6.3.2 Наземний сегмент

Центр управління системою здійснює спостереження за КА, роз­рахунок їх координат, перевірку і корекцію часу, діагностику працездатності бортової апаратури, передавання службової (командної) інформації тощо. Вказані функції управління виконуються на основі телеметричної інформації, яка над­ходить від кожного КА орбітального групування. Для управління космічним групуванням у різних режимах роботи КА використовують як штатні канали зв'язку (з урахуванням перехресного супутникового зв'язку), так і окремі, тери­торіально рознесені командно-вимірювальні станції. Завдяки цьому центр управління системою дає змогу забезпечити з достатньо високою опера­тивністю:

- контролювання запуску та точність виведення КА на задану орбіту;

- контролювання стану кожного КА;

- контролювання і управління орбітою окремого КА;

- контролювання і управління КА в незвичних режимах роботи;

- виведення КА зі складу орбітального групування.

Управління космічним групуванням здійснюється спеціалістами групи управління й аналізу. Передавання службової інформації на КА здійснюють через територіально-рознесені основні та резервні станції командно-вимірю­вальної системи.

Центр запуску КА визначає програму запуску, здійснює збирання ракети-носія, її перевірку, а також установку корисного навантаження КА і прове­дення передстартових перевірок і випробувань. Після запуску ракети-носія роблять траєкторні виміри на активній ділянці польоту, що транслюються в центр управління системою, де для формування проміжної орбіти коригу­ються розрахункові траєкторні дані. Наступне управління КА здійснюється центром управління системою за допомогою командно-вимірювальних стан­цій за такою програмою:

- розгортаються сонячні батареї КА;

- короткочасно включаються коригувальні двигуни для виведення КА на

основну орбіту;

- знімається телеметрична інформація для контролю стану бортового устатку-­

вання КА.

Центр управління зв'язком планує використання ресурсу супутника, коор­динуючи цю операцію з центром управління системою. Центр управління зв'яз­ком здійснює через національні шлюзові станції аналіз і контроль зв'язку, а також його управління.

У штатних умовах роботи орбітального супутникового групування зв'язок зі шлюзовими станціями і користувацькими терміналами здійснюється авто­номно. У незвичних ситуаціях (під час виведення окремого КА або групу­вання при виході з ладу елементів шлюзової станції) центр управління зв'язком переходить у режим підтримки зв'язку з підвищеним наван­таженням, а в особливих випадках передбачається також можливість реконфігурування мережі.

Шлюзові станції складаються з декількох приймально-передавальних комп­лексів (звичайно не менше трьох), у кожному з яких є параболічна слід­куюча антена.

Застосування декількох приймально-передавальних комплексів дає змогу практично без порушення зв'язку переходити послідовно від одного КА до іншого. Приймально-передавальні комплекси функціонують так:

- 1-й комплекс вступає в зв'язок з і-м КА;

- 2-й комплекс вступає в зв'язок з і +1-м КА;

- потім 1-й комплекс, після відходу з зони видимості і -го КА, вступає в зв'язок

з і +2-м КА;

- 2-й комплекс, після відходу з зони і +1-ГО КА, вступає в зв'язок з і +3-м КА і

т. д.

Для управління великим потоком інформації до складу шлюзової станції включені швидкодіючі ЕОМ, у яких є банк даних персональних термі­налів. Шлюзові станції у своєму складі мають комутаційне обладнання (інтер­фейси зв'язку) для з'єднання з різними наземними системами зв'язку. Основ­ним завданням будь-якої шлюзової станції є організація дуплексного теле­фонного зв'язку, передавання факсимільних повідомлень, а також даних великих обсягів.