konf_mat_tez_2015

81

Материалы и методы. В связи с этим нами были протестированы 60 студентов ОНМедУ в возрасте 19-21 лет. И была выбрана следующая батарея тестов:

-Адаптированный тест уровня эмоционального выгорания В.В. Бойко. -Цветовой тест М. Люшера.

-Тест Н. А. Белова для оценки темперамента.

-Компьютерное тестирование психоэмоционального состояния. Психофизиологические тесты будут подтверждены анализом соотношения

симпатической и парасимпатической нервных систем.

На основании анализа полученных результатов определена группа студентов с наиболее выраженным синдромом хронической усталости для проведения детальных исследований, с целью разработки патогенетически обоснованных методов профилактики и лечения, в зависимости от стадии истощения.

Выводы: СХУ подтвержден в той или иной степени у 33% участников. Более подробную информацию по результатам тестирования мы доложим в ходе конференции.

ПРЕПАРАТЫ ЖЕЛЕЗА В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ ЦИРРОЗА ПЕЧЕНИ

Овчинник В. В., Четвериков М. С., Быльский Д. В.

Одесский национальный медицинский университет, Одесса, Украина

Актуальность проблемы. Согласно данным ВОЗ за последние 20 лет во всем мире наметилась отчетливая тенденция к росту числа заболеваний печени. В Украине за последние 10 лет распространенность хронических гепатитов и циррозов печени увеличилась не менее чем в 2,5 раза. Основу патогенетической терапии цирроза составляют препараты, влияющие на структуру и функцию гепатоцитов. К сожалению, на сегодняшний день ни один из используемых в медицинской практике препаратов не удовлетворяет в полной мере требованиям к идеальному гепатопротектору.

Цель работы. Изучить влияние повышения кислородной емкости крови за счет использования препаратов железа в комплексе с использованием гепатопротекторных препаратов на патогенез цирроза печени у крыс.

Материалы и методы. Экспериментальное исследование проводилось на 60 самцах крыс линии Вистар в возрасте 3 месяца.

Для моделирования цирроза применялось внутрибрюшинное введение CCl4 в течение 6 недель (однократно в неделю) в расчете 10мг/кг веса животного. Исходя из поставленных целей, животные были разделены на 5 групп по 12 крыс. Первая группа включала в себя интактных животных. На второй группе моделировался цирроз печени без проведения лечения. Третья, четвертая и пятая группы включали животных, на которых моделировался цирроз и в качестве лечения применялись соответственно: Глутаргин в расчете 0,07г на крысу в день; Гемоферон 0,53мл; Глутаргин 0,07г и Гемоферон 0,53мл. С 3 недели введения CCl4(у животных наблюдались фиброзные явления в паренхиме печени) крысы из 3,4 и 5 групп

**

82

получали указанные препараты перорально в течение 5 дней каждую неделю. Еженедельно крыс всех групп взвешивали. После 6 недели животные были выведены из эксперимента, посмертно были взяты образцы печени для патоморфологического обследования и забрана кровь для анализа на печеночные ферменты.

ВЛИЯНИЕ L-АРГИНИНА НА СОСУДИСТУЮ СТЕНКУ ПРИ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ, АТЕРОСКЛЕРОЗЕ, ИНФАРКТЕ МИОКАРДА В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ МОДЕЛИ Солоненко Д. С., Хаким К. М., Голубенко Е. И., Влашин Ю. И.

Одесский национальный медицинский университет, Одесса, Украина

Актуальность: сердечно-сосудистые заболевания (ССЗ) являются основной причиной смерти во всем мире. Ежегодно из-за ССЗ в Украине умирает примерно 460 тыс. человек. Каждый год в стране диагностируется около 50 тыс. случаев инфаркта миокарда.

Цель работы: изучить влияние L-аргинина на сосудистую стенку при атеросклерозе, артериальной гипертензии, инфаркте миокарда в условиях экспериментальной модели.

