- •1. Аналіз об'єкта проектування. Визначення коефіцієнтів відбиття поверхонь в приміщеннях об'єкту проектування.
- •2. Вибір джерела світла.
- •3. Вибір системи і виду освітлення, норм освітленості, коефіцієнтів запасу використання світлового потоку.
- •4. Розрахунок освітлення основних приміщень методом коефіцієнту використання світлового потоку.
- •5. Перевірка точковим методом відповідності фактичної освітленості нормованій в контрольних точках (з найкращою і найгіршою освітленістю) в основному приміщенні.
- •6. Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях за методом питомої потужності, або за прямими нормативами.
- •7. Світлотехнічна відомість проекту.
- •8. Вибір та розрахунок опроміню вальної установки, відповідно до технологічного процесу в основному приміщенні об’єкту проектування.
- •Розрахунок перерізу проводів.
- •9. Компоновка освітлювальної та опроміню вальної мереж. Вибір та розрахунок проводів, спосіб їх прокладки.
- •10. Вибір і розрахунок комунікаційно-захисних апаратів і щитів.
- •11. Складання специфікації на світлотехнічне обладнання, провідники і матеріали.
- •12. Розробка міроприємств щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об'єкті проектування.
- •13. Техніко-економічне обґрунтування ефективності опромінювальної установки.
- •Використана література
13. Техніко-економічне обґрунтування ефективності опромінювальної установки.
Так як лампи розжарювання не зможуть забезпечити в достатній мірі ультрафіолетове випромінювання. Необхідно використовувати опромінювальні установки випромінюють ультрафіолетовий спектр випромінення.
Ультрафіолетові промені входять до складу сонячного спектра. Його електромагнітні хвилі мають різну довжину і частоту коливань, від чого залежить і їх дія: чим коротші хвилі, тим частіші їх коливання і тим більша їх енергія.
Ультрафіолетові промені знаходяться за межами видимої частини сонячного спектра після видимих фіолетових променів. Довжина їх хвиль—у межах від 180 до 400 мілімікрона (ммк) — одна тисячна мікрона.
Для практичних цілей ультрафіолетові промені прийнято поділяти, в залежності від довжини хвиль і їх специфічної дії, на три частини: А — довгохвильові з довжиною хвиль від 380 до 320 ммк, В — середньохвильові з довжиною хвиль від 320 до 280 ммк і С — короткохвильові з довжиною хвиль від 280 до 200 ммк.
Ультрафіолетові промені довгохвильові і середньохвильові відзначаються своєю активною біологічною, вітамінізуючою, антирахітичною і стимулюючою дією на тваринний організм. Короткохвильові промені мають специфічну бактерицидну і бактеріостатичну дію, тобто при певній дозі вбивають мікроорганізми або затримують їх розвиток.
Ультрафіолетове випромінювання характеризується еритемними і бактерицидними потоками. Еритемний потік викликає еритему, тобто почервоніння людської шкіри і наступну її пігментацію. Через те, що спектральна частина біологічної і еритемної дії ультрафіолетової
радіації збігається, загальнобіологічна дія оцінюється по еритемному потоку.
Максимальну еритемну дію мають промені з довжиною 297 ммк. Бактерицидний потік оцінюється по його дії. Найбільшу бактерицидну дію мають промені з довжиною хвиль 254 ммк.
За одиницю еритемного потоку прийнято 1 вт випромінювання з довжиною хвилі 297 ммк. Ця одиниця називається ер. У практиці користуються одиницею у 1000 разів меншою — мер (міліер).
Створення надійних джерел ультрафіолетового випромінювання і розробка техніки опромінювання дали можливість широко застосовувати цей могутній фактор у тваринництві.
Тепер ультрафіолетове опромінювання сільськогосподарських тварин і птиці входить до комплексу заходів, які сприяють стійкості тварин проти захворювань, зміцненню, підвищенню життєздатності, прискоренню росту і збільшенню продуктивності.
Особливого значення набирає ультрафіолетове опромінювання при постійному стійловому утриманні тварин, а також в окремі періоди року, коли природне ультрафіолетове випромінювання буває недостатнє. Встановлено, що сила ультрафіолетової радіації сонця достатня тільки весною і влітку опівдні. Ранком і ввечері, а взимку навіть вдень, випромінювання різко знижується.
Використана література
"Електричне освітлення та опромінення" методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи для студентів вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів із спеціальності 5.091903 „Електрифікація і автоматизація с.г." 2002р.
"Електричне освітлення та опромінення" методичні вказівки для виконання курсової роботи. Київ. Видавництво НАУ 1998.
Баев В.И. «Практикум по электрическому освещению и облучению» -М.: Агропромиздат. 1991
Жилинский Ю.М., Кумин В.Д «Электрическое освещение и облучение» - М.: Колос 1982 г.
«Применение электрической энергии в с/г. производстве». Справочник. Под ред. Акад. ВАСХИИЛ П.И. Листова, сост. А.М. Гомелин: «Колос», 1974 г.
Довідник сільського електрика. За ред. В.С.Олійника – К.: Урожай, 1989. – 264 с
