- •Характеристика підприємства
- •Структура підприємства, його підрозділів
- •Штатний розклад ремонтних майстерень, зон технічного обслуговування і ремонту сто
- •Функціональні обов’язки майстра дільниці технічного обслуговування і ремонту сто
- •Виробнича діяльність технічних підрозділів атп, сто.
- •Облікова кількість обладнання
- •Організація технічного обслуговування і ремонту в автогосподарстві
- •Виробничо-технічна база для проведення технічного обслуговування і ремонту дтз та обладнання.
- •Заходи щодо охорони навколишнього середовища
- •Стан охорони праці і навколишнього середовища в автогосподарстві.
- •Індивідуальне завдання
Виробничо-технічна база для проведення технічного обслуговування і ремонту дтз та обладнання.
Система технічного обслуговування та ремонту ДТЗ передбачає:
підготовку до продажу;
технічне обслуговування в період обкатки;
щоденне обслуговування;
перше технічне обслуговування (ТО-1);
друге технічне обслуговування (ТО-2);
сезонне технічне обслуговування;
поточний ремонт;
капітальний ремонт;
технічне обслуговування під час консервації ДТЗ;
технічне обслуговування та ремонт ДТЗ на лінії.
Підготовка до продажу здійснюється торговельною організацією з метою уведення ДТЗ в експлуатацію. Вона виконується на спеціалізованих пунктах чи підприємствах, які реалізують продукцію та здійснюють фірмове обслуговування. У разі відсутності сервісного обслуговування підготовку ДТЗ до експлуатації здійснює покупець.
Перелік та обсяг робіт з підготовки до продажу встановлюється виробником і наводиться у сервісній документації ДТЗ. Підготовка до продажу обов'язково містить такі роботи, як зняття з консервації, очищення, регулювання, заправлення, змащування, кріплення, а також перевірку комплектності та роботоздатності.
Перелік та обсяг робіт технічного обслуговування в період обкатки ДТЗ встановлюється виробником і наводиться у сервісній документації.
Щоденне обслуговування проводиться після роботи з метою підготовки ДТЗ до подальшої експлуатації. Воно передбачає:
перевірку технічного стану;
виконання робіт щодо підтримування належного зовнішнього вигляду;
заправлення експлуатаційними рідинами;
усунення виявлених несправностей;
санітарну обробку ДТЗ.
Прибирально-мийні роботи виконуються за потребою, але обов'язково перед технічним обслуговуванням чи ремонтом. Оброблення кузовів автомобілів спеціального призначення здійснюється відповідно до вимог та інструкцій на перевезення даного виду вантажів.
Перевірка технічного стану здійснюється щоденно відповідним технічним персоналом після повернення ДТЗ на місце постійної стоянки, а також водієм перед виїздом на лінію та під час зміни водіїв на лінії. Якщо ДТЗ експлуатуються без повернення в кінці робочого дня на місце постійної стоянки, перевірка їх технічного стану проводиться водієм щодня перед початком роботи.
Технічне обслуговування ДТЗ виконується у планово-обов'язковому порядку, включаючи визначений цим документом та інструкціями виробників перелік обов'язкових робіт.
Щоденне обслуговування, технічне обслуговування та сезонне технічне обслуговування ДТЗ не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення ДТЗ.
Заходи щодо охорони навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища
До негативних факторів масового використання автомобiлiв у сучасному свiтi належить дедалі зростаючий шкідливий вплив їх на навколишнє середовище та здоров’я людей. Це, передусім, викиди величезної кiлькостi шкідливих речовин i шум при роботі автомобiлiв.
