Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робоча програма медичний факультет 2011-2012.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
716 Кб
Скачать
☆

Змістовий модуль 18. Функціональна та клінічна біохімія органів та тканин.

  1. Біохімічні функції печінки: вуглеводна, білоксинтезуюча, сечовино-утворювальна, жовчоутворювальна, регуляція ліпідного складу крові.

  2. Детоксикаційна функція печінки; типи реакцій біотрансформа­­­ції ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

  3. Реакції мікросомального окислення. Цитохром Р-450; електроно-транспортніланцюгив мембранах ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів.

  4. Метаболізм порфіринів: будова гему; схемареакційбіосинтезу протопорфірину IX та гему.

  5. Спадкові порушення біосинтезу порфіринів, типи порфірій.

  6. Катаболізм гемоглобіну та гему (схема); утворення і будова жовчних пігментів.

  7. Патобіохімія та види жовтяниць; біохімічна діагностика жовтяниць.

  8. Реакції кон'югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення.

  9. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтя­­­ниць; типи жовтяниць;спадкові (ферментні) жовтяниці.

  10. Водно-сольовий обмін в організмі. Внутрішньоклітиннаі по­заклітиннавода; обмін води, натрію, калію.

  11. Роль нирок в регуляції об'єму, електролітного складу та рН рідин організму. Біохімічні механізми сечоутворювальної функції нирок.

  12. Ренін-ангіотензинова система нирок. Гіпотензивні лікарські засоби – інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту.

  13. Біохімічний склад сечі людини в нормі та за умов розвитку патологічних процесів. Клініко-діагнос­­­тичне значення аналізу складу сечі.

  14. Біохімічний склад м'язів. Білки міофібрил: міозин, актин, тропоміозин, тропонін.

  15. Молекулярні механізми м'язового скорочення. Роль іонів Са2+ в регуляції скорочення та розслаблення м'язів.

  16. Біоенергетика м'язової тканини; джерела АТФ; роль креатин­­­фосфату в забезпеченні енергії м'язового скорочення.

  17. Біохімія нервової системи: особливості біохімічного складу та метаболізму головного мозку.

  18. Енергетичний обмін в головному мозку людини. Значення аеробного окислення глюкози; зміни в умовах фізіологічного сну та наркозу.

  19. Біохімія нейромедіаторів; рецептори нейромедіаторів та фізіологічно активних сполук.

  20. Пептидергічна система головно­­­го мозку: опіоїдні пептиди, рецептори опіоїдних пептидів.

  21. Порушення обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних

розладах. Нейрохімічні механізми дії психот­­­ропних засобів.

7. Орієнтовний перелік практичних навичок і вмінь (наводиться у відповідності з ОКХ та ОПП в узгоджені з наведеними в типовій навчальній програмі з дисципліни), якість засвоєння яких перевіряється під час складання підсумкових модульних контролів.

Індивідуальні завдання

Модуль 1.

Створення схем: класифікація органічних сполук, структурна організація білків, структура вуглеводів, нуклеїнових кислот.

Модуль 2.

Створення схем: регуляція обміну глюкози; мультиферментний комплекс – синтетаза жирних кислот, транспорт та депонування ліпідів;

Модуль 3.

Створити схему: орнітиновий цикл, метаболізм фенілаланіну. реплікація і транскрипція; регуляці експресії генів; репарація ДНК; механізм дії білково-пептидних та стероїдних гормонів на клітини-мішені.

Модуль 4.

Створити схему: травлення та транспортування ліпідів; згорання крові; фібриноліз; шляхи детоксикації ксенобіотиків; метаболізм порфіринів; патобіохімія жовтяниць.

Підготовка наукової доповіді на засіданні студентського гуртка з біохімії. Участь в заключному турі студентської олімпіади.