- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Методичні вказівки
- •Затверджено
- •Практична робота № 1 оцінка ризику на виробництві і в побуті
- •1. Мета і завдання роботи.
- •2.Завдання на підготовку до практичної роботи.
- •Список літератури
- •3. Загальні положення.
- •4.Оцінка ризику у діяльності людини.
- •4.1.2. Оцінка ступеня ризику від господарської діяльності на підставі
- •5. Контрольні запитання
- •6. Порядок проведення роботи:
- •Практична робота № 2 оцінка хімічної безпеки при аварії на хімічно небезпечному обєкті з виливом сильнодіючих отруйних речовин
- •1. Мета і завдання роботи
- •Уміти: оцінюватихімічну безпеку при аварії на хімічно небезпечному обєкті з виливом сдор та основні заходи захисту виробничого персоналу.
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1. Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин
- •3.2. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах з викидом сдор
- •5. Контрольні запитання
- •9. Як класифікуються об'єкти за рівнем хімічної небезпеки?
- •Практична робота № 3 первинна Психологічна та медична допомога
- •1. Мета і завдання роботи
- •2. Завдання на підготовку до практичної роботи
- •3. Загальні положення
- •3.1 Психологічна реабілітація постраждалих
- •3.2. Медична реабілітація постраждалих.
- •3.2.1. Вимоги до особи, яка надає першу медичну допомогу.
- •3.2.2. Особа, яка надає пмд, повинна вміти:
- •3.2.3. Послідовність надання пмд:
- •3.3. Класифікація травм, їх ознаки та перша допомога
- •4.7. Наслідки виниклих травм
- •4.7.3.1. Штучне дихання
- •5. Транспортування потерпілих.
- •6. Проведення екстреної серцево-легеневої реанімації на манекенах -тренажерах.
- •6.3. Заходи безпеки при користуванні тренажерів
- •7. Контрольні запитання
- •8. Порядок проведення роботи
- •8.2.3. Оцінка ефективності роботи на тренажері вкт здійснюється за ознаками оживання:
- •8.3.4. Оцінка ефективності
- •Практична робота № 4
- •Забезпечення пожежної безпеки
- •1. Мета і завдання роботи
- •2. Завдання на підготовку до практичної роботи
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •3.2. Класи пожеж
- •3.4. Основні вогнегасні засоби і речовини
- •3.5. Вибір вогнегасної речовини та основні елементи устаткування водяного пожежогасіння
- •3.6.1. Класифікація вогнегасників
- •3.6.4. Вуглекислотні вогнегасники
- •3.6.6. Вогнегасники вуглекислотно-бромметилові.
- •4. Контрольні запитання
- •5. Порядок проведення роботи
- •Практична робота № 5 організація та проведення робіт із знезараження після надзвичайної ситуації.
- •1. Мета і завдання роботи
- •2. Завдання на підготовку до практичної роботи
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1 Дезактивація та профілактика радіаційних уражень.
- •Механічний спосіб
- •Фізико-хімічний спосіб
- •3.2. Дегазація та дезінфекція, речовини та розчини
- •3.3 Дезінфікуючі речовини і розчини
- •Задача. Визначення потреби у розчинах, які використовуються для дегазації небезпечної хімічної речовини (нхр).
- •4. Контрольні запитання
- •5. Порядок проведення роботи
3. Загальні положення
В результаті техногенних аварій, катастроф, стихійних лих, застосування зброї масового ураження одяг, взуття, техніка, місцевість, будівлі, засоби індивідуального захисту, продукти харчування можуть бути зараженими радіоактивними, небезпечними хімічними та біологічними речовинами.
Знезараження є складовою частиною ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і є комплексом заходів, які проводяться з метою захисту населення, відновлення готовності техніки та невоєнізованих формувань для проведення РНР і підготовки ОГ до виробничої діяльності.
Знезараження – комплекс заходів по дезактивації, дегазації та дезінфекції заражених поверхонь.
Знезараження також включає санітарну обробку людей та ветеринарну обробку тварин.
3.1 Дезактивація та профілактика радіаційних уражень.
Дезактивація – видалення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь, об’єктів до допустимих норм забруднення. Основні способи: механічний та фізико-хімічний .
Механічний спосіб
Дезактивацію ділянок території які мають тверде покриття, можна проводити змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливально-мийних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами.
Ділянки території які не мають твердого покриття, дезактивують зняттям зараженого шару ґрунту завтовшки 5-10 см дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого ґрунту завтовшки 8-10 см, переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, прибиранням снігу та льоду з метою зменшення перенесення радіаційного пилу, з одного місця в інше. Використовують в’яжучі рецептури, які створюють плівку, що перешкоджає пилоутворенню. Пористі матеріали краще дезактивувати за допомогою порохотягів.
Фізико-хімічний спосіб
Фізико-хімічний спосіб дезактивації полягає у видаленні радіоактивних речовин, які міцно зв’язані із зараженою поверхнею і базується на властивостях радіоактивних ізотопів брати участь в процесах іонного обміну.
Цей спосіб дезактивації передбачає застосування водних розчинів поверхнево-активних речовин (ПАР), що сприяє відриву радіоактивних частинок із забруднених поверхонь, а також застосовують мийні речовини. Влітку застосовуються водні розчини цих речовин, а взимку розчини в аміачній воді. При відсутності поверхнево-активних речовин застосовують водні розчини мила, гас, дизельне паливо, дихлоретан: ClCН2-СН2Cl (отруйна речовина), етиловий спирт та ін.
Для видалення ізотопів в дезактивуючі розчини вводяться комплексоутворюючі речовини (фосфати натрію, щавелева та лимонна кислоти, винна кислота, їх солі).
Дезактивація бавовняного одягу і взуття проводиться витрушуванням і вибиванням, а також чищенням щітками.
Ефективність різних способів дезактивації :
- при змиванні радіоактивних речовин струменем води під тиском 3,5 – 4 атмосфер ступінь забруднення зменшується у 20 разів;
- при змиванні радіоактивними речовинами дезактивуючими розчинами ступінь забруднення зменшується у 50-80 разів;
- при видаленні радіоактивного пилу з допомогою порохотяга рівень забруднення зменшується в 10 разів.
Промивання нарізаних овочів, фруктів, грибів 0,1%-м розчином соляної кислоти і наступним промиванням водою знижує вміст цезію-137 на 98%.
При переробці зерна, картоплі, цукрових буряків, ягід, фруктів на спирт цезій і стронцій у кінцевому продукті відсутні. В десятки разів зменшується їхній вміст у крохмалі та цукрі. Такий же результат одержують і при переробці олійного насіння на олію, особливо у процесі екстрагування.
У 2-3 рази зменшується вміст цезію-137 у засолених огірках. При заводській переробці молока на вершки, масло, в сироватку від сумарної активності молока переходить у середньому 79-85 % РР.
Воду можна дезактивувати відстоюванням, фільтруванням і перегонкою. Невелику кількість води можна дезактивувати відстоюванням. Для цього в ємність із водою необхідно додати природних іонітів – глину, чорнозем і ретельно перемішати, дати відстоятися і злити верхній чистий шар води, забрудненість якого РР на 50-60% менша. Відстоювання можна поєднати з фільтруванням, пропусканням води крізь шар піску, тирси, подрібненого вугілля, бо навіть шар землі очищає її від РР на 80-90%. Якщо, є можливість, використовуються іонообмінні смоли. Найкращий спосіб дезактивації води – перегонка, але це можливо при невеликій кількості води. Після дезактивації вода підлягає дозиметричному контролю.
