4.3. Область застосування гіс на базі AutoCad

Керуючись досвідом (і досягненнями, і помилками) розробки ГІС на базі системи AutoCAD, можна окреслити коло раціонального застосування цієї платформи.

 По-перше, рекомендується обмежитися великомасштабними планами — не дрібніше масштабу 1:2000, а ще краще — 1:500. Саме на плановій основітаких масштабів ведется робоче проектування, для якого необхідна найточніша підоснова. Масштаб електронної підоснови й масштаб робочих кресленьповинні бути однаковими. При цьому, крім великомасштабних планів, створених на підставі топографічних планшетів повинен бути невеликий набір шарівіз загальною ситуацією по території. Це можуть бути й не дуже точні схеми, але краще, якщо вони ґрунтуються на досить точних джерелах, наприклад наданих земельного кадастру.

По-друге - на доповнення до обов'язкової першої умови повинна бути явна й усвідомлена зацікавленість керівників міста або підприємства у веденнісаме точного плану міста або підприємства, придатного для робочого проектування.

По-третє, на території ГІС, що обслуговується повинне вестися досить активне проектування й будівництво, інакше в точних планах просто не буде потреби. Ентузіазм керівників по фінансуванню робіт швидко згасне, якщо не буде підкріплюватися тиском і матеріальною допомогою з боку замовників.

Усі ці умови можуть дотримуватися в муніципальних ГІС і в інформаційних системах промислових підприємств, причому для підприємств впровадження таких технологій реальніше через широке застосування AutoCAD у різних службах і відсутності безлічі анархістськи настроєних самостійних керівників.

Однак, навіть якщо в місті створюється базова електронна топографічна основа з використанням системи AutoCAD це не означає, що всі організації повинні використовувати продукти на цій платформі — галузеві ГІС можуть застосовувати інші технології. Звичайно, з використанням лінійки ГІС-продуктів фірми Autodesk можна розробляти різноманітні ГІС (кадастрові, статистичні, екологічні, географічні, але в більшості випадковий це не будеоптимальним рішенням.

Електронні карти є обов'язковим елементом ГІС, але далеко не кожне відображення місцевості на екрані комп'ютера є більшим, ніж паперова карта,інформаційним наповненням. Якщо це відсканована або навіть векторизована модель паперового топографічного планшета, то на ній ми в найкращому разіпобачимо тільки те, що було на оригіналі.

Але електронна карта в ГІС здатна на більше. Ми можемо встановити такий режим відображення карти, при якому шари будуть зображатися увигляді плям, що мають колір, відповідний до глибини залягання ґрунтових вод. Будь-який інженер- будівельник знає, скільки часу потрібно затратити на те, щоб довідатися, чи виконувалися на майданчику інженерно-геологічні вишукування й розшукати звіти про ці роботи. А за допомогою ГІС-технологійми відразу бачимо і загальну інформацію про вивченість території, і, клацнувши за знаком свердловини, одержуємо детальну інформацію. Але в нас не проста карта, а тематична, і інвестор, не вникаючи в технічні деталі, може заздалегідь оцінити пропонований майданчик для будівництва. Один погляд натаку карту може врятувати від значних пошуків витрат.

Аналітична карта, подана на рис. 4.1, сформована за допомогою програми MapInfo, база даних свердловин створена в системі BestIA, системі, що єдодатком до, AutoCAD.

 

Семантична інформація, прив'язана до об'єктів карти, не утворюється сама по собі в процесі векторизації. Крім рішення технічних питань, як і яку"семантику" прив'язати, треба розв'язати, де, а головне як цю інформацію добути.

Якщо на топографічному планшеті М 1:500 показані кожний стовп, дерево, сарай, кабель, то, звичайно, корисно було б мати характгристики цихоб'єктів, але де ж їх взяти? Добре якщо можна роздобути мінімальну інформацію про основні завдання (адреса, поверховість, власник і т. п), тому що не вся вона відображається на планах. Тому завдання потрібно ставити реальні, розподіляти наповнення карти інформацією в часі й між виконавцями.

Наприклад, в органі архітектури може підтримуватися топографічна інформація, призначена для використання будь-якими організаціями міста. Натопографічних планах показані, зокрема, теплові мережі. Докладна ж інформація про теплові мережі із вказівкою всіх їхніх детальних характеристикповинна підтримуватися власником мереж з передачею тієї частини інформації, яка може або повинна бути доступна "суміжникам" в інформаційнусистему міста.

Перш ніж кидатися "затягати в комп'ютер" карту або план, подумайте, чи вартує це робити саме із цим матеріалом,

 По-перше, перевірте легітимність карти. Звідки вона з'явилася на нашому столі - куплена в магазині, "дістали", "самі створили"? У кожному із цихвипадків ви вступаєте в конфлікт із законом — порушуючи авторські права творця карти або займаючись незаконною діяльністю. Навіть якщо вихіднийматеріал отриманий від власника, переконайтеся, що є його письмова згода на створення вторинних матеріалів.

По-друге, перевірте якість карти. Якщо вона "відксерена", то скоріш за все є значні викривлення, які зроблять електронну карту неточною.Постарайтеся використовувати оригінальні, а не вторинні матеріали. Оригінальними є топографічні планшети (на картоні, металі, лавсановій плівці), а вторинними — різні «викопіювання» й звіти про топографічні вишукування. Питання з доступом до вихідних матеріалів дуже складне, але його потрібновирішувати.

 

Прив'язка до системи координат

Будьякий топографічний план повинен бути прив'язаний до місцевої системи координат! Якщо ви працюєте зі справжнім топографічнимпланшетом, то координати кутів планшета зазначені в зарамковому оформленні. Якщо ж вам вимушено доводиться працювати з викопіюванням з плану, то на ньому обов'язково повинні бути "хрестики" координатної сітки, і хоча б в одного з них повинне бути значення координат. Не забувайте, що в геодезіївісь, спрямована на північ звичайно називається X, а не У. Необхідно також знати, де фізично (із прив'язкою до об'єктів місцевості) розташована точкапочатку координат.