- •1. Організація і проведення аудиту.
- •2. Методика здійснення аудиту.
- •3. Особливості формування статутного капіталу акціонерних товариств.
- •4. Особливості аудиту діяльності акціонерних товариств та підприємств-емітентів.
- •4.1. Аудит статутного фонду
- •4.2. Аудит основних засобів, нематеріальних активів та їх зносу.
- •4.3. Облік фінансових вкладень
- •4.7. Облік реалізації товарів та готової продукції, фінансових результатів та використання прибутку.
- •5.5. Вексель
- •5.4. Ощадний сертифікат
4.2. Аудит основних засобів, нематеріальних активів та їх зносу.
Перевірка обліку основних засобів, нематеріальних активів та їх зносу (амортизації) проводиться за даними бухгалтерського обліку на відповідних рахунках. Перевірка включає:
· наявність власних та орендованих основних засобів, достовірність їх оцінки;
· відповідність аналітичного і синтетичного обліку основних засобів чинному законодавству;
· правильність відображення в обліку та звітності результатів індексації основних засобів, їх надходження, реалізації, ліквідації та іншого вибуття, ремонту основних засобів, інвентаризації.
Належна увага приділяється аудитором перевірці правильності нарахування зносу (амортизації) основних засобів, забезпечення незмінності застосування методів протягом звітного періоду, відповідність обліку зносу та амортизації чинному законодавству. При аудиті нематеріальних активів визначають їх склад, достовірність та повноту оцінки їх, правильність відображення в обліку надходжень, зносу (амортизації), реалізацію та інше вибуття.
Одночасно аудитор за даними бухгалтерського обліку перевіряє правильність відображення в обліку сум податку на додану вартість, сплачених за придбані та введені в експлуатацію основні засоби і нематеріальні активи.
4.3. Облік фінансових вкладень
Облік фінансових вкладень – аудитор перевіряє:
¨ їх склад та структуру;
¨ формування балансової вартості придбаних цінних паперів, визначає витрати на їх придбання;
¨ джерела придбання цінних паперів і відображення в обліку коштів, використаних на фінансові вкладення;
¨ правильність зберігання цінних паперів; оплату послуг депозитаріїв; наявність депозитарного договору;
¨ правильність документального оформлення і відображення в обілку операцій з цінними паперами;
¨ достовірність визначення і відображення в обліку фінансових результатів від реалізації цінних паперів;
¨ повноту сплати державного мита за операції з цінними паперами.
4.4. Облік товарно-матеріальних цінностей.
В процесі контролю аудитор має визначити:
ü доцільність методів оцінки цінностей та забезпечення застосування їх упровдож звітного періоду;
ü відповідність обліку чинному законодавству за видами (товари, матеріали, паливо, запасні частини та ін.);
ü правильність відображення сум податку на додану вартість, сплачених постачальникам;
ü правильність відображення в обліку і звітності дооцінки та уцінки залишків матеріальних запасів, надходження їх;
ü нарахування зносу, використання, реалізації та вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів.
4.5. Облік коштів і розрахунків.
Аудитор перевіряє дотримання чинного законодавства при веденні обліку таких операцій:
v касових, контроль залишків грошей у касі, дотримання нормативів касової готівки;
v облік коштів на розрахунковому, валютному та інших рахунках у банку;
v реальність дебіторської та кредиторської заборгованості, дотримання строків позовної давності;
v розрахунків по заробітній платі;
v розрахунків з підзвітними особами, бюджетом, позабюджетними фондами і соціальним страхуванням;
v розрахунків з засновниками та учасниками;
v внутрішньовідомчих і внутрішньогосподарських розрахунків та зовнішньоекономічної діяльності.
4.6. Облік позичкових коштів.
Аудитор перевіряє:
q структуру позичкових коштів (власних та залучених);
q наявність та причини непогашеної в строк заборгованості за позиками банків;
q правильність обліку короткострокових та довгострокових кредитів та інших зобов’язань;
q види облігацій, мета випуску, терміни погашення та їх додержання;
q обгрунтованість обліку витрат, пов’язаних з емісією облігацій;
q доцільність використання коштів, одержаних від емісії облігацій відповідно до зареєстрованої інформації;
q стан обліку іменних облігацій, своєчасність реєстрації зміни їх власників;
q джерела виплати відсотків за облігаціями та їх погашення (викуп).
