3.1. Методика аудиту фінансового стану підприємства

На досліджуваному підприємстві ТОВ «Шерп-Експо» зовнішній аудит протягом господарської діяльності не провадився.

Зважаючи на приведені визначення аудиту і на те, що аудит проводиться незалежною організацією (аудитором), вважаємо відповідним наступне його визначення: аудит – система незалежного контролю за господарською діяльністю підприємства, або окремими об’єктами цієї діяльності.

Аудит Звіту про фінансові результати повинен включати підтвердження правильності організації обліку по видах діяльності, оцінки доходів та витрат, визначення фінансового результату, що відображаються у звіті.

Метою аудиту Звіту про фінансові результати є отримання достатніх доказів впевненості підтвердження правильності організації обліку доходів і витрат та визначення фінансового результату по видах діяльності, достовірності відображення і розкриття інформації відповідно до діючих принципів та тверджень (якісних аспектів) подання фінансової звітності і оцінка ефективності використання одержаного прибутку підприємства для забезпечення подальшої безперервної діяльності підприємства та формування частки державного бюджету з податку на прибуток.

Для забезпечення системного підходу до вирішення суб'єктами аудиторської діяльності вищенаведених завдань аудиту в цілому та погоджених у договорі зокрема, та обґрунтованості результатів аудиторських перевірок важливого значення набуває організація порядку формування підстав для висловлення аудиторами думки про достовірність показників звітності. Такою підставою є документальне оформлення процесу проведення аудиту, під яким запропоновано розуміти процедуру обґрунтування висновків документами.

Таблиця 3.1

Завдання перевірки операцій з фінансовими результатами в ході аудиту

Обов'язковий аудит

Ініціативний аудит

Перевірка відповідності здійснених на підприємстві господарських операцій, які впливають на фінансовий результат, вимогам чинного законодавства;

Перевірка повноти і своєчасності документального оформлення та відображення операцій, які вплинули на фінансовий результат і формують його;

З'ясування відповідності даних синтетичного та аналітичного обліку (регістрів обліку) даним фінансової звітності, відповідності різних форм звітності;

Застосування аналітичних процедур для з'ясування фінансового стану суб'єкта господарювання

Визначення оптимального для господарюючого суб'єкта формування фінансових результатів для цілей оподаткування;

–

Пошук резервів підвищення ефективності господарської діяльності та зростання його прибутковості

Розглянемо більш детально стадії та етапи аудиторської перевірки формування прибутку та його оподаткування ТОВ «Шерп-Експо».

На першому етапі початкової стадії проводиться ознайомлення з бізнесом клієнта, діючою на підприємстві системою бухгалтерського обліку. ТОВ «Шерп-Експо» є торговельним підприємством.

На другому етапі першої стадії аудиту Звіту про фінансові результати проведемо оцінку системи внутрішнього контролю фінансових результатів та використання прибутку. Із метою запровадження методу організації аудиту Звіту про фінансові результати, а також кількості необхідних аудиторських процедур, аудитор проводить тестування внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку (табл. 3.2).

Орієнтуючись на параметри оцінки, що рекомендуються, надійності системи внутрішнього контролю, і суму балів, отриману за підсумками тестування, оцінка може бути визначена як «низька» (0-5 балів), «середня» (6-10) або «висока» (11-14). За даними оцінки системи внутрішнього контролю ТОВ «Шерп-Експо» можна дати оцінку «висока» при відсутності структурного підрозділу у вигляді відділу внутрішнього контролю (11 балів).

Таблиця 3.2

Тест системи внутрішнього контролю й бухгалтерського обліку Звіту про фінансові результати ТОВ «Шерп-Експо»

№ п/п

Зміст питання

Варіант відповіді

Оцінка системи внутрішнього контролю

так

ні

1

Чи існує на підприємстві служба внутрішнього контролю

-

ні

0

2

Чи ведеться окремо облік різних видів доходів та витрат

так

-

1

3

Чи є відповідальні особи за повноту і своєчасність надання робіт і послуг?

так

-

1

4

Чи укладаються договори з кожним замовником на кожний вид реалізації робіт (послуг)?

так

-

1

5

Чи узгоджується з головним бухгалтером реалізація робіт (послуг) боржникам?

так

-

1

6

Чи звіряються рахунки-фактури із затвердженими замовленнями на продаж і документами на надання робіт (послуг)?

так

-

1

7

Чи ведуться книги реєстрації замовлень на виконання робіт (надання послуг)?

так

-

1

8

Чи були виявлені випадки виконання робіт (надання послуг) без підтвердних документів?

