- •Міністерство освіти і науки України
- •1. Концептуальні засади логістики
- •1.1. Терміни та визначення основних понять логістики
- •1.2. Логістичні потоки, процеси та системи
- •1.3. Конфлікти цілей при формуванні логістичних витрат
- •1.4. Логістичні принципи організації виробничих процесів
- •1.5. Логістичні принципи управління запасами
- •1.6. Логістичні принципи складування продукції
- •1.7. Підштовхувані й підтягувані логістичні системи
- •1.8. Принципи побудови національної індексації поштового зв’язку України
- •Контрольні питання
- •2. Структурна логістика поштового зв’язку
- •2.1. Аналіз структур мереж поштового зв’язку
- •2.2. Оптимізація кількості рівнів ієрархії мережі поштового зв’язку
- •2.3. Оптимізація кількості та місць розташування відділень зв’язку
- •2.4. Оптимізація кількості та місць розташування регіональних автоматизованих сортувальних центрів
- •2.5. Оптимізація розподілу операцій оброблення письмової коресподенції між об’єктами поштового зв’язку
- •2.6. Адаптація оброблення й перевезення поштових одиниць до змін об’ємів поштових потоків
- •2.7. Синхронізація оброблення й перевезення поштових одиниць
- •2.8. Оптимізація номіналів та тиражів поштових марок
- •Контрольні питання
- •3. Виробнича логістика поштового зв’язку
- •3.1. Аналіз методів сортування поштових одиниць
- •3.2. Формування планів сортування поштових одиниць
- •3.3. Формування програм сортування поштових одиниць
- •3.4. Організація багатоетапного сортування поштових одиниць
- •3.5. Організація сортування періодичних видань
- •3.6. Визначення допустимих затримок відправлень поштових вантажів з об’єктів поштового зв’язку
- •3.7. Оптимізація часу виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
- •3.8. Мінімізація кількості та оптимізація розміщення робочих місць з оброблення поштових одиниць в об’єктах поштового зв’язку
- •Контрольні питання
- •4. Транспортна логістика поштового зв’язку
- •4.1. Принципи побудови поштових маршрутів
- •Визначення кількості транспортних засобів для перевезень поштових вантажів
- •4.3. Визначення об’ємів перевезень поштових вантажів у мережі поштового зв’язку за умов циклічних змін об’ємів міжвузлових поштових потоків
- •4.4. Визначення вантажопідйомності транспортних засобів
- •12. Визначення з матриці n(p,s) маршруту пMk,
- •4.5. Застосування кільцевих поштових маршрутів для перевезень посилок
- •4.6. Визначення парку поштових контейнерів
- •4.7. Забезпечення повернення порожніх контейнерів
- •4.8. Мінімізація переміщень контейнерів у кузові контейнеровоза під час обмінювання контейнерів
- •Контрольні питання
- •5. Логістика автоматизованих систем поштового зв’язку
- •5.1. Світові тенденції автоматизації сортування
- •Письмової кореспонденції
- •5.2. Оптимізація технологій автоматизованого сортування письмової кореспонденції
- •5.3. Мінімізація вартості автоматизованого сортування письмової кореспонденції
- •5.4. Оптимізація кількості та ємності накопичувачів автоматичних листосортувальних машин
- •5.5. Автоматизація пакування письмової кореспонденції
- •5.6. Принципи побудови розпізнавальних логістичних систем поштового зв’язку
- •5.7. Мінімізація поворотів поштових одиниць у системах розпізнавання поштових індексів
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів конвертів (карток)
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів посилок
- •5.8. Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі
- •Контрольні питання
- •Література
- •Ящук леонід омелянович логістика поштового зв’язку
1.6. Логістичні принципи складування продукції
Логістичні склади знаходять усе більш широке розповсюдження в різних областях виробництва, торгівлі і сфери послуг, у тому числі в поштовому зв’язку. Виконуючи роль посередників між постачальниками і споживачами продукції, логістичні склади беруть на себе функції укладання договорів з постачальниками продукції відповідно до заяв споживачів або на основі вивчення споживчого попиту, виконання завантажувально-розвантажувальних робіт, перевезення продукції від постачальників до складу, зберігання, сортування, обліку, формування відправок і перевезення продукції від складу до споживачів, звільняючи тим самим споживачів від необхідності установлювати індивідуальні зв’язки з постачальниками продукції та суттєво скорочуючи транспортні витрати, пов’язані з її перевезенням.
Сучасні склади виконують різноманітні функції, основні з яких наведено на рис. 1.19.
Численні функції складів, великі номенклатура й об’єми продукції, що в них зберігаються, зв’язки з багатьма постачальниками і замовниками продукції перетворюють сучасні склади на самостійні логістичні підприємства.
