Висновки

Порівняння оціночних показників варіантів очищення свідчить, що за ефективністю капітальних вкладень обидва способи практично рівноцінні, але, беручи до уваги більш високі значення коефіцієнта очищення й відверненого збитку, варто прийняти до експлуатації другий варіант, для якого показник також трохи вищий.

3.4 Приклад 4

Завдання

Відповідно до завдання 4 (див. розділ 2.4) здійснити порівняльну оцінку двох варіантів очищення стічних вод на промисловому підприємстві.

Вихідні дані:

тис. м³; років;– устя Дністра;%.

Показники	До очищення	Варіанти очищення
		1	2
, млн.грн.	–	4,2	4,35
, грн./тис.м3	–	150	155
, т/рік	41	8,0	9,1
, т/рік	0,8	–	–
, т/рік	13,3	2,7	1,5
, т/рік	30	–	–
, т/рік	20	4,0	2,0
, т/рік	7500	900	750
, т/рік	6500	800	850
, т/рік	400	200	150

Розрахунок

Визначимо зведену масу забруднюючих речовин, що містяться у стічних водах:

без очищення

; (3.10)

ум.т./рік;

з очищенням за першим варіантом

; (3.11)

ум.т./рік;

з очищенням за другим варіантом

ум.т./рік;

Коефіцієнт очищення стічних вод:

за першим варіантом

; (3.12)

за другим варіантом

. (3.13)

Економічність очищення:

за першим варіантом

ум.т/грн.; (3.14)

за другим варіантом

ум.т/грн.; (3.15)

При визначенні економічної ефективності способу очищення за економічний ефект приймемо відвернений еколого-економічний збиток , який визначимо за методикою укрупненої оцінки збитку від надходження забруднюючих речовин у водойми (див. додаток Д2):

. (3.16)

Сума показників (див. формулу (Д3.3) у цьому випадку за своїм змістом є річними видатками, пов’язаними з очищенням води, тобто

. (3.17)

Тоді: за першим варіантом очищення

; (3.18)

млн.грн.;

; (3.19)

грн./грн.;

за другим варіантом: млн.грн.;грн./грн.;

Висновки

При порівнянні отриманих значень показників іпереважнішим (з економічної точки зору) виглядає перший варіант очищення. У той же час значимим аргументом на користь другого варіанта виступає те, що він забезпечує більше глибоке очищення () і, відповідно, для цього варіанта оцінка відверненого збитку вище. Однак тут необхідний аналіз на предмет того, яким чином досягається підвищення ступеня очищення, а саме: чи не потрібні в цьому випадку додаткові витрати енергії й матеріалів, виробництво й використання яких призводить до забруднення навколишнього середовища?

До того ж, беручи до уваги незначні відмінності варіантів у економічності й ефекту, для винесення обґрунтованого рішення тим більше варто провести додаткове дослідження на основі аналізу різноманітних ситуацій при різних економічних показниках: термінах досягнення проектних показників; величинах питомих екологічних збитків; собівартості продукції; капітальних витратах; облікових банківських ставках.

Додатки д1 методика укрупненої оцінки збитку від надходження забруднюючих речовин в атмосферу

Економічна оцінка збитку, заподіяного річними викидами забруднень в атмосферне повітря, для окремого джерела визначається за формулою

(Д1.1)

де – збиток (його оцінка), грн/рік);– нормативний питомий збиток, грн./ум.т (ум.т – умовна тонна);– коефіцієнт, величина якого визначається відповідно до даних табл. Д1 за формулою (Д1.1);– поправка, що враховує характер розсіювання домішки в атмосфері; – зведена маса річного викиду забруднень із джерела, величина якої визначається за формулою (Д1.3), ум.т/рік.

Визначення величини . Як правило, територія (ЗАЗ – зона активного забруднення), на якій проявляється вплив атмосферного забруднення, неоднорідна. Кожному типу території, площа якої дорівнює, відповідає певне значення величини. Загальне значеннядля всієї ЗАЗ дорівнює

, (Д1.2)

Де - загальна площа ЗАЗ, га;- площа j-го типу території у ЗАЗ, га;- показник для j-го типу території (табл.Д1.1);– загальне число типів територій у ЗАЗ.

Множник . Методика визначення значеннятут не наводиться (з цього питання див. [5]). Зазначимо тільки, що якщо значення цього параметра для різних типів домішок (газів і аерозолів), які викидаються одним джерелом, виявилися різними, то загальна оцінка збитку дорівнює сумі окремих оцінок, що відносяться до кожного типу домішок.

Таблиця Д1.1 – Значення показника відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря над територіями різних типів

Тип території, що забруднюється	Значення
Курорти, санаторії, заповідники, заказники	10
Природні зони відпочинку, садові й дачні ділянки	8
Населені місця із щільністю населення (чіл./га)	0,1
Території промислових підприємств (включаючи санітарні зони) і промислових вузлів	4
Ліси: 1-ша група/ 2-га група/ 3-тя група	0,02/0,1/0,025
Ріллі південних зон (південніше с.ш.)/інші райони	0,25/0,1
Сади, виноградники	0,5
Пасовища, косовиці	0,05

Примітка: Для зрошуваних територій наведені значення необхідно збільшити у два рази

Значення зведеної маси річного викиду забруднень в атмосферу із джерела визначається за формулою

, (Д1.3)

де – маса річного викиду домішки-го виду в атмосферу, т; – показник відносної агресивності домішки-го виду (табл. Д1.2, Д1.3), ум.т/т;– кількість видів домішок.

Таблиця Д1.2 – Значення величини (ум.т/т) для деяких речовин, що викидаються в атмосферу

Речовина		Речовина
Окис вуглецю	1	Окисли азоту в перерахуванні по масі на NO2	41,1
Сірчистий ангідрид	22	Аміак	10,4
Сірководень	54,8	Сажа без домішок (пил вуглецю без врахування домішок)	41,5
Сірчана кислота	49

Таблиця Д1.3 – Значення величини (ум.т/т) для пилу

Вид пилу
Золи вугіля донецького ("АШ", "Д", "ГСШ")	70
Золи торфів (у середньому)	60
Коксовий і агломераційний пил, що викидається підприємствами чорної металургії (у середньому)	100
Кам’яновугільний пил	40
Тверді частки, що викидаються транспортними засобами із двигунами внутрішнього згоряння, що працюють на неетильованому бензині	300
Те ж на етильованому бензині	500
Те ж для дизелів, паливних і ін. установок, що спалюють мазути й газ	200
Пил цементних виробництв (у середньому)	45
Пил гіпсу, вапняку	25