-

ні

1

9

Чи здійснюються перевірки визнання доходів згідно з П(С)БО № 3 «Звіт про фінансові результати», 12, 14?

-

ні

0

10

Чи перевірялися критерії визнання доходів згідно з класифікацією доходів

так

-

1

11

Чи були у звітному періоді суттєві зміни в технології виконання робіт (надання послуг) на підприємстві?

-

ні

1

12

Чи затверджені на підприємстві методичні рекомендації щодо розрахунку собівартості виконаних робіт (наданих послуг)?

-

ні

0

13

Чи ведеться аналітичний облік за статтями витрат і видами робіт (послуг)

так

-

1

14

Застосування облікових регістрів - журнали

так

-

1

Разом

-

-

11

На третьому етапі першої стадії аудиту Звіту про фінансові результати проведемо визначення обсягів робіт, узгодження оплати та складання угоди. Основною метою оцінки системи внутрішнього контролю підприємства є створення основи для планування аудиту та визначення часу й обсягу аудиторських процедур, а також суми оплати за надані послуги.

Після попередньої усної узгодженості між клієнтом і аудиторською фірмою (аудитором) клієнт надсилає на її (його) адресу листа з проханням про проведення аудиту, в якому зазначає мету проведення аудиту та завдання, які необхідно вирішити в процесі аудиту. Розглянувши пропозиції щодо проведення аудиту, аудиторська фірма (аудитор) надсилає лист-відповідь, в якому дає згоду на проведення аудиту. Після обміну листами між аудитором та його клієнтом укладається договір на проведення аудиту. Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки. Він документально стверджує, що сторони прийшли до згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі.

Розглянемо планування уточнення обсягу робіт та бюджету витрат часу на здійснення аудиту Звіту про фінансові результати ТОВ «Шерп-Експо». Кількісний склад групи повинен враховувати обсяг робіт та бюджет витрат часу. Витрати часу розраховуються виходячи із кількості днів перевірки, терміну роботи в день та кількості аудиторів, а на етапі планування вони уточнюються.

Витрати часу і кількісний склад групи сплануємо наступним чином: 17 днів (плановий термін проведення аудиту) множимо на 7 робочих годин за день та множимо 3 особи (планова кількість задіяних аудиторів). За даними розрахунками отримуємо плановий обсяг робочого часу для проведення аудиту у кількості 357 годин.

В табл. 3.3 наведена інформація щодо планування уточнення обсягу робіт та бюджету витрат часу проведення аудиторської перевірки Звіту про фінансові результати ТОВ «Шерп-Експо».

Таким чином, виходячи з розрахункової табл. 3.3 бюджет витрат часу становитиме 265 годин, тобто менший рівень ніж за попереднім розрахунком через не повне навантаження робочої групи аудиторів.

Ризик проведення аудиторської перевірки являє собою ризик аудитора, пов’язаний з підготуванням неправильного висновку за фінансовими документами.

Таблиця 3.3

Планування уточнення обсягу робіт та бюджету витрат часу

Об’єкти перевірки

Витрати часу, год.

Всього

Асистент

Молодший аудитор

Старший аудитор

Установчі документи

-

-

7

7

Договори, контракти

7

-

7

14

Розрахункові документи

21

-

21

42

Супровідні документи

7

21

7

35

Позови

7

70

70

147

Звіт про фінансові результати

-

-

10

10

Формування справи

-

-

10

10

Разом

42

91

132

265

Щоб оцінити аудиторський ризик, необхідно аудитору виконати роботу на проведення аудиту з найменшим допуском помилок і забезпечити ефективність аудиторської перевірки. Єдиної методики визначення рівня аудиторського ризику не існує. Кожною фірмою чи аудитором провадяться самостійно розрахунки ризику.

Міжнародними стандартами аудиту передбачено моделювання аудиторського ризику. Орієнтовна модель аудиторського ризику може бути представлена таким алгоритмом:

АР = ВР х РК х РН, (3.1)

де АР – аудиторський ризик

ВР – внутрішньогосподарський ризик

РК – ризик контролю

РН – ризик невиявлення.

Ступінь аудиторського ризику за поданою моделлю ґрунтується на експертній оцінці аудитора. Припустимо, що аудитор, оцінюючи попередньо програму аудиту для клієнта, визначив, що внутрішньогосподарський ризик становить 70%, ризик контролю – 40% і ризик невиявлення – 15%.

За моделлю прийнятий ризик становитиме

АР = 0,7 х 0,4 х 0,15 = 4,2%

Якщо аудитор дійшов висновку, що достатній рівень прийнятого аудиту у цьому випадку має бути не менше ніж 4,5%, то він може вважати ризик цілком задовільним. Це означає, що за цього аудиторського ризику ні майнових, ні моральних збитків клієнту і аудитору (аудиторській фірмі) завдано не буде.