На рис. 1.20 наведено схеми зв’язків між постачальниками і замовниками продукції за умов відсутності складів (а), наявності одного складу (б) або наявності декількох складів (в).

Рисунок 1.20 – Схеми зв’язків між постачальниками і замовниками продукції
За умов відсутності складів (рис. 1.20, а) кількість зв’язків (транспортних маршрутів) між n постачальниками і m замовниками продукції складає M0 = nm; за наявності одного складу (рис. 1.20, б) M1 = n + m; за наявності k складів (рис. 1.20, в) Mk = nk + m.
Зазначимо, що хоча за наявності декількох складів кількість зв’язків між постачальниками і замовниками продукції порівняно з наявністю одного складу зростає, існує така кількість складів, за наявності якої при їх оптимальному розташуванні досягається мінімум вантажоперевезень або мінімум сумарної протяжності транспортних маршрутів.
Таким чином, виникає задача знаходження місця розташування складу, оптимального за тим чи іншим критерієм.
Постановка задачі
Існує k
видів продукції, що поставляються n
постачальниками відповідно до матриці
постачання
(i
= 1, 2,…, k;
j = 1,
2,…, n),
елемент uij
якої представляє об’єм продукції i,
що надходить від постачальника j
(рис. 1.21, а)
і призначений m
замовникам відповідно до матриці
замовлення
(i = 1,
2,…, k;
j = 1, 2,…, m), елемент vij якої представляє об’єм продукції i, що направляється замовнику j (рис. 1.21, б).
|
Види продукції |
Постачальники |
|
Види продукції |
Замовники | ||||||
|
1 |
2 |
… |
n |
1 |
2 |
… |
m | |||
|
1 |
u11 |
u12 |
… |
u1n |
1 |
v11 |
v12 |
… |
v1m | |
|
2 |
u21 |
u22 |
… |
u2n |
2 |
v21 |
v22 |
… |
v2m | |
|
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… | |
|
k |
uk1 |
uk2 |
… |
ukn |
k |
vk1 |
vk2 |
… |
vkm | |
|
Усього |
U1 |
U2 |
… |
Un |
Усього |
V1 |
V2 |
… |
Vm | |
а б
Рисунок 1.21 – Матриці постачання (а) і замовлення (б) продукції
Відповідно до дотримання балансу постачання і замовлення продукції сума елементів рядка і матриці постачання дорівнює сумі елементів рядка і матриці замовлення
.
Сума елементів стовпця j матриці постачання визначає об’єм продукції всіх видів, що постачається постачальником j, а сума елементів стовпця j матриці замовлення – об’єм продукції усіх видів, що направляється споживачу j
;
.
Сума всіх елементів матриці постачання дорівнює сумі всіх елементів матриці замовлення
.
Позначимо відстані між складом і постачальниками продукції через p01, p02,…, p0n, а відстані між складом і замовниками продукції – через q01, q02,…, q0m.
Тоді об’єм перевезень складе
![]()
.
Необхідно знайти таке місце розташування складу, за якого досягається мінімум загального об’єму перевезень продукції від постачальників продукції до складу і від складу до замовників продукції
.
Зважаючи, що з точки зору мінімізації об’єму перевезень продукції напрями перевезення не мають значення, об’єднаємо обидві складові перевезень і подамо їх у виді
,
де
s = n + m;
при
1
j
n
при
n
+ 1
j
s
;
при
1
j
n
при
n
+ 1
j
s
;
при
1
j
n
при
n
+ 1
j
s
.
Тепер місця розташування постачальників і замовників продукції можна розглядати як точки з координатами (х1, y1), (х2, y2),…, (хs, ys), у яких зосереджені маси продукції, а місце розташування складу – як точку з координатами (х0, y0).
Можна зазначити декілька можливих варіантів місць розташування складу, оптимальних за тими або іншими критеріями:
розташування складу в центрі мас зважених точок
T1(W1), T2(W2),…, Ts(Ws) за відсутності обмежень на напрями перевезень;
розташування складу в геометричному центрі точок T1, T2,…, Ts за відсутності обмежень на напрями перевезень;
розташування складу в центрі мас зважених точок
T1(W1), T2(W2),…, Ts(Ws) за наявності обмежень на напрями перевезень;
розташування складу в геометричному центрі точок T1, T2,…, Ts за наявності обмежень на напрями перевезень.
Зазначимо, що розташуванню складу в центрі мас зважених точок (тобто з урахуванням мас продукції) відповідає мінімізація вантажовідстаней, що характерно для перевезень великих вантажів, тоді як розташування складу в геометричному центрі точок (тобто без урахування мас продукції) відповідає мінімізації машиновідстаней або сумарної протяжності транспортних маршрутів, що характерно для перевезень малих вантажів.