Материалы и методы: экспериментальное моделирование артериальной гипертензии, атеросклероза, инфаркта миокарда у мышей. Исследование положительной динамики данных заболеваний при приёме L-аргинина по сравнению с контрольной группой.

Результаты: Существует достаточное количество данных, подтверждающих значимость состояния кровотока в микрососудах для прогноза течения ССЗ. Используемые на сегодня препараты для профилактики и лечения ССЗ обладают эндотелиопротекторным эффектом, однако их механизм действия связан со стимуляцией NO-синтазы. Это ведёт к истощению запасов оксида азота (NO) в эндотелии и эндотелиальной дисфункции, так как оксид азота физиологический ангиопротектор и вазодилататор. Применение L-аргинина как донатора NO является ключевым моментом в поддержании нормального функционирования эндотелия.

Выводы: применение L-аргинина с целью профилактики ССЗ существенно снизило проявление атеросклероза, инфаркта миокарда, артериальной гипертензии при экспериментальном моделировании на мышах.

ОЦІНКА ЗАГАЛЬНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ МИШЕЙ ЗА МЕТОДОМ ВОДНОГО ЛАБІРИНТА МОРРІСА ПРИ ВВЕДЕННІ ПРЕПАРАТА

PIRACETAMUM

Зонаріс М. В., Смотрицький А. А., Лаври А. А.

Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

Актуальність теми: Терапія пацієнтів з психоорганічними синдромами нейродегенеративного або судинного генезу (хвороба Альцгеймера, Паркінсона, сенільною деменцією) останнім часом набуває критичного значення, тому актуальним є дослідження впливу ноотропних препаратів на просторову орієнтацію і здатність до навчання у щурів.

**

83

Метою даної роботи є вивчення характеру впливу при одноразовому введенні класичного ноотропу Пірацетаму на короткочасну і довготривалу пам'ять за таким показником як рухова активність.

Методика: У даній роботі ми застосовували установку «Водний лабіринт Моріса» розміром 50X50 см, що представляє із себе глибокий басейн з замутненої водою і непомітною платформою на яку повинна потрапити досліджувана тварина. З метою дослідження механізму дії було вибрано 3 групи мишей: першій групі вводили препарат Пірацетам, другий-ізотонічний розчин натрію хлориду, а третя група була контрольна.

Дослідження проводилися на базі ФХІ ім. Богатського А.В.

Висновки: Дослідження впливу пірацетаму на короткочасну і довготривалу пам'ять у водному лабіринті Морріса показало, що проведення експерименту через 15 і 60 хвилин після введення в дозі 400 мг / кг не змінює короткочасну пам'ять у порівнянні з контрольною групою. Довготривала пам'ять при введенні пірацетаму за 15 хвилин до початку експерименту має тенденцію до зниження, а при введенні за 60 хвилин до початку порівняно з контролем знижується на 65%.Це можна пояснити тим, що при збільшенні дози від 300 до 1000 мг / кг спостерігається інверсія властивостей препарату і перехід ноотропного ефекту в анксіолітичний (проявляється у зменшенні тривоги і страху).

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІЗНИХ ВИДІВ М´ЯЗІВ ТВАРИН У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ

Ганієва З. Е.

Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

Актуальність: На сьогоднішній день, через дуже високий рівень патологій скелетної мускулатури та міокарду у дорослих та дітей, доцільно вивчати біоенергетику м’язової тканини. Потрібно розробляти нові методики лікування хворих враховуючи енергетичний обмін у відповідних органах.

Мета роботи: Скласти та проаналізувати детальну характеристику енергозабезпечення у тварин різного віку.

Результати: Вміст аденілових нуклеотидів у скелетних м’язах та міокарді 1- місячних щурят характеризуються тим, що концентрація АТФ дещо менша порівняно з дорослими тваринами і у серцевому м'язі щурят перевищує таку у скелетному м'язі цих же тварин у 1,7 разу. Вміст АДФ і АМФ також менший від цих показників у статевозрілих тварин і у серцевому м'язі щурят майже у 1,5 разу та 2 разу відповідно менше, ніж у скелетному м'язі одновікових тварин.