В основі наведених розрахунків показника суттєвості прийняті встановлені рівні істотності основних показників бухгалтерської звітності ТОВ «Шерп-Експо» (табл. 3.4): 5% чистого прибутку, 2% виручки від реалізації, 2% валюти балансу, 10% власного капіталу (підсумок 1 розділу пасиву балансу), 2% витрати звітного періоду.

Таблиця 3.4

Комплексний розрахунок суттєвості на прикладі фінансової звітності ТОВ «Шерп-Експо» за 2010 рік

Показник

Сума, тис. грн.

Рівень суттєвості, %

Рівень суттєвості, тис. грн.

1

2

3

4

Чистий прибуток

96,8

5%

4,8

Чистий дохід (виручка) від реалізації

498

2%

10,0

Валюта балансу

4237,9

2%

84,8

Власний капітал

3934,2

10%

393,4

Витрати звітного періоду

486,9

2%

9,7

Середнє арифметичне показників стовпика 4

15,6

Максимальне значення стовпика 4

46,7

Мінімальне значення стовпика 4

0,9

Максимальне значення відрізняється від середнього на (%)

199,45

Мінімальне значення відрізняється від середнього на (%)

94,22

Знаходимо середнє значення показників графи 4 табл. 3.4:

(4,8+10,0+84,8+393,4+9,7) / 5 = 100,5 тис. грн.

За отриманими результатами аудитор може відкинути значення, що сильно відхиляються в більшу й (або) меншу сторону від середнього значення. Порядок оцінки відхилень і умов відкидання значень повинен визначатися внутріфірмовим аудиторським стандартом. Максимальне значення відрізняється від середнього на 199,45%:

(393,4-100,5) / 100,5 * 100% = 291,29%

А мінімальне значення відхиляється від середнього на 95,19%:

(4,8 – 100,5) / 100,5 * 100% = 95,19%

Якщо припустимий рівень відхилень установлений на рівні 50%, крайні значення не будуть відкидатися. Для зручності подальшої роботи провадиться округлення середнього значення, при цьому погрішність не повинна перевищувати 20%. У даному випадку округлене значення складе 100 (погрішність при округленні 1%). Розрахований у такий спосіб загальний рівень істотності складе 100 000 грн.

На третьому етапі першої стадії аудиту Звіту про фінансові результати проведемо складання плану та робочої програми аудиту Звіту про фінансові результати ТОВ «Шерп-Експо». Розглянуті вище етапи аудиторського процесу - передумова для складання загального плану та робочої програми аудиту.

Програма складається до початку аудиту, але в ході аудиту до неї аудитором можуть вноситися як незначні, так і суттєві корективи. При цьому необхідність коригування програми аудиту безпосередньо під час проведення перевірки може бути викликана виявленням нової суттєвої інформації, невідомої аудиторові на момент планування і розробки програми аудиту, переоцінки величини аудиторського ризику тощо. У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту.

До аудиторської програми включається також перелік об'єктів аудиту за його напрямками, та час, що його необхідно витратити на кожний напрямок аудиту або аудиторську процедуру.

У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик невиявлення суттєвих помилок у даній звітності, який існує під час проведення аудиторських процедур, визначає термін проведення аудиторських тестів і незалежних процедур, координує роботу всіх можливих помічників, залучених з числа співробітників підприємства, відзначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі. Програма аудиту Звіту про фінансові результати ТОВ «Шерп-Експо» наведена в табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Програма аудиту Звіту про фінансові результати ТОВ «Шерп-Експо»

Перелік питань

Прийоми і способи вивчення питань

Робочі документи аудитора

1

2

3

Перевірка критеріїв оцінки та визнання доходів, витрат та визначення фінансових результатів діяльності відповідно до облікової політики

Нормативно-правова перевірка

Наказ про облікову політику підприємства

Правильність віднесення доходів, витрат і фінансових результатів діяльності до встановлених класифікаційних груп

Нормативно-правова перевірка

Наказ про облікову політику підприємства

Перевірка правильності кореспонденції і відображення в обліку операцій з обліку фінансових результатів. Перевірка правильності організації та ведення обліку доходів, витрат і фінансових результатів діяльності

Нормативно-правова перевірка

Робоча таблиця аудитора «Кореспонденція рахунків з обліку доходів і фінансових результатів діяльності»

Перевірка правильності відображення доходів, витрат і фінансових результатів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг)