Викиди шкідливих речовин. джерелами викидiв шкідливих речовин є вiдпрацьованi гази (ВГ) автомобільних двигунів, випаровування з системи живлення, пiдтiкання палива i масел у процесі роботи та обслуговування автомобiлiв, а також продукти спрацьовування фрикційних накладок зчеплення, накладок гальмових колодок, шин. Шкiдливi речовини, що викидаються автомобiльним транспортом, потрапляючи в атмосферу, водойми, грунт, негативно діють на біосферу нашої планети Вiдпрацьованi гази автомобільних двигунів становлять найбільшу небезпеку при зростаючому забруднення атмосфери. Склад вiдпрацьованих газів i кiлькiсний вміст у них деяких компонентів зумовлені складом палива i повітря, а також особливостями процесів окислення, що відбуваються у дилiндрах двигуна. Паливо, що використовується тепер на автомобільному транспортi, являє собою вуглеводневi сполуки, якi можуть бути схарактеризованi загальною формулою Сn Нm де n i m - середній вміст атомiв вуглецю i водню в молекулi палива вiдповiдно. Для природного газу, що складається в основному з метану, n = 4, для бензину n коливається в межах 5.,,12, для дизельного палива, яке мiстить важчi фракцiї, n досягає 30. В одному з видiв перспективного палива — спиртах (метанолi, етанолi) — у молекулах поряд iз вуглецем i воднем є атоми кисню.
Крiм основних компонеитiв, у складi палива є рiзнi домішки і добавки. Для палива нафтового походження, особливо дизельного, найхарактернішими домiшками є сполуки сiрки, вміст яких може досягти 0,5 % маси палива. У бензин з метою підвищення октанового числа добавляють до 0,82 г/кг тетраетилсвиндю.
Атмосферне повiтря, що використовується для окислення палива, складається в основному з азоту (78,1 % за об’ємом) i кисню (21 %). Вiдпрацьованi гази, що утворюються пiд час роботи двигукнiв внутрiшнього загоряння, мiстять у своєму складi понад 200 різних елементiв i сполук.
Найбільше оксиду вуглецю (СО) утворюється в бензинових двигунах при роботi на багатих паливно-повiтряних сумiшах. Причиною утворення оксиду вуглецю в цьому разi є нестача кисню для повного окислення вуглецю, що входить до складу палива. Небагато оксиду вуглецю (0,2...0,З %) утворюється також при роботi на бiдних сумiшах, у тому числi i в дизелях. Оксид вуглецю, що утворюється в цьому разi, є продуктом промiжного окислення вуглецю, який через нестачу часу на процес згоряння не встигає доокислюватись до дiоксиду вуглецю.
Оксид вуглецю — високотоксична сполука. Коли його вдихають, у кровi людини утворюється карбоксигемоглобiн, який порушує живлення тканин киснем. Отруєння оксидом вуглецю супроводиться головним болем, зниженням працездатностi, запамороченнями, блюванням, знепритомнінням, а в тяжких випадках — коматозним станом i смертю. Тяжкiсть отруєння залежить вiд кiлькостi оксиду вуглецю, що моститься в повiтрi, та часу дiї його на людину. Систематична дiя навiть незначних кiлькостей оксиду вуглецю приводить до розвитку серцево-судинних захворювань.
Викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами автомобiльного транспорту завдають величезної шкоди народному господарству. З їхньою дією пов’язані такі витрати:
а) медичне обслуговування населення, яке захворіло в результатi забруднення навколишнього середовища;
б) оплата лікарняних листків;
в) компенсація втрат продукції внаслідок зниження продуктивності праці, також невиходів на роботу через хвороби;
г) додаткові роботи комунально-побутового господарства внаслідок шкідливо дiї вiдпрацьованих газiв на міське господарство; д) компенсація кiлькiсних якісних втрат продукції внаслідок зниження продуктивності земельних лісових i водних ресурсів у забрудненому середовищі;
е) компенсація втрат промислово продукції, будівництва i транспорту внаслідок дiї забруднень на основні фонди цих галузей.
Тепер у мiських умовах шкоду, що заподіюється при роботi протягом години автомобiлем iз бензиновим двигуном, який працює на етилованому бензинi, оцiнюють в 1580 гри/год, при роботi на неетилованому — 1150 грн/год, автомобiлем iз дизелем — 530 грн/год.
У США, а данями Агентства охорони навколишнього середовища, щорiчна шкода вiд забруднення атмосфери досягає 16 млрд. доларів.