Високий вміст АТФ та нижчий рівень АДФ і АМФ у серцевому м'язі у порівнянні із скелетним, насамперед, пов'язаний із значним вмістом мітохондрій, у яких інтенсивно функціонують процеси тканинного дихання, що забезпечують цей м'яз більш високим вмістом АТФ на відміну від скелетного м'яза, де пул АТФ поповнюється головним чином гліколітичним шляхом.

**

84

ВПЛИВ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ НА ОБМІН ВУГЛЕВОДІВ У ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН

Крижановський В. Є.

Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

Актуальність: Останнім часом різко зросли показники захворювань на гіпо-, та гіперфункцію щитоподібної залози. Однак, цілком невідомо як ці патології впливають на обмін вуглеводів, при тому що значна кількість хворих на патології щитоподібної залози страждають від цукрових діабетів різних типів.

Мета роботи: Визначити та проаналізувати показники глюкози у експериментальних тварин, яким було введено відповідні дози L-тироксину та мерказолілу.

Результати: В експериментальних дослідженнях використані білі безпородні статевозрілі щурі-самці (вік 60–70 днів) масою 175 - 210 г. Для відтворення моделей експериментального гіпер- і гіпотиреозу використовували водні розчини відповідно L-тироксину з розрахунку 10 мкг/добу/100 г маси і мерказолілу з розрахунку 1 мг/добу/100 г маси, впродовж 5 днів. Кров отримували із хвостової вени тварин і визначення глюкози проводили глюкозоксидазним методом через 1,3,5 діб після закінчення введення L-тироксину та мерказолілу відповідно.

Висновок: Отримані результати дозволяють зробити висновок, що пригнічення функції щитовидної залози викликає стійку гіпоглікемію, проте введення тиреоїдних гормонів викликає підвищення рівня цукру крові.

ДІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ ТА МАГНІТНОГО ПОЛЯ НА ШВИДКІСТЬ ОСІДАННЯ ЕРИТРОЦИТІВ

Туз А. О., Затула О. С., Міхова М. С.

Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна

Актуальність: Дослідження швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) – є одним з найбільш широко використовуються в клінічній практиці лабораторних аналізів, за величиною якого можна судити про наявність в організмі запальних процесів, інфекцій. Осідання еритроцитів являє собою складний фізико-хімічний процес, що залежить від концентрації еритроцитів у досліджуваному зразку крові, ступеня агрегації еритроцитів, а також від геометричної форми еритроцитарних утворень, величини поверхневого заряду еритроцитів.

Мета роботи: Зменшення часу, витраченого на аналіз ШОЕ, за допомогою дії електричного струму та магнітного поля.

Матеріали та методи: Біохімічні, біофізичні, статистичні. Результати: В ході нашої роботи ми досліджували капілярну

кров десяти пацієнтів, вісім з яких були здорові, а двоє – хворі на грип.

У капіляр Панченкова набираємо 2,5 мл. Досліджуваного матеріалу та 7,5 мл. цитрату натрію. До капіляра прикріплюємо два електрода, та розміщуємо та закріпляємо його у вертикальному положенні на штатив.

Після початку дослідження ШОЕ, ми спостерігаємо зміну швидкості у потрібний для нас бік.

**

85

Висновок: Модифікація двофазної моделі для випадку седиментації частинок в неоднорідному полі відцентрових сил дозволяє зареєструвати час досягнення максимальної швидкості осідання частинок, яке використовується для чисельної оцінки швидкості агрегації еритроцитів.

Така модель осідання еритроцитів у зовнішньому магнітному полі є найбільш універсальною. Її аналіз показав, що з допомогою МП можна прискорити процес седиментації частинок, домогтися перерозподілу клітин, а також стабілізувати осідання.

ВПЛИВ ЗБАГАЧЕНОЇ ТРОМБОЦИТАМИ ПЛАЗМИ КРОВІ НА МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В СУДИНАХ МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ДІАБЕТИЧНІЙ АНГІОПАТІЇ

Чехлова О. В.

Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

Цукровий діабет (ЦД) є актуальною проблемою людства, оскільки зараз 347 млн. людей у всьому світі (близько 2-3% населення Землі) хворіють на цю хворобу. Загрозу хворим являє на стільки сам ЦД, скільки його небезпечні ускладнення, основним та найчастішим серед яких є діабетична ангіопатія (ДА), яка реєструється

у20-80% хворих на ЦД віком від 20 до 75 років та спричиняє найбільший «внесок»

урозвиток інвалідизації пацієнтів.

Мета дослідження – дослідження лікувальної ефективності збагаченої тромбоцитами плазми крові (ЗТП) в аспекті нормалізації ультраструктури судин мікроциркуляторного русла (МЦР) в щурів із стрептозотоцин (СТЗ)- індукованою ДА.

ЦД відтворювали у щурів введенням СТЗ (“Alfa Aesar”, США; в/очер, 60 мг/кг). Формування ЦД оцінювали за зміною маси тіла тварин, концентрацією глюкози в крові та сечі, вмісту кетонових тіл і білка в сечі. Розчин зі ЗТП готували безпосередньо перед введенням. Для подальших досліджень обирали щурів, морфологічні зміни в яких верифікували розвиток ЦД. Щурів виводили з експерименту через 4 тижні після початку терапії (тобто, через 10 тижнів з початку досліду). Евтаназію здійснювали передозуванням ефірного наркозу, після чого в щурів проводили морфологічне дослідження м'яких тканин задніх кінцівок.

Отримані дані виявили, що за умов відтворення ЦД, з часом його перебігу, який перебільшував 6 тижнів, у щурів розвивається ДА, яка характеризується ураженням переважно судин МЦР. Виявлено переважне порушення ультраструктури судин дерми, незважаючи на суттєві порушення функціонування судин МЦР епідермісу та гіподерми. Після введення щурам із ЦД ЗТП переважна більшість досліджуваних морфологічних показників відновилися або мали тенденцію щодо відновлення.

Отже, дані теперішнього дослідження є експериментальним обґрунтуванням доцільності тестування клінічної ефективності ЗТП з профілактичною метою у хворих на ЦД.

**

86

ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ЭФФЕКТЫ КОГНИТИВНОГО ДИССОНАНСА Медяник Е. А., Баусова О. Б.

Харьковский национальный медицинский университет, Харьков, Украина

Когнитивный диссонанс – состояние психического дискомфорта индивида, вызванное столкновением в его сознании конфликтующих представлений: идей, верований, ценностей или эмоциональных реакций. Однако, как показали исследования, данное состояние характеризуется не только изменениями в психоэмоциональной сфере, но и оказывает определенные физиологические эффекты.

Так, ученые подвергли значительное число людей испытанию электрическим током. Одна половина участников эксперимента находилась в состоянии сильного диссонанса: их убедили добровольно принять на себя тяжкое обязательство подвергнуться испытанию током в отсутствие почти каких бы то ни было внешних оправданий; а вторая половина испытуемых находилась в состоянии слабого диссонанса: у них не было выбора, зато внешних оправданий было в избытке. Результаты показали, что первая половина испытывала меньшую боль, чем вторая. Причем это касалось не только субъективных сообщений испытуемых: измерили и физиологическое воздействие боли по гальванической реакции кожи, и при сильном диссонансе эта реакция уменьшилась. Также боль при сильном диссонансе в меньшей степени мешала людям выполнять задания, то есть участники эксперимента не просто говорили о меньшей боли - боль меньше влияла на их поведение.

Таким образом, мы можем с уверенностью говорить о том, что диссонанс влияет и на физиологию человека.

ВИВЧЕННЯ С-1562Т ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНА ММР-9 У ЖІНОК З ЛЕЙОМІОМОЮ МАТКИ

Савченко І. М.

Сумський державний університет, Суми, Україна

Мета. Вивчити частоту алельних варіантів гена ММР-9 за С-1562Т поліморфізмом у жінок з лейоміомою матки.