Розглянемо знаходження координат місця розташування складу в усіх наведених випадках.
На рис. 1.22 наведено приклад розташування складу в центрі мас мережі перевезень.

Рисунок 1.22 – Приклад розташування складу в центрі мас мережі перевезень
Координати центру мас мережі перевезень хЦМ і уЦМ розраховуються за формулами
xЦМ
=
;
yЦМ
=
,
де х1, у1; х2, у2;…; хs, уs – координати місць розташування постачальників і замовників продукції;
W1, W2,…, Ws – маси продукції, що перевозяться між складом та постачальниками і замовниками продукції.
На рис. 1.22 х1 = 1, у1 = 2, W1 = 40; х2 = 3, у2 = 8, W2 = 10; х3 = 6, у3 = 3,
W3 = 30; х4 = 8, у4 = 6, W4 = 65.
Виходячи з цього
xЦМ
=
;
yЦМ
=
.
При цьому відстані між центром мас (5,31; 4,41) і точками розташування постачальників і споживачів продукції (1; 2); (3; 8); (6; 3); (8; 6) складають відповідно 4,938; 4,269; 1,570; 3,125, а сума вантажовідстаней
4,938∙40 + 4,269∙10 + 1,570∙30 + 3,125∙65 = 490,42.
На рис. 1.23 наведено приклад розташування складу в геометричному центрі мережі перевезень (координати місць розташування постачальників і замовників продукції збігаються з зазначеними на рис. 1.22).

Рисунок 1.23 – Приклад розташування складу
в геометричному центрі мережі перевезень
Координати геометричного центру мережі перевезень хГЦ і уГЦ розраховуються за формулами
хГЦ
=
;
yГЦ
=
.
Для даних рис. 1.23
хГЦ
=
;
yГЦ
=
.
Зазначимо, що формули для визначення координат хГЦ і уГЦ випливають з формул для визначення хЦМ і уЦМ шляхом надання масам продукції, що перевозяться між складом та постачальниками і замовниками, одиничних значень.
При цьому відстані між геометричним центром (4,50; 4,75) і точками розташування постачальників і замовників продукції (1; 2); (3; 8); (6; 3); (8; 6) складають відповідно 4,45; 4,98; 2,30; 3,72, а сума машиновідстаней
4,45 + 3,58+ 2,30 + 3,72 = 14,05.
На рис. 1.24 наведено приклад розташування складу в центрі мас мережі перевезень за наявності обмежень на напрями перевезень (міські квартали) з дозволеними напрямами перевезень лише по горизонталях і вертикалях.

Рисунок 1.24 – Приклад розташування складу в центрі мас
мережі перевезень за наявності обмежень на напрями перевезень
Центр мас зважених точок (розташування і маси зважених точок збігаються з рис. 1.22), як випливає з подальшого, знаходиться в точці з координатами (6; 6).
Відстані між центром мас (6; 6) і точками розташування постачальників і замовників продукції (1; 2); (3; 8); (6; 3); (8; 6) складають відповідно 9; 5; 3; 2, а сума вантажовідстаней 9∙40 + 5∙10 + 3∙30 + 2∙65 = 630, що на 139,58 вантажовідстаней перевищує абсолютний мінімум 490,42.
Для знаходження центру мас зважених точок за наявності обмежень на напрями перевезень (міські квартали) доцільно скористатися методом спрямованого пошуку, сутність якого полягає в тому, що в такій мережі від довільної початкової точки Т(х; у) існує лише чотири можливі напрями змін її координат, наведених на рис. 1.25.

Рисунок 1.25 – Можливі напрями змін координат точки (міські квартали)
При пошуку координат центру мас зважених точок (міські квартали) зміну поточних координат центру мас слід робити в тому з напрямів Т1, Т2, Т3, Т4, де сума вантажовідстаней зменшується (таких напрямів може бути 0, 1 або 2). Збільшення суми вантажовідстаней на всіх напрямах змін координат свідчить про знаходження точки Т в центрі мас зважених точок.
У табл. 1.5 наведено послідовність кроків знаходження центру мас зважених точок рис. 1.24. Як початкову прийнято точку Т (5;4), координати якої є округленими значеннями координат центру мас (див. рис. 1.22).
