- •Конспект лекцій з курсу
- •Сертифікація та управління якістю”
- •Одеса онахт 2014
- •Лекція № 1 теоретичні основи стандартизації
- •1.1. Державна система стандартизації
- •1.2. Основні терміни та їх визначення з стандартизації
- •1.3. Мета стандартизації та її основні принципи
- •Організаційні основи стандартизації
- •2.1. Категорії, види стандартів та об’єкти стандартизації стандартів
- •2.2. Стадії розроблення стандартів
- •2.3. Державний нагляд і відомчий контроль за впровадженням та дотриманням стандартів
- •2.4. Органи і служби стандартизації
- •Об’єкти вимірювань і їх міри
- •3.1. Метрологія: основні поняття та визначення
- •3.2. Народногосподарське значення метрології і її функції
- •3.3. Коротка історія розвитку метрології і її задач
- •3.4. Поняття про фізичну величину і її характеристики
- •3.5. Види та методи вимірювань
- •Основи теорії вимірювання
- •4.1 Класифікація засобів вимірювань
- •4.2. Кваліметрія
- •4.3. Контроль якості продукції
- •Рис 4.1 – Коло якості
- •Метрологічне забезпечення виробництва
- •5.1 Мета та основні завдання метрологічного забезпечення
- •5.2. Наукова, організаційна та технічна основи метрологічного забезпечення
- •5.3. Метрологічна атестація (ма) засобів вимірювальної техніки
- •5.4 Повірка засобів вимірювань
- •Законодавча метрологія і стандартизація
- •6.1 Міжнародне співробітництво в галузі метрології
- •6.2.Напрями метрологічної діяльності Держспоживстандарту в Україні і його співробітництво з міжнародними організаціями
- •Міжнародна сертифікація продукції
- •7.1. Сертифікація і види діяльності Укрсепро
- •7.2. Структурна схема системи сертифікації УкрСепро
- •7.3. Порядок проведення сертифікації систем якості
- •7.4.Технічний нагляд за сертифікованими системами якості
- •7.5. Організація систем якості на підприємствах хлібопродуктів
- •Управління якістю продукції
- •8.1. Складові процесу забезпечення якості
- •8.2.Процес управління якістю і його функції
- •8.3. Керування якістю на підприємстві
- •8.4. Основні елементи управління якістю
- •8.5. Карта контролю якості технологічного процесу
- •8.6. Рівні якості та методи оцінки рівня якості
- •Стандарти на сировину і продукцію галузі хлібопродуктів
- •9.1. Основні вимоги до стандартів на зерно
- •9.2. Принципи і порядок складання стандартів на зерно
- •9.3. Характеристика деяких стандартів на зерно
- •9.4. Стандарти на деякі продукти переробки зерна
- •9.5. Стандартизація комбікормів
- •9.6. Основні пріоритетні завдання охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів
- •Список літератури
Законодавча метрологія і стандартизація
План
6.1 Міжнародне співробітництво в галузі метрології.
6.2 Напрями метрологічної діяльності Держспоживстандарту в Україні і його співробітництво з міжнародними організаціями.
6.1 Міжнародне співробітництво в галузі метрології
Міжнародне співробітництво у галузі метрології зумовлене необхідністю взаєморозуміння у всіх сферах економіки, медицини, охорони навколишнього природного середовища, торгівлі, створення новітніх технологій тощо. Науково-технічна революція і бурхливий розвиток науково-технічного прогресу зумовили міжнародний розподіл праці (наприклад, певні деталі виробляються у Японії, а комплектуються у готовий виріб в Україні), пошук і розширення нових ринків збуту, міжнародний обмін технологіями, продукцією тощо, що неможливо без скрупульозного дотримання певних одиниць фізичних величин, повірки державних еталонів з міжнародними. Тому більшість країн світу використовує Міжнародну систему одиниць СІ і постійно співпрацює у галузі метрології.
Міжнародні метрологічні організації
Вимірювання є необхідною складовою усіх галузей людської діяльності. Співпраця на світових ринках, процеси глобалізації, обмін знаннями у всіх сферах діяльності неможливі без використання здобутків метрології. Тому необхідна участь кожної держави, а зокрема України, у роботі міжнародних метрологічних організацій. Використання передового досвіду, нормативних документів, стандартів, розроблення засобів вимірювальної техніки є необхідною умовою становлення України як розвинутої європейської держави.
Міжнародною діяльністю з питань метрології займаються Міжнародна організація законодавчої метрології, Міжнародна організація зі стандартизації, Міжнародна електротехнічна комісія і Міжнародна метрологічна організація.