Матеріали і методи. У роботі використано венозну кров 108 жінок хворих на лейоміому матки і 84 жінок без цієї пухлини. Визначення С-1562Т поліморфізму гена ММР-9 проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції з наступним аналізом довжини рестрикційних фрагментів. Ампліфікати одержаного фрагменту гена ММР-9 після рестрикції розділяли в 2,5% агарозному гелі, що містив 10 мкг/мл бромистого етидію. Горизонтальний електрофорез (0,1А; 14ОV) проводили протягом 35 хв. Візуалізацію ДНК після електрофорезу здійснювали за допомогою трансілюмінатора («Біоком»). Статистичний аналіз проводили з використанням програми SPSS-17.

Обговорення результатів. Перевірка розподілу генотипів за С-1562Т поліморфізмом гена ММР-9 на відповідність закону Харді-Вайнберга показала, що і в контрольній, і в основній групах відхилення від встановленої рівноваги не є статистично значущими. З'ясовано, що співвідношення алелей в обох групах істотно не відрізняється від очікуваних (P> 0,05).

**

87

У жінок з лейоміомою співвідношення С/С, С/Т і Т/Т генотипів становило 60,2%, 33,3%, 6,5%, а у пацієнток контрольної групи 64,3%, 33,3% і 2,4% відповідно (Р=0,402).

Висновки. Результати виконаних нами досліджень свідчать про відсутність зв'язку між поліморфізмом С-1562Т гена ММР-9 і ризиком розвитку лейоміоми матки.

СОСТОЯНИЕ СОСУДОВ НОВОРОЖДЕННЫХ КРЫСЯТ-ПОТОМКОВ ПАССИВНЫХ КУРИЛЬЩИКОВ Бортновская В. С., Юнусов В. Ю.

Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Харьков, Украина

Изучение механизмов влияния альтернативных факторов в системе мать- плацента-плод является чрезвычайно актуальным. Несмотря на пристальное внимание исследователей к проблеме табакокурения родителей, совсем не изучено действие компонентов табачного дыма на сосуды плода.

Целью исследования являлось изучение особенностей ангиогенеза у новорожденных крысят при разных вариантах табакокурения их родителей.

Материалы и методы. Эксперименты проведены на крысах линии Вистар, которых разделили на 4 группы: 1) контроль; 2) «курили» только самки; 3) «курили» только самцы»; 4) «курили» оба родителя. Моделирование пассивного табакокурения осуществлялось путем помещения животных в специально сконструированную камеру, в которую распределяли дым сигарет «Прилуки». Самки выдерживались в камере ежедневно по 15 минут, за месяц до спаривания и на протяжении беременности, самцы – только до спаривания. Крысы контрольной группы выдерживались в аналогичных условиях в камере без дыма. Новорожденных крысят выводили из эксперимента путем декапитации. В сыворотке крови иммуноферментным методом определяли эндотелиальный фактор роста сосудов (VEGF). Выделяли аорту и фрагмент бедренной артерии, перфузировали охлажденным физ. раствором, размельчали, определяли в сосудах иммуноферментным методом содержание эластина и спектрофотометрически (по оксипролину) содержание коллагена.

Выводы:

1)«Табакокурение» родителей приводит к повышению содержания VEGF у крысят обоего пола, в большей мере при табакокурении обоих родителей, что свидетельствует об активации неоангиогенеза.

2)В аорте новорожденных крысят-потомков «курильщиков» снижено содержание эластина при уровне коллагена, не отличающегося от контрольной группы; более выраженные изменения у самцов гр.№4.

3)В бедренной артерии крысят обоего пола – потомков «курильщиков» повышено содержание коллагена и снижено – эластина, особенно у самок гр.№4.

**

88

ПОКАЗАТЕЛИ МЕТАБОЛИЗМА МИОКАРДА ПРИ ГИПЕРТИРЕОЗЕ У КРЫС

Краснощекова Е. А.

Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Харьков, Украина

Изучение особенностей метаболических процессов при гипертиреозе является актуальным вопросом. По данным разных авторов частота фибрилляции предсердий среди больных тиреотоксикозом составляет 5-22%, сердечная недостаточность развивается у 12-68% больных.

Целью изучения является изучение активности органоспецифических ферментов, -макроглобулина в сыворотке крови и активности КФК и ЛДГ в

гомогенате сердечной мышце при гипертиреозе у крыс.

Материал и методы. Эксперимент проведен на 3-месячных крысах-самцах содержавшихся в стандартных условиях. Гипертиреоз вызван ежесуточным введением трийодтиронина в дозе 25 мкг/100г массы. Определение содержания -

макроглобулина определяли турбодиметрическим методом. Активность изучаемых ферментов определяли спектрофотометрическим методом с помощью наборов реагентов фирмы Ольвекс.

Результат. Установлено, что через 2 недели с момента начала эксперимента в сыворотки крови в 1.5 раза увеличивается активность , повышено содержание КФК-МВ. Содержимое -макроглобулина повышается через 3 недели с момента

начала эксперимента, что свидетельствует о возможном развитии сердечной недостаточности. Через 2 недели после вывода крыс из эксперимента установлено снижение активности КФК в гомогенате в 3 раза, ЛДГ в 2 раза, что свидетельствует о нарушении энергетического обмена в миокарде.

ИЗМЕНЕНИЕ СЕКРЕЦИИ ГОРМОНОВ ПОД ВЛИЯНИЕМ СВЕТОВОГО РЕЖИМА

Кукушкина М. Ю.

Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Харьков, Украина

Вступление. В последнее время высказывается мнение о значительной роли светового режима на функцию эндокринной системы. В частности, показано, что при искусственном гипопинеализме, вызванном круглосуточным освещением, отмечаются признаки старения эндокринной системы, нарушаются суточные ритмы секреции многих гормонов.

Целью нашей работы являлось измерение характера суточных ритмов секреции мелатонина, адреналина, тиреоидных гормонов в слюне, студентов, использующих для самостоятельной работы утреннее или ночное время суток.

Материалы и методы. В эксперименте участвовало 50 студентов 2 курса ХНМУ, которых разделили на две группы: 1) период бодрствования с 5 утра до 22 часов; 2) период бодрствования с 8 утра до 02 часов. Все студенты находились на полноценном питании, не занимались спортом, не имели хронических заболеваний, в период исследований были здоровы. Слюну собирали после тщательной гигиены полости рта в 8, 12, 18 и 24 часа. После центрифугирования и отделения осадка, в слюне определяли содержание мелатонина и тиреоидных гормонов

**

89

иммуноферментными методами с помощью наборов реагентов фирм DRA (Германия) и Вектор-Бит (Новосибирск), соответственно. Концентрацию адреналина определяли спектрофлюориметрически.

Выводы:

1)У студентов гр. №2 значительно снижено содержание мелатонина в 24 часа (отсутствие пика), максимальный уровень адреналина отмечается в 12 часов, а тиреоидных гормонов – в 18 часов;

2)У студентов гр. №1 максимальное содержание мелатонина в 24 часа, а адреналина и тиреоидных гормонов – в 8 утра;

3)При систематическом бодрствовании в ночное время суток не только нарушаются суточные ритмы секреции изучаемых гормонов, но и достоверно снижаются максимальные их концентрации;

4)Нарушение количества и ритма секреции мелатонина – пусковой момент к десинхронизации, за которым следует возникновение органической патологии.

СОДЕРЖАНИЕ ТИРЕОИДНЫХ ГОРМОНОВ, СЕКРЕТОРНОГО Ig А И ЛИЗОЦИМА У ПОЛЬЗОВАТЕЛЕЙ ПЕРСОНАЛЬНЫХ КОМПЬЮТЕРОВ

Лукьянова Е. М.

Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Харьков, Украина

Многими учеными доказано, что одним из свойств электромагнитного излучения (ЭМИ) является накопление его влияния в организме, что негативно сказывается на когнитивных функциях, состоянии сердечно-сосудистой и эндокринной системы.

