4. Подати команду для відбиття контратакуючого противника вогнем з місця.

«Взводу,піхота,ор.4,з місця,пр.2.ВОГОНЬ.»

білет № 27

1. Обов’язки командира відділення механізованого взводу.

Командир відділення у мирний і воєнний час відповідає за успішне виконання відділенням бойових завдань, навчання, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, стройову підготовку й фізичну витривалість, охайний вигляд підлеглих, правильну експлуатацію, зберігання озброєння, техніки, спорядження та за утримання їх у належному стані.

Командир відділення підпорядковується командирові взводута його заступникові і є безпосереднім начальником особового складувідділення.

Командир відділення зобов'язаний:

1. підтримувати особовий склад, озброєння, техніку в постійній готовності до бойового застосування;

2. навчати й виховувати особовий склад відділення, проводити тренування, спрямовані на поліпшення стройової виправки та посилення фізичної витривалості;

3. знати тактикудій відділення в різних видахбою, вміло командувати під час виконання бойових завдань;

4. досконало знати й вміло володіти зброєюі технікою відділення, забезпечувати їх правильне зберігання й експлуатацію;

5. постійно вдосконалювати знання за фахом і методичні навички, своєю поведінкою та старанністю подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку;

6. дбати про підлеглих, ставитися до них з повагою, знати їх потреби, вимагати від них додержання військової дисципліни;

7. знати військове звання,прізвище,ім'ята по батькові кожного підлеглого,день народження,віросповідання, особисті якості й захоплення, рід занять передвійськовою службою, родинний стан, успіхи й недоліки у службі;

8. виховувати особовий склад відділення в дусі поваги до служби і свого фаху, бережливого ставлення до озброєння,технікита майна;

9. проводити ранковий огляд особового складу відділення;

10. стежити за виконанням розпорядку дня, чистотою і внутрішнім порядком у відділенні, охайністю, справністю обмундируванняівзуттяпідлеглих, їх своєчасним ремонтом і просушуванням, правильним припасуваннямспорядження, додержанням підлеглими правил особистої гігієни і носіннявійськової форми одягу, правил безпеки під час користування зброєю і технікою, її обслуговування і бойового застосування;

11. перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів,гранат, запалів,вибухових речовин;

12. щоденно оглядати та постійно утримувати в порядку та справності озброєння, техніку і майно відділення, стежити за їх наявністю;

13. своєчасно доповідати заступникові командира взводу про захворювання, скарги й прохання підлеглих, заохоченнята провини, а також про накладеністягненнята випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів;

14. постійно знати, де перебувають і що роблять підлеглі.

У ході ведення бойових дійкомандир відділення зобов'язаний:

• підтримувати бойову готовністьта високу злагодженість відділення для веденнябою, знати моральні, ділові якості своїх підлеглих;

• уміло командувати відділенням в бою і наполегливо добиватися виконання поставленого завдання;

• бути для підлеглих прикладом активності, хоробрості,витривалостіта розпорядливості, особливо у важкі хвилини бою;

• постійно виявляти турботу про своїх підлеглих, про забезпечення їх усім необхідним для успішного ведення бою;

• уміло використовувати прилади спостереження, особисто вести спостереження за противником, сигналами командира взводу і діями сусідів; при наявності дублюючого пульта управління в необхідних випадках вестивогонь по ціляхіз озброєння бойової машини піхоти (БМД);

• уміло підготовляти до роботи засоби зв'язку та працювати на них; постійно підтримувати зв'язокз командиром взводу;

• уміти проводити вивірку та приводити зброю до нормального бою, водити бойову машину піхоти(БМД, БТР), вести влучний вогонь із зброї відділення,озброєннябойової машини піхоти (БМД, БТР), орієнтуватися на будь-якій місцевості, користуватися навігаційною апаратурою татопографічною картою, визначати положення цілей, наносити їх на карту (схему), передавати одержані данікомандиру взводу;

• знати і утримувати справними бойову машину піхоти(БМД, БТР) таозброєння, своєчасно організовувати їхтехнічне обслуговування, а у випадку пошкодження доповісти командиру взводу і організуватиремонт;

• слідкувати за витрачанням боєприпасів і пального, доповідати командиру взводу про витрачання 0,5 і 0,75 носимого (возимого) запасу боєприпасів і заправлення пальним, вживати заходів щодо їх поповнення; недоторканний запас матеріальних засобів витрачати тільки за дозволом командира взводу.

2. Проведення рекогносцировки, організація взаємодії в наступі.

