- •Розділ I. Огляд літератури
- •Загальна характеристика саліцилової кислоти
- •Промисловий синтез саліцилової кислоти
- •1.3. Ізомерія та номенклатура
- •1.4. Властивості саліцилової кислоти
- •1.4.1. Фізичні властивості
- •Хімічні властивості саліцилової кислоти
- •1.5.2. Використання саліцилової кислоти у побуті
- •Розділ II. Матеріали та методи дослідження
- •Ідентифікація саліцилової кислоти
- •2.1.1. Ідентифікація FeCl3
- •3.2. Ідентифікація реактивом Коберта
- •1.5. Застосування саліцилової кислоти
- •1.5.1. Використання саліцилової кислоти у медицині, косметології
- •3.3. Ідентифікація CuSo4
- •3.4. Ідентифікація k2Cr2o7
- •3.5. Ідентифікація розчином h2CrO7
3.3. Ідентифікація CuSo4
До малої кількості приготованого раніше розчину саліцилової кислоти додамо кілька крапель розчину купрум (II) сульфат і нагріємо. Ми побачимо яскраве смарагдово-зелене забарвлення.
3.4. Ідентифікація k2Cr2o7
У пробірку помістимо взятий на кінчику скальпеля K2Cr2O7 (отрута) і кілька мілілітрів розведеної (приблизно 10%-ї) сульфатної кислоти. Після додавання саліцилової кислоти (теж на кінчику скальпеля) злегка нагріємо пробірку. Якщо обережно понюхати суміш, то по різкому запаху можна виявити утворення метанової (мурашиної) кислоти.
3.5. Ідентифікація розчином h2CrO7
Саліцилова кислота дуже легко реагує з окислювачами. При дії розведеного розчину H2CrO7 вона утворює метанову кислоту і діоксид вуглецю. Ще енергійніше діє KMnO4, який майже кількісно окислює саліцилову кислоту до карбон (V1) оксиду («спалювання» в розчині).