Метрична конвенція була підписана представниками 18 країн у Парижі 1875 р. та мала на меті забезпечення єдності вимірювань довжини і маси та подальше удосконалення Метричної системи мір. Надалі до Метричної конвенції приєднались понад 48 країн.
Відповідно до рекомендацій Метричної конвенції були затверджені Міжнародний комітет з міри та ваги (МКМВ) і Міжнародне бюро мір та ваг (МБМВ).
Мета МКМВ - уніфікація національних систем одиниць вимірювання фізичних величин і встановлення єдиних еталонів.
Міжнародне бюро мір і ваг (МБМВ) - перша міжнародна науково-дослідна лабораторія, яка зберігає і підтримує міжнародні еталони.
Головна практичне завдання МБМВ - звірення національних еталонів з міжнародними.
Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ) заснована на основі міжурядової Конвенції в 1956 р. Мета МОЗМ - розробка загальних питань законодавчої метрології, в тому числі встановлення класів точності засобів вимірювань, забезпечення однаковості визначення типів і зразків систем вимірювальних засобів, рекомендації до випробувань з метою встановлення однаковості метрологічних характеристик засобів вимірювань незалежно від країни-виробника, визначення порядку повірки та калібрування засобів вимірювань.
Україну в МОЗМ представляє Держстандарт України, а також ряд міністерств і відомств. Облік нових рекомендацій, прийнятих МОЗМ, дозволяє удосконалювати метрологічну діяльність у країні, гармонізувати її з міжнародними правилами та нормами, що необхідно для подальшого вдосконалення міжнародних торгово-економічних зв'язків.
МОЗМ виконує такі функції:
— створення рекомендацій для типової служби законодавчої метрології та її загальних принципів;
укладання проектів типових законів і правил щодо вимірювальних приладів та їх застосування;
забезпечення національних метрологічних служб документацією та інформацією, видання і переклад текстів законодавчих приписів щодо вимірювальних приладів;
уніфікація методик і правил вивчення законодавчих, розпорядчих завдань міжнародної метрології та ін.
Згідно з правилами Конвенції МОЗМ до неї може приєднатись і стати членом МОЗМ будь-яка країна. Вищий орган МОЗМ — Міжнародна конференція законодавчої метрології, виконавчим органом якої є Міжнародний комітет законодавчої метрології. Конференція МОЗМ збирається не рідше одного разу на шість років. Секретаріати МОЗМ розробляють міжнародні рекомендації (R), міжнародні документи (D) та іншу документацію з методів вимірювань і повірки, вимог до засобів вимірювальної техніки, оцінки похибок, уніфікації позначень тощо.
Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) заснована як неурядова міжнародна організація, яка займається проблемами міжнародної стандартизації, у т. ч. метрології. Членами ISO є більше 95 країн. Україна є повноправним членом ISO з 1993 р. Як національний комітет - Україна входить до складу комітетів: CASCO, STACO, DEVCO, REMCO, CAPOLCO. 25 ТК Держспоживстандарту України співпрацюють з 96 ТК та ПК ISO. Україна бере активну участь у роботі спільного ТК ISO/IEC СТК1 "Інформаційні технології", який створений у 1987 р.
Питання метрології в ISO досліджують кілька технічних комітетів (ТК).
Технічні комітети ISO розробили і запровадили приблизно 120 стандартів з питань метрології.
В Україні регламентується застосування одиниць величин системи СІ, рекомендованих міжнародними стандартами ISO 31/0:1992, ISO 31/13:1992 та ISO 1000:1992. У стандартах наведено основні та похідні одиниці СІ та рекомендації і правила щодо їх застосування.
До складу ISO входять Комітет з технічної політики ISO стосовно країн, що розвиваються (DEVCO), та Комітет зі стандартних зразків (REMCO), діяльність яких спрямована на вирішення різноманітних питань, в т. ч. пов'язаних з метрологією. У їх роботі бере участь Україна.
Основною метою ISO є сприяння розвитку стандартизації у світовому масштабі для взаємодопомоги та полегшення міжнародного обміну товарами і послугами, а також розширення співробітництва в інтелектуальній, науковій, технічній та економічній діяльності.
До основних видів діяльності ISO належать: заходи, які сприяють координації, уніфікації та гармонізації національних нормативних документів (НД); розроблення і затвердження міжнародних стандартів; обмін інформацією про роботу комітетів; співробітництво з іншими міжнародними організаціями, які зацікавлені у вирішенні суміжних проблем. ISO займається питаннями стандартизації в усіх галузях та сертифікацією продукції, за винятком електротехніки, радіотехніки та зв'язку, які належать до компетенції Міжнародної електротехнічної комісії.
Спеціалісти ISO під час розробки міжнародних стандартів (МС) дотримуються трьох основних принципів:
- стандартизація має відповідати вимогам галузей промисловості;
- погодження має досягатися за допомогою консенсусу;
- використання міжнародних стандартів має бути добровільним.
