Завдання з дисципліни «Основи охорони праці, екології та бжд».

1. Основні положення Закону України «Про охорону праці».

2. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці.

3. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

4. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.

5. Основні поняття в екології.

6. Вчення Вернадського про біосферу.

7. Основні екологічні закони. Закон збереження речовини (маси) і Закон збереження енергії.

8. Безпека життєдіяльності. Основні терміни та визначення.

9. Ризик небезпеки.

10. Соціально-політичне середовище.

Завдання з дисципліни «Системи комутації та розподілу інформації».

1. Принципи побудови та види нумерації сільських, міських та міжміських телефонних мереж. Організація міжнародного зв’язку.

2. Функціональні підсистеми цифрових систем комутації (ЦСК) та їх призначення. Основні типи ЦСК, що використовуються та телекомунікаційний мережах України.

3. Просторова та часова комутація в синхронних ЦСК. Структура, параметри, принцип дії та види пам’яті блоків просторово-часової комутації.

4. Системи сигналізації телекомунікаційних мереж. Інформаційні, лінійні та керуючі сигнали сигналізації. Способи передавання та кодування сигналів по каналам систем передавання.

5. Системи сигналізації телекомунікаційних мереж. Обладнання сигналізації сучасних цифрових систем комутації. Особливості протоколів сигналізації в стиках V_5,1 i V_5,2,

6. Системи сигналізації телекомунікаційних мереж. Архітектура спільно канальної сигналізації СКС №7.

7. Синхронізація в телекомунікаційних системах. Загальні положення. Тактова, циклова й над циклова синхронізація.

8. Математична модель системи розподілу інформації. Види систем розподілу інформації та їх класифікація.

9. Навантаження та пропускна здатність комутаційних систем. Види навантаження та його інтенсивність і скупченість.

10. Комутаційне обладнання мереж наступного покоління NGN. Класифікація обладнання мережі NGN: комутаційне обладнання управління викликами (Softswitch), шлюзи доступу (AG), сигнальні шлюзи (SG) та шлюзи з’єднувальних ліній (TG).

Завдання з дисципліни «Напрямні системи зв’язку ».

1. Напрямні системи зв’язку. Визначити перехідне загасання на ближньому кінці між колами симетричного кабелю на частоті 100 кГц, якщо коефіцієнт загасання = 1.39 дБ/км, будівельна довжина S= 0.6 км, довжина підсилюючої дільниці L=20 км, а електромагнітний зв`язок на ближньому кінці

2. Напрямні системи зв’язку. Визначити перехідне загасання на дальньому кінці між колами симетричного кабелю на частоті 100 кГц. Якщо коефіцієнт загасання = 1.35 дБ/км, будівельна довжина S= 0.8 км, довжина посилюючої дільниці L=20 км, на дальньому кінці .

3. Напрямні системи зв’язку. Розрахувати захищеність між коаксіальними колами з розмірами провідників 2,6/9,4 мм на частоті 60 кГц , при довжині лінії L = 3 км, якщо: опір зв'язку з урахуванням екрана = l,12 Ом/км, індуктивність третього проміжного кола = 23,72 • 10^-4 Гн/км, = 0,072 + j*1,39, хвильовий опір = 75 Ом.

4. Напрямні системи зв’язку. Визначте величину небезпечного впливу ЛЕП на кабель типу КСБ - 4 х 4 х1,2 і порівняйте з нормою. Довжина ділянки зближення L = 6 км, ширина зближення ЛЕП і кабелю а = 500м, струм короткого замикання ЛЕП I_кз = 4000 А, коефіцієнт магнітного зв'язку ЛЕП і ЛП M_1a =200 мк Гн / км, коефіцієнт захисної дії кабельної оболонки S_Об = 0,7, a U_вип = 1800 В, U_дж =460 В.

5. Напрямні системи зв’язку. Визначити імовірність числа пошкоджень кабелю типу МКСБ-7х4х1,2 від ударів блискавки , порівняйте з нормою. Загальний опір захисних покровів кабелю R=1.5 Ом/км, електрична міцність ізоляції кабелю U_пр=3800 В, тривалість грозового сезону Т=40 годин на рік, питомий опір грунта =70 Ом·.м, довжина кабелю 100км.

6. Напрямні системи зв’язку. Визначте коефіцієнт струму в оболонці кабелю при захисті кабелю від ударів блискавки одним тросом. Відстань між кабелем і захисним тросом r_КТ = 800 мм, діаметр захисного троса d_T = 5 мм, зовнішній діаметр оболонки кабелю d_K = 19,5мм.

