Тема 1. Загальні питання педагогіки вищої школи, методологія, методи науково-педагогічних досліджень

Педагогіка вищої школи як наука та мистецтво: мета, завдання, об’єкт, предмет, її категорії ( людина, особистість, індивідуальність, виховання, навчання, освіта, формування, соціалізація); фактори розвитку особистості: індивідуальний розвиток, середовище, організована виховна система; система педагогічних наук, джерела їх розвитку, зв'язок педагогіки вищої школи з іншими науками (акмеологією, андрагогікою, гносеологією, етнопедагогікою, інформатикою, історією педагогіки, математичною статистикою, методиками навчальних дисциплін, педагогічними технологіями, професійною етикою, порівняльною педагогікою, психологією вищої школи, соціальною педагогікою, спеціальною педагогікою (дефектологією), соціологією, філософією).

Цілісний педагогічний процес у вищій школі як спеціально організована взаємодія суб’єктів навчально-виховної діяльності, спрямованої на цілісний особистісно-професійний розвиток особистості тих, хто виховує і навчає, та тих, хто виховується і навчається; компоненти педагогічного процесу (мотиваційно-цільовий, змістово-процесуальний, оцінювально-результативний).

Педагогічна взаємодія суб’єктів педагогічного процесу у ВНЗ (сутність педагогічної взаємодії, педагогічне спілкування як форма взаємодії викладача і студентів, міжособистісні відносини як результат педагогічної взаємодії, сумісна діяльність викладачів і студентів як спосіб реалізації педагогічної взаємодії).

Методологія педагогіки вищої школи як вчення про структуру, логічну організацію, вимоги, методи (прийоми), форми, засоби забезпечення педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі різного профілю на філософському, загальнонауковому, конкретно-науковому рівнях; характеристика окремих філософських підходів до вивчення педагогічних явищ і процесів у вищій школі (діалектичний матеріалізм, екзистенціалізм, неопозитивізм, неотомізм, педагогічна антропологія, позитивізм, прагматизм); характеристика окремих загальнонаукових підходів до вивчення педагогічних явищ і процесів у вищій школі (системний, особистісно-діяльнісний підходи); характеристика окремих загальнонаукових підходів до вивчення педагогічних явищ і процесів у вищій школі (акмеологічний, аксіологічний, гендерний, герменевтичний, гуманістичний, компетентнісний, персоналізований, ресурсний, синергетичний).

Методи науково-педагогічних досліджень як упорядкована сукупність прийомів, процедур і операцій емпіричного й теоретичного пізнання та вивчення явищ і процесів педагогічної дійсності з метою досягнення поставленої наукової мети; теоретичні методи (вивчення та узагальнення масового та індивідуального досвіду, зокрема й педагогічного, аналіз наукової (психолого-педагогічної та іншої) літератури, архівних матеріалів, документації, продуктів діяльності людини, аналіз понятійно-термінологічної системи, аналогії, які основані на спільності фундаментальних законів діалектики для процесів природи, побудова гіпотез, уявного педагогічного експерименту, прогнозування, моделювання), емпіричні методи (спостереження (лабораторні й польові), самоспостереження, бесіда, інтерв’ю, проективні методики, анкетування, соціометрія, метод рейтингу, педагогічне тестування, педагогічний консиліум, педагогічний експеримент (глобальний, локальний, мікро-експеримент, пілотажний, природний і лабораторний), науково-педагогічна експедиція), методи математичної статистики (критерій Стьюдента).

Експеримент як метод дослідження, в процесі якого створюються умови для з’ясування залежності між педагогічними засобами і результатами їх використання, його етапи (констатувальний, формувальний, контрольний), складання плану організації, проведення, оформлення результатів експерименту.