Організаційна структура ISO складається із керівних і робочих технічних органів (рис. 6.1).

Рис. 6.1 - Структура органів ISO.
Міжнародна стандартизація з кожним роком набуває все більшого розвитку. Починаючи з 1989 p., щорічно 14 жовтня на честь дня створення ISO відзначається Міжнародний день стандартизації.
Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС) займається питаннями стандартизації в галузі електро- та радіотехніки. У 1963 p. ICE приєдналась до ISO на автономних правах як електротехнічний відділ. Технічні комітети ІЕС займаються проблемами метрології та вимірювальної техніки. ІЕС розроблено більше 90 стандартів з питань електровимірювальної техніки.
Прикладами стандартів ІЕС є ІЕС 27. «Літерні позначення, які можуть використовуватись в електротехніці», ІЕС 27/1:1992. «Основні положення», ІЕС 27/2:1972. «Радіозв'язок і електроніка», ІЕС 27/3:1989. «Логарифмічні величини та їх одиниці».
Міжнародна конфедерація з вимірювання (ІМЕКО) досліджує теорію та практику вимірювальної техніки. Вона створена у 1958 р. і об'єднує 31 країну. ІМЕКО входить до складу 5 світових наукових організацій (FIACC) і є конфедерацією національних науково-технічних товариств, які займаються вимірювальною технікою і спорідненими питаннями.
Організацією-членом ІМЕКО може бути технічне або наукове товариство країни, основною галуззю діяльності якого є вимірювання і технологія приладобудування. Представником країни може бути лише одна організація.
Основною метою ІМЕКО є обмін досвідом між вченими різних країн з питань наукових основ і техніки вимірювань, а також наукового приладобудування. Формою діяльності ІМЕКО є проведення міжнародних конгресів та симпозіумів. У структурі ІМЕКО діють 16 тематичних ТК, наприклад: 1 — Вища освіта (Секретаріат усіх ТК в Угорщині); 2 — Фотонні детектори; 3 — Вимірювання сили та маси; 8 — Метрологія; 11 — Метрологічні рекомендації; 13 — Вимірювання в біології та медицині; 17 — Вимірювання у робототехніці та ін. Технічні комітети ІМЕКО сприяють обміну інформацією за своєю тематикою між спеціалістами різних країн.
Натепер надзвичайно важливим стає регіональне співробітництво національних метрологічних організацій, особливо у межах європейських метрологічних організацій, до яких належать Західноєвропейське об'єднання із законодавчої метрології (WELMEC, ЗЄЗМ) і Метрологічна організація країн Західної Європи (EUROMET, ЄВРОМЕТ). ЗЄЗМ було засновано у жовтні 1989 р. у Брауншвайзі на організаційному засіданні представників Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). Основним його завданням є гармонізація і координація діяльності регіональних та національних служб законодавчої метрології для усунення перешкод у міжнародній торгівлі та з метою вільного обігу товарів у Європі.
Метою діяльності ЗЄЗМ є створення таких умов діяльності національних служб законодавчої метрології, які б забезпечували взаємне визнання сертифікатів випробувань і метрологічної повірки засобів вимірювальної техніки.
ЄВРОМЕТ створена у 1987 р. на основі «Меморандуму про взаєморозуміння» і є організацією національних метеорологічних установ ЄЕС та ЄАВТ. Метою ЄВРОМЕТ є розвиток тісного співробітництва між його членами, спрямованого на удосконалення еталонів одиниць вимірювання у межах децентралізованої метеорологічної структури; оптимізація використання ресурсів і служб учасників, прискорення впровадження розробок з метою задоволення метрологічних потреб; поліпшення якості й доступності робіт вимірювальних служб і забезпечення учасників національними вимірювальними засобами, які розробляють у межах ЄВРОМЕТ.
Організація виконує такі завдання:
- координацію проектів створення еталонів;
- координацію та реалізацію фінансових засобів, призначених для метрологічних потреб;
- здійснення експертизи у галузі первинних чи національних еталонів;
- створення умов для співробітництва її членів за окремими проектами і
- забезпечення їх інформацією щодо ресурсів та служб.
Співпраця з міжнародними метрологічними організаціями необхідна для підтримання в належному стані (повірки) еталонної бази країни, обміну розробками у сфері метрологічного забезпечення, участі підрозділів Держ-споживстандарту в розробленні стандартів щодо засобів вимірювальної техніки практично у всіх сферах життєдіяльності країни, що дає змогу країнам-учасницям розробляти, випускати і експортувати технічно досконалу, конкурентоспроможну промислову продукцію.
