7.10. Розрахунок на відрив

В місцях з’єднання другорядної балки з головною виникає необхідність постановки додаткової поперечної арматури з метою запобігання відриву розтягнутої зони головної балки.

Рис. 27. До розрахунку головної балки на відрив

Площу поперечної арматури на довжині ділянки відриву визначаємо за формулою:

–відстань від центру ваги робочої арматури до точки прикладання рівнодіючої зусилля стиснутої зони перерізу другорядної балки – ,

–висота стиснутої зони перерізу другорядної балки на опорі;

–відносна висота стиснутої зони на опорі В.

Довжина зони відриву

Опорна реакція другорядної балки.

Визначаємо площу поперечної арматури на довжині ділянки відриву.

Кількість поперечних стержнів приймаємо парною з діаметром мм, і

встановлюємо в межах ділянок – ліворуч та праворуч від грані другорядної балки. Приймаємо 8Ø20А240С см² по 4Ø20А240С на ділянці, з кроком 50 мм.

7.11. Побудова епюри матеріалів

Міцність балки на дію згинаючого моменту буде забезпечена, якщо у всіх перерізах по довжині балки виконується умова:

Балку армуємо поздовжньою робочою арматурою з урахуванням зміни згинаючого моменту. В прольотах балки арматура визначається за максимальним моментом. В напрямі до опори згинаючі моменти прольоту зменшуються, отже доцільно частину стержнів відігнути та перевести в верхню частину перерізу для сприйняття згинаючого моменту на опорі.

За результатами розрахунків будуємо епюру згинаючих моментів та епюру моментів , які сприймає арматура (епюра матеріалів).

7.12 Визначення довжини анкерування робочих стержнів які обриваються.

Робочі стержні, що обриваються необхідно заводити за місце їх теоретичного обриву на величину , яка при наявності відгинів у похилому перерізі визначається за формулою:

де – поперечна сила на відповідній ділянці балки;

–площа відігнутої арматури однієї площини;

–зусилля в хомутах на одиницю довжини елемента при розрахунку похилих перерізів за згинаючим моментом;

При розрахунку міцності балки за похилими перерізами хомути прийняті двозрізними () діаметром 8 мм ( см² ) з кроком на крайніх ділянках см.

Таблиця 20

Обчислення w

Ділянка	, кН	Площа відігнутої арматури, см2		, см	Прийняте значення, см
Оп.В лів	352,89	2Ø20 А400С		202=40	80
		6,28
Оп.В прав	315,42	1Ø20 А400С		202=40	110
		3,14

Для чотирьохпролітних балок довжину анкерування на опорі C визначаємо аналогічно опорі.

Якщо відгини прийняті з конструктивних міркувань, анкерування робочих стержнів обчислюємо з урахуванням їх фактичної площі перерізу .

Вказівки до конструювання

При армуванні головної балки в’язаними каркасами з поздовжньою робочою арматурою – прямолінійні та відігнуті стержні приймають діаметром не менше 12 мм, монтажні ( конструктивні ) – діаметром 12 мм.

При використані арматури класу А240С кінці стержнів повинні закінчуватися крюками.

Поздовжні робочі стержні розміщуються по ширині ребра балки рівномірно, а їх кількість в одному ряду залежить від діаметра та ширини перерізу.

По висоті перерізу стержні можуть бути розташовані в прольоті не більше ніж у три ряди, при цьому в третьому ряду повинно бути не менше двох стержнів. Над опорами розташування стержнів передбачається у два ряди, а в третьому ряду можуть розташовуватися тільки короткі стержні з двома відгинами, при умові, що другий ряд заповнений прямолінійними та відігнутими стержнями.

З метою економії арматури, у відповідності до огинаючої епюри моментів, частина поздовжньої робочої арматури, але не більше 50 % від загальної кількості в прольоті, відгинається на опору. Зазначену арматуру обривають в суміжних прольотах, місця обриву визначають за розрахунком.

Із умови анкерування стержнів не менше 50 % прольотної арматури і не менше двох стержнів - при двогілчастих хомутах, повинно бути заведено за грані опори.

При висоті балки 800 мм і більше, по боковим граням, на рівні половини висоти перерізу, встановлюють поздовжні конструктивні стержні діаметром 12 мм із арматури класу А240С. Ці стержні з’єднуються шпильками діаметром 6–8 мм із арматури класу А240С з кроком 600 мм по довжині балки.

Діаметр хомутів в’язаних каркасів приймається при висоті балки

мм не менше 6 мм, а при мм – 8 мм і повинен бути не менше діаметра поздовжніх робочих стержнів. В місцях перегину і загину кінців хомутів передбачаються поздовжні стержні.

При двогілчастих хомутах допускається встановлювати в один ряд не більше п’яти поздовжніх стержнів, в залежності від ширини ребра балки.

При ширині ребра балки 350 мм і більше приймають чотиригілчасті хомути.

В прольотах і при короткочасному навантаженні до 3 кН/м² хомути приймають відкритими, при наявності розрахункової арматури в стиснутій зоні і короткочасному навантаженні більше 3 кН/м² – замкнутими.

При опиранні балок на цегляні стіни перший хомут встановлюється в торці балки з урахуванням захисного шару, на середніх опорах (залізобетонних) - по грані колони.

Приопорні ділянки головних балок армують відігнутими стержнями.

Кут нахилу відгинів до поздовжньої осі балки приймають при її висоті до 800 мм – 45°, а більше – 60°.

Відігнуті стержні влаштовують із числа нижньої прольотної арматури.

При ширині балки 300…400 мм в першій від опори площині відгинають два відгини, а в наступних площинах – по одному. Якщо ширина балки понад 400 мм у всіх площинах повинно бути не менше двох відгинів.

Якщо кількість відігнутих стержнів на середніх опорах не забезпечує формування достатньої кількості площин відгинів, то в першій площині від опори передбачається постановка коротких стержнів з двома відгинами та горизонтальною ділянкою. Діаметр зазначених стержнів приймають не менше діаметра стержнів з прольотів.

Відігнуті стержні встановлюють симетрично до вертикальної осі перерізу балки. Початок першої площини відгинів від грані опори приймають 50 мм і ці стержні не враховуються до складу надопорної поздовжньої арматури.

Відігнуті стержні враховують як надопорну арматуру, якщо початок відгину від грані опори дорівнює і більше.

Відігнуті стержні на крайній опорі (стіна) заводять за грань опори на величину не менше 30 діаметрів поздовжньої робочої арматури. На середніх опорах зазначені стержні заводять в суміжні прольоти і обривають відповідно розрахунку за величиною опорного згинаючого моменту.

Верхні кінці відігнутих стержнів, які не переведені через опору мають довжину 20 діаметрів в розтягнутій зоні і 10 діаметрів у стиснутій зоні.

В місцях з’єднання другорядних балок з головними передбачають відповідно розрахунок підвісок (розрахунок на відрив) діаметр яких повинен бути не менше 10 мм.

Загальний вигляд армування головної балки показаний на рис. 28.

		мм при мм, при мм, мм. мм при мм, мм при мм, мм при мм, визначається з урахуванням наявності арматури плити та другорядної балки.

Рис. 28. Компоновка перерізів головної балки в прольоті та на опорі.