- •ВСТУП
- •1. ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ, ВИБІР ОБ'ЄКТУ ТА ТЕМИ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ
- •3. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
- •3.1. Розрахунково-пояснювальна записка
- •3.2. Графічна частина
- •5. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
- •5.1. Вступ
- •5.2. Характеристика технологічного процесу виробництва
- •5.3.1. Аналіз пожежовибухонебезпечних властивостей речовин, що обертаються у виробництві
- •5.3.2. Аналіз можливості утворення горючого середовища
- •5.3. Аналіз пожежної небезпеки технологічного процесу
- •5.3.3. Аналіз можливості появи характерних для виробництва джерел запалювання
- •5.3.4. Можливі шляхи поширення пожежі
- •5.4 Визначення категорії приміщень, будівель та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •5.5 Визначення класів вибухопожежонебезпечних зон
- •5.6 Розробка інженерно-технічних рішень та протипожежних заходів…
- •5.6.1 Інженерно-технічні рішення
- •5.6.2 Протипожежні заходи
- •5.7 Висновки
- •5.8 Список використаної літератури
- •6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИБОРУ ВАРІАНТУ
- •6.1. Завдання для написання курсового проекту з описом технологічного процесу: “Установка первинної перегонки нафти (АТ)”
- •6.3. Завдання для написання курсового проекту з описом технологічного процесу: “Установка для уловлювання парів ЛЗР із пароповітряної суміші методом адсорбції”
- •6.4. Завдання для написання курсового проекту “Цех фарбування виробів (із фарбоприготувальним відділенням)”
- •6.5. Завдання для написання курсового проекту з описом технологічного процесу: "Виробництво поліетилену і поліпропілену методом низького тиску"
- •Апарати
- •7. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КАРТИ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ
- •ЛІТЕРАТУРА
- •ДОДАТКИ
де Νі – кількість місцевих опорів одного виду; ζі – числове значення і-го коефіцієнту; п – число видів місцевих опорів.
У тому разі, якщо система аварійного зливу відсутня, можна пропонувати її улаштування. Тоді проводиться розрахунок діаметру аварійного трубопроводу, який визначається:
|
|
|
п |
|
|
|
|
|
dтр |
= 0.758 |
|
∑Vі |
εі |
|
, |
(1.40) |
|
|
і=1 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
τспор ϕсист |
(H10.5 |
− H20.5 ) |
|
|
||
де Vі – геометричний об’єм і-го апарату, що підлягає спорожненню, м3; ε1 – ступень заповнення і-го апарату; п – число апаратів, що підлягає спорожненню.
Для апаратів з горючими газами може бути проведено розрахунок часу аварійного випуску газу та площі перерізу випускного трубопроводу.
Необхідно встановити наявність умов, які будуть сприяти поширенню полум'я або продуктів горіння, а також наявність засобів попередження поширення горіння по технологічним лініях продуктопроводів, дати оцінку конструктивного виконання і розташування вогнеперешкоджувачів, зробити перевірочний розрахунок з урахуванням максимальних швидкостей поширення полум'я в даних умовах і сумарній інертності спрацювання елементів захисту.
Обмеження поширення пожежі на виробництві забезпечується: улаштуванням протипожежних перешкод; встановленням гранично припустимих площ між протипожежними стінами, обмеженням поверховості; застосуванням пристроїв, що запобігають розливу і розтіканню рідин при пожежах; застосуванням пристроїв аварійного відключення і перемикання установок і комунікацій при пожежах; створенням умов для аварійного видалення горючих речовин при пожежах; застосуванням вогнеперешкоджуючих пристроїв на технологічних комунікаціях і обладнанні.
5.4 Визначення категорії приміщень, будівель та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
В курсовому проекті визначають тільки категорії приміщень досліджених виробництв за вибухопожежною та пожежною небезпекою [14]. У якості розрахункового критерію вибухопожежної і пожежної небезпеки вибирається найбільш несприятливий варіант аварії або період нормальної роботи апаратів, при якому у вибуху бере участь найбільша кількість речовин або матеріалів, найбільш небезпечних відносно наслідків вибуху.
Кількість речовин, що поступила в приміщення визначається за умов [14]:
-розрахункової аварії апарату, що містить найбільшу кількість пожежонебезпечної речовини;
-надходження усієї речовини, що міститься в апараті, в приміщення;
-одночасного витоку речовин з трубопроводів, що живлять апарат по прямому і зворотному потоках, протягом часу, необхідного для їх відключення;
23
