5.1. Основні поняття та визначення. Види аерознімання

Під аерозніманням розуміють комплекс робіт з отримання зображення місцевості (Земної поверхні) з літального апарата (літака, гелікоптера, повітряної кулі, тощо); зображення (відеоінформація) може бути представлено у вигляді двохмірного аналогового запису, (наприклад фотографічного), построкового аналогового або цифрового запису на магнітних записуючих пристроях.

Аерознімання можна класифікувати за декількома критеріями:

-        Аерофотознімання – процес отримання фотозображень Земної поверхні з літальних апаратів за допомогою аерофотоапаратів;

-        Електронне аерознімання, яке виконується за допомогою спеціальних телевізійних або скануючи пристроїв;

-        Радіолокаційне, в процесі якого отримують зображення відбитих місцевістю електромагнітних радіо хвиль.

Знімання виконують або в одній зоні електромагнітного випромінювання або одночасно в декількох.

Аерофотознімання виконують в сонячну безхмарну погоду, або при суцільній хмарності, а інфрачервоне і радіолокаційне знімання – в будь-який час доби. Крім цього радіолокаційне зніманняне залежить від метеорологічних умов місцевості і може проводитися через хмари і туман.

В результаті аерофотознімання отримують фотозображення у виді аеронегативів і аерофотознімків. Зображення місцевості при електронному і радіолокаційному зніманнях може бути представлене у вигляді електричних сигналів, записаних на магнітну стрічку, телевізійного зображення на електропроменеву трубку, цифрового зображення на ПЗЗ-матрицю або фотознімків цього зображення.

В даний час найбільш уживаним аерозніманням є аерофотознімання. Якщо АФЗ виконують для отримання топографічних чи картографічних матеріалів, то його називають топографічнимаерофотозніманням.

Топографічне аерофотознімання – це сукупність робіт з отримання аеронегативів і аерофотознімків місцевості з метою подальшого їх використання для створення планів і карт місцевості або отримання просторових координат окремих точок чи створення цифрових моделей рельєфу і місцевості.

5.2. Літаководіння при аерозніманні. Принципи польоту

Аерофотознімання об’єднує ряд взаємозв’язаних процесів, а саме:

-        Політно-знімалні роботи, які включають розробку технічних умов аерофотознімання і їх виконання;

-        Польові фотолабораторні роботи, що включають хіміко-фотографічну обробку аерознімків, виготовлення з них контактних фотовідбитків або іншої первинної продукції;

-        Польові фотограмметричні роботи, включають в себе реєстрацію матеріаліваерофотознімання і оцінку їх якості.

Аерофотознімання виконують за заданим напрямком. Лінію, що є траєкторією польоту літака під час фотографування називають маршрутом. Якщо ця лінія пряма, то маємо прямолінійний маршрут, існують також криволінійний та ламаний маршрути.

В залежності від кута нахилу  аерокамери під час знімання розрізняють АФЗ:

-        Горизонтальне, кут нахилу дорівнює 0 ;

-        Планове, якщо кут нахилу не перевищую  ;

-        Перспективне, при куті нахилу більшим від  

У випадку використання при плановому аерофотозніманні гіроскопічної стабілізації аерофотоапарата, кут нахилу аерокамери , як правило не перевищує 30-40’. Такий вид планового знімання називають гіростабілізованим аерофотозніманням.

В залежності від масштабу фотографування  розрізняють:

-        дрібномасштабне АФЗ, масштаб знімків 1:50000 і дрібніше;

-        середньомасштабне АФЗ, масштаб знімків складає 1:50000÷1:10000;

-        великомасштабне АФЗ, масштаб більший від 1:10000.

Інколи зустрічається такий вид аерознімання, як висотне аерофотознімання, яке виконується при висоті польоту над рівнем моря більше 6000-7000 м. Воно використовується для знімання гірських районів і отримання дрібномасштабних аерофотознімків масштабу 1:100000-1:300000.

За способом побудови фотозображення можна виділити кадрове щільове і панорамнеаерофотознімання.

В залежності від цілей поставлених задач і розмірів ділянки місцевості, що підлягає фотографуванню розрізняють аерофотознімання:

-        Одинарне – коли об’єкт фотографування зобразився на одному чи двох аерознімка;

-        Маршрутне – якщо фотографування велось в межах одного маршруту вузької полоси місцевості (ріки, дороги, ЛЕП, берегові лінії, тощо);

-        Багатомаршрутне або площове – якщо фотографують певну територію шляхом прокладання декількох прямолінійних і взаємно паралельних маршрутів, як правило із заходу на схід і із сходу на захід. При цьому суміжні знімки одного маршруту перекриваються між собою на величину повздовжнього перекриття, а аерофотознімка суміжних маршрутів – на величини поперечних перекритів.

Частину площі аерофотознімка, яку перекриває суміжний знімок одного маршруту (т.б. відображаючі ідентичні з ним точки місцевості) називають поздовжнім перекриттям.