ПРИ ПРОВЕДЕННІ Рекогносцировка командир взводу вказує: 

* Орієнтири 

* Нарис переднього краю оборони противника і розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень, перешкод, а також цілі, трупи засобами старшого командира 

* Бойові завдання відділенням і доданих вогневих засобів 

* Рубежі переходу в атаку і безпечного видалення 

* Місця проходів у дротах і через перешкоди та їх позначення, місця оснащення танків Катковим мінними тралами 

* Маршрут висування, рубежі розгортання і спешіванія 

 Прийняття командиром взводу доцільне рішення на бій саме по собі ще не забезпечує успішного виконання отриманого бойового завдання. Рішення стає основою управління відділеннями і законом для підлеглих лише з отриманням кожен з них конкретного завдання. Тому своєчасне доведення до виконавців бойових завдань - одна з найважливіших обов'язків командира взводу. 

При організації бою бойові завдання до підлеглих доводяться, як правило, у формі бойового наказу. Командир взводу повинен викладати його коротко, чітко і так, щоб підлеглі зрозуміли своє завдання. 

Командир взводу ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ Взаємодії указує: 

> При настанні сходу: порядок висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок, ведення вогню із стрілецької зброї, БМП, БТР і танків, руху в атаку, проробляє проходів в дротах, заходи безпеки при нанесенні ядерних ударів по противнику 

> Порядок ведення вогню по повітряних цілях і заходи із захисту від високоточної зброї противника 

> Номери (розпізнавальні знаки) атакуючих перед взводом танків та направлення їх настання, місця спешіванія особового складу та порядок дій після цього БМП, БТР 

> Призначає: чергові вогневі засоби і визначає порядок знищення розвідки противника  > Вказує: заходи із захисту від зброї масового знищення та високоточної зброї противника, а також заходи щодо маскування 

> Рубежі відкриття вогню з танків, БМП, протитанкових та інших вогневих засобів 

> Повідомляє: сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними 

Поряд із вказівками щодо взаємодії командир взводу організовує і бойове забезпечення. В залежності від сформованої обстановки і характеру майбутнього бою командир взводу віддає вказівки по виконанню необхідних заходів бойового забезпечення, і перш за все з організації розвідки, захисту від зброї масового знищення, запальних засобів, СОТ, інженерного обладнання позицій, маскування, охорони. 

3. Можливості роти по боротьбі із бронеоб’єктами противника

Коефіцієнти бойової ефективності ПТ засобів по боротьбі з танками противника в обороні/наступі:

• БМ ПТКР - 2,5/2

• танки - 2,5/1,5

• ПТКР “Фагот” - 2/1,5

• СПГ-9 - 1/0,8

• ПТКР “Метис” - 1,5

• РПГ-7 - 0,3/0,2

• БМП - 2/1,5

4. Подати команду кулеметнику для відкриття вогню по групі піхоти противника.

«Кулеметнику,група піхоти,ор.5,короткими,пр.3. ВОГОНЬ.»

білет № 28

1. Вибірмісця для окопу та його обладнання. Порядок спостереження за противником, доповідь про результатиспостереження.

ВИБІР МІСЦЯ ДЛЯ ОКОПУ.

В бою правильне використання місцевості допомагає укритись від спостереження противника, краще бачити його та вести по ньому влучний вогонь. Тому, знаходячись на місці, перебігаючи, солдат постійно повинен турбуватись про вибір місця, звідки йому буде зручніше вести спостереження та вогонь, залишаючись непоміченим противником і захищеним від його вогню. Із однієї вогневої позиції (одного місця) довго вести вогонь не слід, її необхідно частіше змінювати. Для цього солдат, зайнявши одну позицію, відразу повинен намітити одну-дві нові, а також потайні і коротші шляхи до них.

Місцеві предмети, якщо їх уміло використовувати, надійно укривають солдатів від куль та осколків, скорочують час на обладнання позицій та забезпечують необхідні умови для ведення вогню. При цьому не слід забувати, що вибрані укриття мають забезпечувати спостереження за противником.

Будь-яка місцевість, навіть та, яка на перший погляд здається рівною, має ями, канави, горби, нерівності, вирви, які можна використовувати для укриття. Недоцільно розташовуватись на гребні хребтів, висот та в інших місцях, де фігура солдата буде ясно викреслюватись на фоні неба, а також біля окремого дерева або іншого місцевого предмета, який є орієнтиром, тому, що орієнтири завжди пристрілюються та беруться противником під спостереження.

Місце для окопу в обороні повинно бути вибране так, щоб воно забезпечувало оборону, спостереження та маскування, укриття від вогню противника; воно повинно бути зручним при веденні вогню.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАСКУВАННЯ ОКОПУ.

На вибраному місці солдат :

• кладе зброю праворуч від себе на відстані витягнутої руки стволом у сторону противника;

• потім повертається на лівий бік, виймає лопату з чохла, бере держак лопати обома руками й ударами на себе підрізає грунт;

• знятий дерен кладеться в сторону, щоб після відривання окопу його можна було використовувати для маскування бруствера;

• грунт викидається спочатку вперед, а потім у сторони;

• під час роботи голову необхідно тримати ближче до землі, але так, щоб можна було вести постійне спостереження за противником.

Після відривання частини окопу на глибину 20 см солдат відсувається назад і продовжує відривати решту окопу.