Целью нашей работы явилось изучение влияния компьютерного ЭМИ на концентрацию гормонов щитовидной железы, уровень секреторного иммуноглобулина А и лизоцима в слюне.

Материалы и методы. В эксперименте участвовали 24 человека, которые были разделены на 3 группы: 1) профессиональные программисты (за компьютером 8-10 часов/день); 2) студенты, работающие за ПК 3-4 часа в день; 3) преподаватели (работа за ПК- 2-3часа в день). Определяли уровни тироксина, тиреотропного гормона (ТТГ), иммуноглобулина А и лизоцима в слюне исследуемых иммуноферментным методом. Проводили анкетирование.

Результаты. Установлено, что содержание тироксина, иммуноглобулина А и лизоцима у всех трех групп снижены. Максимальное снижение тироксина наблюдается в группе №1 (среднее значение – 1,50 нмоль/л), а минимальное – в группе №2 (1,87 нмоль/л). Cреднее значение иммуноглобулина А (мкг/л) у программистов 81.05, у студентов 103.00, у преподавателей 140.04. Уровень лизоцима снижен более всего у программистов 3,31 ЕА/мл против 12,16 в норме, менее всего у преподавателей 10,29 ЕА/мл. Уровень ТТГ у студентов и преподавателей находится в пределах физиологической нормы, у программистов уровень выше нормы.

**

90

Можно сделать вывод, что у людей, профессионально работающих с компьютером, развивается гипотиреоз, снижается неспецифический иммунитет (иммуноглобулин А, лизоцим).

ОСОБЕННОСТИ МЕТАБОЛИЗМА В ПЕЧЕНИ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ ДИАБЕТЕ У КРЫС Мамасуева Л. В.

Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Харьков, Украина

Сахарный диабет – заболевание, которое занимает 2-е место в Украине по частоте встречаемости. При СД существенно нарушается липидный обмен, однако особенности метаболических процессов в печени – не изучены.

Цель исследования – изучение фракционного состава липидов и содержание апо-В и апо-А белков в печени при аллоксановом диабете у крыс.

Материалы и методы. Эксперименты проведены на 3-х месячных крысахсамцах. Моделирование диабета производилось введением аллоксана.

Определение липидных фракций производили с помощью наборов реагентов фирмы «Ольвекс» (Россия). Содержание апо-белков определяли турбодиметрическим методом, а общего белка – методом Лоури.

Результат. Гипергликемия развивается у крыс через неделю после введения аллоксана. Проведение исследования показали, что содержание общих липидов в печени не отличается от их уровня в контрольной группе, содержание белка уменьшается, снижается соотношение белки-липиды. В гомогенатах печени содержание триглициридов увеличивается в 1,8 раз, фосфолипидов – снижается в 1,5 раза, холестерина – практически не отличается от уровня в контрольной группе. Концентрация апо-А снижается в 1,2 раза, а апо-В – увеличивается в 2 раза, что, повидимому, является причиной увеличения содержания ЛПОНП в печени в 2 раза и снижения ЛПОВП – в 1,5 раза. Нарушение синтеза липидов и формирования транспортных форм в печени, по-видимому, является причиной известных из литературы нарушений липидного обмена при сахарном диабете.

Вывод:

1.При СД снижается синтез белка в печени, нарушается синтез апо-белков, формирующих транспортные формы.

2.При СД увеличивается синтез ТГ и снижается – фосфолипидов в печени.

ВЛИЯНИЕ МАГНИТНОЙ ЖИДКОСТИ НА СКОРОСТЬ АГРЕГАЦИИ ТРОМБОЦИТОВ

Отчик А. Е.

Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Харьков, Украина

В настоящее время методы и способы коррекции параметров гемостаза – один из актуальных вопросов медицины, особенно при гемотрансфузии. Интенсивно ведутся поиски средств, способных дозировано влиять на агрегацию и дезагрегацию

**