Таблиця 1.5 – Послідовність кроків знахождення центру мас зважених точок
(міські квартали)
|
Крок |
Напрям |
Поточні координати |
Вантажовідстані |
Примітки |
|
0 |
- |
5; 4 |
6∙40 + 6∙10 + 2∙30 + 5∙65 = 685 |
Початкове значення |
|
1 |
Т1 |
6; 4 |
7∙40 + 7∙10 + 1∙30 + 4∙65 = 640 |
Напрям Т1 приймається |
|
2 |
Т1 |
7; 4 |
8∙40 + 8∙10 + 2∙30 + 3∙65 = 655 |
Вертикаль центру мас (х = 6) визначена. Повернення в точку (6; 4) |
|
3 |
Т2 |
6; 5 |
8∙40 + 6∙10 + 2∙30 + 3∙65 = 635 |
Напрям Т2 приймається |
|
4 |
Т2 |
6; 6 |
9∙40 + 5∙10 + 3∙30 + 2∙65 = 630 |
Напрям Т2 приймається |
|
5 |
Т2 |
6; 7 |
10∙40 + 4∙10 + 4∙30 + 3∙65 = 755 |
Горизонталь центру мас (у = 6) визначена. Повернення в точку (6; 6) |
Таким чином, точка (6; 6) є центром мас зважених точок рис. 1.24, а отримане значення вантажовідстаней 630 – мінімальним.
На рис. 1.26 наведено приклад розташування складу в геометричному центрі мережі перевезень за наявності обмежень на напрями перевезень (міські квартали) тим самим методом, що і при знаходженні центру мас зважених точок (міські квартали).

Рисунок 1.26 – Приклад розташування складу в геометричному центрі
мережі перевезень за наявності обмежень на напрями перевезень
При цьому може існувати деяка область значень координат геометричного центру точок (як, втім, і область значень координат центру мас зважених точок), у виді прямокутника або лінії, в якій значення машиновідстаней (вантажовідстаней) мають мінімальні значення. У ряді випадків може виявитися корисним знаходження меж зазначеної області, наприклад, для більш обгрунтованого вибору місця розташування складу.
У табл. 1.6 наведено послідовність кроків знаходження меж області значень координат геометричного центру точок. Як початкова взята та сама точка Т (5; 4), що і в попередньому прикладі.
Таблиця 1.6 – Послідовність кроків знаходження меж області значень
координат геометричного центру точок
|
Крок |
Напрям |
Поточні координати |
Машиновідстані |
Примітки |
|
0 |
- |
5; 4 |
6 + 6 + 2 + 5 = 19 |
Початкове значення |
|
1 |
Т1 |
6; 4 |
7 + 7 + 1 + 4 = 19 |
Напрям Т1 приймається |
|
2 |
Т1 |
7; 4 |
8 + 8 + 2 + 3 = 21 |
Права вертикаль (х = 6) області визначена. Повернення в точку (5; 4) |
|
3 |
Т2 |
5; 5 |
7 + 5 + 3 + 4 = 19 |
Напрям Т2 приймається |
|
4 |
Т2 |
5; 6 |
8 + 4 + 4 + 3 = 19 |
Напрям Т2 приймається |
|
5 |
Т2 |
5; 7 |
9 + 3 + 5 + 4 = 21 |
Верхня горизонталь (у = 6) області визначена. Повернення в точку (5; 4) |
|
6 |
Т3 |
4; 4 |
5 + 5 + 3 + 6 = 19 |
Напрям Т3 приймається |
|
7 |
Т3 |
3; 4 |
4 + 4 + 4 + 7 = 19 |
Напрям Т3 приймається |
|
8 |
Т3 |
2; 4 |
3 + 5 + 5 + 8 = 21 |
Ліва вертикаль (х = 3) області визначена. Повернення в точку (5; 4) |
|
9 |
Т4 |
5; 3 |
5 + 7 + 1 + 6 = 19 |
Напрям Т4 приймається |
|
10 |
Т4 |
5; 2 |
4 + 8 + 2 + 7 = 21 |
Нижня горизонталь (у = 3) області визначена. Усі межі області визначені |
Як випливає з табл. 1.6, область можливих значень координат центру точок рис. 1.26 обмежена вертикалями х = 3; х = 6 і горизонталями у = 3; у = 6. При знаходженні координат геометричного центру точок усередині зазначеної області (включаючи граничні значення) забезпечується мінімальне значення машиновідстаней 19, що на 4,95 більше абсолютного мінімуму.
На закінчення зазначимо, що на практиці задача оптимізації місця розташування логістичного складу ставиться в більш простій постановці, а саме як задача вибору найкращого з декількох можливих місць розташування логістичного складу при відомих відстанях між місцями знаходження постачальників і замовників продукції та згаданими можливими місцями розташування складу.
Розв’язання задачі зводиться до розрахунку сумарних вантажовідстаней або сумарних машиновідстаней для кожного можливого місця розташування складу і вибору серед них місця, в якому зазначені вантажовідстані або машиновідстані мінімальні.
