. Предмет міжнародного приватного права.

3. Система міжнародного приватного права.

4. Поняття та види джерел міжнародного приватного права.

Ключові терміни: міжнародне приватне право, іноземний елемент, національне законодавство, міжнародний договір, міжнародний звичай, судова та арбітражна практика.

Запитання для самоконтролю:

1. Яке місце посідає міжнародне приватне право в системі права?

2. Хто може виступати як суб'єкт у сфері міжнародного приватного права?

3. У чому виявляється зв'язок міжнародного приватного права і міжнародного публічного права ?

4. Як розуміється зміст міжнародного приватного права в різних державах?

5. Які погляди висловлено у вітчизняній літературі з приводу того, чи міжнародне приватне право є складовою міжнародного пуб­лічного права чи внутрішнього права?

6. Чи має кожна держава своє міжнародне приватне право?

Тема 2: Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

1. Колізійний метод в міжнародному приватному праві.

2. Матеріально-правовий метод в міжнародному приватному праві.

3. Поняття правової кваліфікації в міжнародному приватному праві. Первинна та вторинна кваліфікації.

4. Особливості тлумачення іноземної норми. Принцип lex fori. Принцип lex causae. Принцип автономної кваліфікації.

5. Поняття та структура колізійної норми.

Ключові терміни: колізія, колізійний метод регулювання, матеріальний метод регулювання, колізійна норма, обсяг та прив’язка колізійної норми, правова кваліфікація.

Запитання для самоконтролю:

1. Що розуміється в сучасному міжнародному приватному праві під терміном «статут»?

2. Що розуміється під колізійним і матеріально-правовим метода­ми регулювання?

3. Що розуміється під термінами «колізія законів», «колізійне пра­во», «колізійна прив'язка»?

4. Чи існують відмінності в підході до міждержавних (міжнарод­них) і міжобласних колізій?

Практичне заняття до теми № 2.

Задача № 1.

Правила валютного регулювання Росії з приводу відкриття резидентами рахунків в іноземних банках мають екстериторіаль­ний характер. У даній ситуації виникає колізія між нор­мами іноземного приватного права і нормами російського валют­ного законодавства, оскільки відповідні норми валют­ного права є не публічно-правовими, а відносяться до сфери цивільного регулювання. Валютне право Росії є комплексом публічно-правових і приватноправових розпоряджень. Правила російського валютного законодавства з приводу відкриття рахунків в іноземних банках мають приватноправовий характер: правовідносини з приводу відкриття і ведення банківських рахунків регулюються цивільним правом. У таких правилах є публічно-правовий елемент, але він не є переважаючим, отже, дані правила в цілому відносяться до приватного права.

Питання:

1. Що означає «екстериторіальний характер правових норм»?

2. Що є «нормами публічного права з приватноправо­вим ефектом»?

3. Можливо, правильніше говорити про «нор­ми приватного права з публічно-правовим ефектом»?

4. Чи входять такі норми в структуру міжнародного приватного права і чи можливо рішення колізійного питання про їх вживання в іноземній державі?

Задача № 2.

При розгляді в російському суді суперечки з приводу порушення контракту між російською та англійською компаніями виникло питання про повноваження директора компанії, що підписав договір з анг­лійського боку. Вочевидь, це питання не може регулюватися російським законодавством щодо юридичних осіб. Його рішення слід шукати в англійському праві, яке суттєво відрізняється від російського (Росія належить до конти­нентальної правової системи, а Великобританія – до системи загального права). У даній ситуації право Великобританії є «особистим законом» англійської компанії. Таким чином, в подіб­них випадках російський суддя вимушений вирішувати спірне питання за нормами не російського, а якого-небудь іноземного права. Для того, щоб суддя мав можливість застосувати норми іноземного права, в праві його власної країни повинна існувати дозволяюча такий незвичайний крок норма, писана чи неписана.

Питання:

1. Чи у всіх випадках розгляду суперечок з приводу приватноправових відносин, обтяжених іноземним елементом, виникає питання про вживання іноземного права?

2. Чому питання про повноваження директора компанії, що підписав договір з англійського боку, не може регулюватися російським законодавством про юриди­чних осіб?

3. Чи можна вважати імперативом твердження, що відповідь на питання про повноваження директора англійської компанії слід шукати в англійському праві?

4. Що собою має конти­нентальна правова система і система загального права?

5. Чи можна стверджувати, що вживання судом норм іноземного права є «незвичайним» кроком?

6. Чи зустрічаються неписані норми, які відсилають до іноземного права?

Задача №3

МПП. Яке з наступних визначень правильне? Дайте оцінку кожному визначенню:

а) галузь міжнародного публічного права, яка регулює економічні відносини між державами;

б) галузь національного права, яка регулює відносини між приватними особами і державою з приводу здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

в) галузь національного права, яка регулює відносини між фізичними та юридичними особами з різних держав;

г) сукупність норм національного права, що регулює участь громадян України в зовнішньоторговельній діяльності.

Задача №4

Уряд Великобританії придбав в уряду Австралії 1000 т мороженого м'яса. Покупка була оформлена на звичайних бланках, що використовуються в м'ясній торгівлі.

Питання:

Яким правом повинна регулюватися дана угода: міжнародним публічним чи міжнародним приватним правом? Визначте його природу.

Задача №5

Яким чином вплинули на розвиток МПП наступні події і тенденції:

• розпад СРСР і трансформація деяких внутрішньодержавних господарських зв'язків у зовнішньоекономічні;

• міграційні процеси на території колишнього СРСР;

• лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, кількісне та якісне поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків вітчизняних суб'єктів підприємницької діяльності;

• інтеграційні процеси в рамках Європейського Союзу, в які залучена Україна;

• зміна структури економічних відносин на тери­торії України?

Задача №6

Які з нижче перерахованих джерел містять норми МПП:

• договір між декількома державами про відмову від використання сили в міжнародних відносинах;

• ІНКОТЕРМС–2000;

• закон про оподаткування доходів іноземних юридичних осіб;

• Митний кодекс України;

• угода між іноземною фірмою та Україною про видобуток янтарю в Рівненській області на умовах розділу продукції;

• угода між Україною та Казахстаном про заохочення та взаємний захист інвестицій;

• курс міжнародного приватного права В.Л. Чубарєва;

• Кодекс про адміністративні правопорушення України;

• Віденська конвенція 1980 р. про договори міжнародного купівлі-продажу товарів.

Задача №7

Стаття 9 Конституції України свідчить: «Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України».

Питання:

1. Які відносини регулює дана стаття?

2. Який акт має більшу юридичну силу: ЦК України або міжнародний договір України? Конституція України або міжнародний договір України? Закон України або міжнародний договір України?

Задача №8

Стаття 38 Статуту Міжнародного Суду ООН містить наступні положення:

«1. Суд, який зобов'язаний вирішувати передані йому спори на підставі міжнародного права, застосовує:

1. міжнародні конвенції, як загальні, так і спеціальні, встановлюючи правила, ясно визнані державами, що сперечаються;

2. міжнародний звичай як доказ загальної прак­тики, визнаної правовою нормою;

3. загальні принципи права, визнані цивілізованими на­ціями;

4. із застереженням, вказаним в ст. 59, судові рішення та док­трини найбільш кваліфікованих фахівців з публічно­го права різних націй як допоміжний засіб для визначення правових норм.

Ця постанова не обмежує права Суду вирішувати справу ex aequo et bono, якщо сторони з цим згодні».

Питання:

Чи всі перераховані джерела можуть регулювати відносини в сфері МПП? Наведіть приклади.