48.Розкрийте параметри суб’єктивного ставлення до хвороби соматично хворої людини.

Кліничічна психологія-це наука яка вивчає психологічні особливості людей,що страждають різноманітними захворюваннями,методи та засоби діагностики психічних відхилень,диференціації психологічних феноменів,та психопатологічних симптомів і синдромів,психологію взаємо-відносин пацієнта та мед.робітника,психо-профілактичні,психо-корекційні засоби допомоги пацієнта,а також теоретичні аспекти психо-соматичних і сома то-психологічних взаємо впливів

Суб'єктивне ставлення до захворювання називається також «внутрішньої картиною хвороби» (Р. А. Лурія), концепцією хвороби, нозогнозія. Суть його полягає в інтелектуальній інтерпретації діагнозу захворювання, когнітивної оцінці його тяжкості і прогнозу і у формуванні на цій основі емоційного та поведінкового пат-терну. Для пацієнта внутрішня картина хвороби складається з розуміння механізмів виникнення неприємних і хворобливих відчуттів, оцінки їх значення для майбутнього Об'єктивна тяжкість хвороби - інформація про летальності після подібного розладу, ймовірності інвалідизації та хроніфікації хворобливого процесу є одним з факторів для формування внутрішньої картини хвороби. Однак, як правило, пацієнт рідко повністю довіряє медичним даними. Він схильний аналізувати ситуацію крізь призму суб'єктивної тяжкості хвороби, грунтуючись на ведених тільки йому або його субкультуральними групі (сім'ї, мікроколективу) відносинах до захворювання.Суб'єктивне ставлення до хвороби формується на базі безлічі факторів, які можна згрупувати в такі групи: соціально-конституціональну та індивідуально-психологічну. Під соціально-конституціональними параметрами розуміється вплив статі, віку та професії людини, під індивідуально-психологічними - властивостей темпераменту, особливостей характеру і якостей особистості.

Фактори суб’єктивної тяжкості захворювання:

1.Стать. Жінки краще чоловіків переносять больові відчуття та стани довготривалої нерухомості(одні готуються переносити біль,а інші працюють не звертаючи уваги)

2.Вік :для кожного віку єсть свій реєстр тяжкості захворювання в психологічному відношенні .Діти ,молодь-найстрашніші хвороби що змінюють зовнішність(шкірні ,алергії ,опіки).Зрілий вік –хронічні ,онкологічні ,венеричні ,психічні .Похилий вік-значимі ті хвороби ,що можуть призвести до смерті(інфаркт ,інсульт ,злоякісні пухлини).

3.Професія:професійно обумовлена цінність певного органу(співак-ангіна,горло.).

Під індивідуально-психологічними параметрами,що формують суб’єктивне відношення до хвороби розуміють:

1.Особливості темпераменту (динамічні особистості псих.діял . – ритм темп, інтен-ть) : емоційність - субьєктивне перенесення болю(екстраверти менш інтенсивно ніж інтроверти) , писохофізіологічні особливості «больових порогів»(низькі-у холерика і меланхоліка ,ніж у санг . іфлегм.) ,обмеження рухливості або нерухомість.

2.Особливості характеру .Тип реагування формується на основі сімейного вихо-ня

3.Особливості особистості(особливості всласного світогляду,філософська позиція стосовно життя та смерті)-віруючі більш психологічно комфортно відносяться до хвороби ніх атеїсти.

Типи псих . реагування(за Лічко) : Гармонійний. Твереза ​​оцінка свого стану без схильності перебільшувати його тягар. Тривожний. Безперервне занепокоєння і помисливість щодо несприятливого перебігу хвороби. Іпохондричний. Зосередження на суб'єктивних хворобливих та інших неприємних відчуттях. Прагнення постійно розповідати про них оточуючим. Меланхолійний. Пригніченість хворобою, невіра в одужання, в можливе покращення. Апатичний. Повну байдужість до своєї долі »до результату хвороби, до результатів лікування. Неврастенический.Нетерпеливість. Нездатність чекати полегшення. Обсесивно-фобічний. Тривожна помисливість насамперед стосується побоювань не реальних, а малоймовірних ускладнень хвороби, невдач лікування. Сенситивний.Боязнь стати тягарем для близьких через хворобу.. Егоцентричний. «Відхід у хворобу», виставляння напоказ близьким та оточуючим своїх страждань і переживань з метою повністю заволодіти їх увагою. Ейфоричний. Необгрунтовано підвищений настрій. Анозогнозичний. Активне відкидання думок про хворобу, про можливі її наслідки. Ергопатичний. «Відхід від хвороби в роботу». Паранояльний. Впевненість у тому, що хвороба є результатом чийогось злого наміру.