7. Напрямні системи зв’язку. Розрахуйте власні втрати в багатомодовому оптичному волокні, якщо: показник заломлення серцевини волокна n₁ = 1.497, показник заломлення оболонки волокна n₂ = 1.491, робоча довжина хвилі _Р = 1.31мкм.

8. Напрямні системи зв’язку. Визначити хвилевідну дисперсію в ОВ якщо: ширина спектральної лінії джерела випромінювання Δλ= 2нм, довжина волокна L = 1км, питома хвилевідна дисперсія В(λ) - 12 пс /(нм∙км).

9. Напрямні системи зв’язку. Визначити хроматичну дисперсію ОВ, якщо: ширина спектральної лінії джерела випромінювання = 0,5 нм, довжина волокна L = 1 км, питома матеріальна та хвилевідна дисперсія M() = - 5 пс/ (нм км), В() = 15 пс /(нм км).

10. Напрямні системи зв’язку. Визначити довжину регенераційної дільниці по дисперсії в ОВ якщо дисперсія ОВ σ = 10пс, швидкість передачі ВОСП = 34 Мбіт/с, блочний код типу 2ВЗВ.

Завдання з дисципліни «Системи мобільного зв’язку».

1. Розрахувати потужність сигналу на вході приймача мобільної станції (МС), якщо потужність передавача базової станції (БС) 10 Вт, коефіцієнт підсилення антени БС 13 дБ, коефіцієнт підсилення антени МС 0 дБ, згасання в середовищі розповсюдження 130 дБ. Як залежить згасання в середовищі розповсюдження від відстані між БС та МС?

2. Розрахувати згасання при розповсюдженні радіохвиль, якщо потужність передавача 13 дБм, потужність сигналу на вході приймача -70 дБм, коефіцієнт підсилення антени передавача 10 дБ, коефіцієнт підсилення антени приймача 5 дБ. Від яких факторів залежить згасання при розповсюдженні радіохвиль поблизу поверхні Землі?

3. Розрахувати величину згасання при розповсюдженні радіохвиль у вільному просторі, якщо частота несівної сигнала, що передається, дорівнює 1 ГГц, а відстань між приймальною та передавальною антенами становить 5 км. Чому при розповсюдженні радіохвиль у вільному просторі зі збільшенням відстані збільшується згасання сигналу?

4. У деякій системі мобільного зв’язку згасання сигналу становить 130 дБ, а робоча частота дорівнює 3 ГГц. Необхідно знайти максимальну дальність зв’язку між БС та МС, вважаючи, що розповсюдження відбувається у вільному просторі. Як можна збільшити дальність зв’язку?

5. Є лінія радіозв’язку з наступними параметрами: потужність передавача 40 дБм, чутливість приймача -110 дБм, коефіцієнти підсилення приймальної та передавальної антен однакові та дорівнюють 20 дБ, згасання в радіолінії 180 дБ. Визначте запас на завмирання. Дайте визначення медіанного рівня сигналу, що приймається, та глибини завмирань.

6. Розрахувати поверхневу щільність телефонного навантаження у стільниковій мережі стандарту GSM, якщо площа території, що обслуговується, дорівнює 400 км², число абонентів 50 000, навантаження, що створює один абонент – 0,02 Ерл. Дайте визначення кластеру.

7. Визначте радіус комірки мережі стільникового зв’язку, якщо максимальне телефонне навантаження на цю комірку складає 20 Ерл, а поверхнева щільність навантаження в мережі 1,5 Ерл/км². Поясніть, що таке внутрішньосистемні завади.

8. Визначте кількість каналів трафіку у комірці мережі стандарту GSM, якщо для організації всієї мережі оператору виділено 24 несівні, й використовується кластер розмірністю 4. Назвіть відомі вам методи зменшення взаємних завад на співпадаючих частотах.

9. Визначте припустиму кількість абонентів у мережі стільникового зв’язку стандарту GSM, якщо у цій мережі 15 комірок, кожна з яких здатна обробляти телефонне навантаження не більше ніж 20 Ерл. При розрахунках прийняти, що середнє навантаження, що створюється одним абонентом, складає 0,02 Ерл. Як можна збільшити кількість абонентів, що обслуговуються однією коміркою?

10. Розрахуйте захисну відстань у мережі стільникового зв’язку з розмірністю кластера 7 та комірками радіусом 30 км². Як впливає захисна відстань на величину внутрішньосистемних завад, та чому?