- •Самостійна робота № 1.
- •Види економічних моделей
- •Коментар до п.1. Зародження економічної науки та основні етапи її розвитку.
- •Коментар до п. 2. Сучасні напрями і школи світової економічної думки.
- •Самостійна робота № 3 Тема: економічні потреби суспільства План.
- •1. Економічні потреби суспільства, їхня суть та структура
- •2. Класифікація економічних потреб.
- •3. Економічний закон зростання потреб
- •Взаємозв’язок потреб і виробництва як основа економічного розвитку
- •Взаємовплив потреб і виробництва
- •1. Сутність економічної системи та її ознаки.
- •2. Основні структурні елементи економічної системи
- •3. Типи економічних систем.
- •Самостійна робота № 5.
- •Коментар до п. 2. Економічний закон конкуренції
- •Коментар до п. 3. Види економічної конкуренції
- •Класифікація видів конкуренції
- •Коментар до п. 4. Методи конкурентної боротьби
- •Самостійна робота № 6.
- •Коментар до п. 2.Класифікація монополій
- •Коментар до п. 3.Антимонопольна політика держави. Антимонопольне законодавство
- •Антимонопольна політика і антимонопольне законодавство в Україні
- •Самостійна робота № 7. Тема: суть, причини, види та соціально-економічні наслідки інфляції. План:
- •Коментар до п. 1. Основні причини та сутність інфляції.
- •Коментар до п. 2. Типи інфляції.
- •Коментар до п. 3. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Економічні наслідки інфляції
- •Соціальні наслідки інфляції
- •Самостійна робота № 8. Тема: валютні курси. Конвертованість грошей. План:
- •Коментар до п. 1. Валютний курс: сутність та види.
- •Коментар до п. 2. Купівельна спроможність грошей
- •Самостійна робота № 9.
- •Коментар до п. 3. Форми власності підприємств.
- •Самостійна робота № 10. Тема: амортизація. План:
- •Коментар до п. 1. Форми зношування основного капіталу.
- •Зношування основного капіталу
- •Фізичне
- •Моральне
- •Коментар до п. 2. Амортизаційні відрахування та норми амортизації.
- •Коментар до п. 3. Методи амортизації
Коментар до п. 1. Форми зношування основного капіталу.
Амортизація (від лат. аmort — безсмертя або аmortisatio — погашення) — термін, що використовується у двох значеннях:
1) процес поступового перенесення вартості основного капіталу на новостворену продукцію в міру його зношування;
2) процес відновлення вартості основного капіталу за рахунок цільового нагромадження грошових засобів.
Розрізняють фізичне та моральне зношування основного капіталу (рис. 11.6).
Фізичне зношування основного капіталу відбувається у процесі виробничого споживання його елементів, а також під фізико-хімічним впливом навколишнього природного середовища. Розмір фізичного зносу залежить від тривалості та інтенсивності використання основного капіталу. Втрати від фізичного зносу машин та обладнання можуть бути скорочені за рахунок поточного та капітального ремонтів. Однак з часом можливості подальшої експлуатації засобів праці у зв'язку з погіршенням їхніх техніко-експлуатаційних властивостей поступово втрачаються.
Матеріально-речові елементи основного капіталу можуть зазнавати також морального зношування, зумовленого науково-технічним прогресом.
Моральне зношування основного капіталу — техніко-економічне старіння його елементів, що виявляється у втраті доцільності їхньої подальшої експлуатації через появу дешевих або досконаліших засобів праці. Розрізняють моральне зношування першого та другого видів.
Моральне зношування першого виду зумовлене здешевленням елементів основного капіталу внаслідок підвищення продуктивності праці в галузях, що виробляють машини та обладнання подібні до тих, які використовується на діючих підприємствах. Цей вид зношування не викликає потреби в негайній заміні старої техніки на нову, але свідчить про необхідність активнішого використання наявного обладнання.
Зношування основного капіталу


Фізичне
Моральне




Втрати
споживчої вартості та вартості засобів
праці в результаті їх виробничого
споживання


Рис. 11.6. Форми зношування основного капіталу втрачаються.
Моральне зношування другого виду зумовлене винайденням нових, ефективніших за наявні засобів праці, застосування яких покращує якісні характеристики та здешевлює продукцію, що випускається. Така форма морального зносу підриває конкурентоспроможність підприємств і потребує заміни діючого застарілого обладнання до закінчення терміну його фізичного зношування.
Коментар до п. 2. Амортизаційні відрахування та норми амортизації.
Амортизаційне відрахування — щорічне списання частини вартості основного капіталу. Амортизаційні відрахування є частиною валових витрат підприємства. Водночас вони виступають джерелом відшкодування зношування основних засобів, утворюючи фінансові передумови для інвестування. Саме тому система амортизаційних відрахувань є важливим чинником підвищення ефективності суспільного виробництва.
Річна амортизація основного капіталу розраховується за формулою
K
Ар = –––,
t
де Ар - річна амортизація; К — вартість основного капіталу; t — термін (кількість років) служби основного капіталу.
Загальна сума грошей, призначена для відшкодування вартості зношеного основного капіталу, утворює амортизаційний фонд. Амортизаційний фонд — грошовий фонд, призначений для відшкодування вартості спожитих елементів основного капіталу, які вибувають з виробничого процесу в міру свого фізичного та морального зношування.
Норма амортизації — виражене у відсотках відношення річної суми амортизації до вартості елементів основного капіталу.
А
А' = ––– 100% ,
K
де А' — норма амортизації; А — сума амортизаційних відрахувань за рік; К — вартість авансованого основного капіталу.
З урахуванням затрат на ремонт обладнання та ліквідаційної вартості основного капіталу ця формула набуває такого вигляду:
К + Р – Л
А' = –––––––––– 100% ,
K · n
де А' — норма амортизації; К — початкова вартість основного капіталу; Р — затрати на ремонт обладнання; Л — ліквідаційна вартість основного капіталу; n — нормативний строк служби основного капіталу.
Інтенсифікація виробництва у країнах з розвиненою економікою призводить до втрат амортизаційним фондом функцій фінансування відновлення основного капіталу в межах простого відтворення. За сучасних умов амортизаційні відрахування перетворюються на одне з найважливіших джерел нагромадження, виконуючи функції, аналогічні тим, які притаманні капіталізованій частині прибутку.