Взаємний контроль

Робочі записи

Перевірка відповідності даних аналітичного і синтетичного обліку операцій з обліку доходів, витрат і фінансових результатів діяльності

Взаємний контроль

Робоча порівняльна таблиця аудитора «Аналітичні і синтетичні дані обліку операцій з обліку доходів, витрат і фінансових результатів діяльності»

Перевірка вірогідності сальдо по рахунках доходів, витрат і фінансових результатів діяльності

Взаємний контроль і арифметична перевірка

Робоча таблиця бухгалтерських проводок

Відображення результатів операцій з фінансовими результатами діяльності в регістрах обліку і формах звітності

Взаємний контроль і арифметична перевірка

Робоча таблиця аудитора «Відображення результатів операцій з фінансовими результатами в регістрах і формах звітності»

Перевірка правильності оподатковування прибутку підприємства

Нормативно-правова перевірка

Робочі записи

Продовження табл. 3.5

1

2

3

Правильність визначення розміру валових доходів та валових витрат

Нормативно-правова перевірка

Робочі записи

Перевірка правильності та достовірності визначення суми чистого прибутку. Перевірка правильності використання прибутку і документів, що послужили основою для цього: перевірка установчих документів, облікових і звітних даних про нарахування і виплату дивідендів. Вивчення виконання умов установчого договору і Статуту

Нормативно-правова перевірка

Робочі записи

Вивчення формування і використання нерозподіленого прибутку

Нормативно-правова перевірка

Робоча таблиця аудитора «Розподіл прибутку підприємства»

Перевірка правильності оформлення виплати дивідендів через зіставлення даних з первинними документами

Взаємний контроль

Робоча зведена таблиця аудитора «Взаємний контроль нарахування і виплати дивідендів»

Перевірка записів у реєстрі акціонерів на дату виплати дивідендів із платіжною відомістю і звітах касира

Взаємний контроль

Робочі записи

Розкриття інформації про доходи результати діяльності в Примітках до фінансової звітності (запропонувати інформацію яку необхідно наводити в Примітках до фінансової звітності)

Формальна перевірка

Робочі записи

Записи і висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми знаходять відображення в робочій документації аудитора і є головним фактичним матеріалом, що використовується ним у процесі підготовки і обґрунтування аудиторського звіту та висновку. В програмі аудиту «Звіту про фінансові результати» аудитор повинен відобразити процедури, необхідні для вирішення основних завдань аудиторської перевірки.

На етапі перевірки правильності відображення в обліку нерозподіленого прибутку, аудитором перевіряються дані рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». При цьому аудитором встановлюється правильність списання залишку рахунку 79 «Фінансові результат» на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» при його закритті.

При здійсненні аудиторських процедур по перевірці фінансових результатів та використанню прибутку, аудитор визначає можливі помилки, які трапляються на тому чи іншому етапі перевірки фінансових результатів.

При цьому аудитор формує відповідні робочі документи, де зазначаються виявлені помилки та їх вплив на достовірність бухгалтерської звітності, оподаткування та дотримання законодавства.

На наступному етапі проведемо аудит порівнянності показників Звіту про фінансові результати ТОВ «Шерп-Експо» (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Робоча таблиця аудитора при перевірці порівнянності показників Звіту про фінансові результати ТОВ «Шерп-Експо»

№ з/п

Порівнювальні показники

За даними підприємства, тис. грн.

За даними аудитора, тис. грн.

Відхи-лення

1

2

3

4

5

6

1

Рядок 035 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», графа 3

Форма № 2, рядок 010 мінус рядки 015, 020, 025, 030

498,0

498,0

-

2

Рядок 050 «Валовий прибуток», графа 3

Форма № 2, рядок 035 мінус рядок 040

114,3

114,3

-

3

Рядок 055 «Валовий збиток», графа 3

Форма № 2, рядок 040 мінус рядок 035

-

-

-

4

Рядок 100 «Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток)», графа 3

Форма № або рядок 2, сума рядків 050, 060 мінус рядки 070, 080, 060 мінус рядки 055, 070, 080, 090

129,0

129,0

-

5

Рядок 105 «Фінансові результати від операційної діяльності (збиток)», графа 3

Форма № 2, сума рядків 055, 070, 080, 090 мінус рядок або сума рядків 070, 080, 090 мінус рядки 050 і 060

-

-

-

6

Рядок 170 «Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток)», графа 3

Форма № 2, сума рядків 100, 110, 120, 130 мінус рядки 150, 160 або сума рядків 110, 120, 130 мінус рядки 105, 150, 160

129,0

129,0

-

Продовження табл. 3.6

1

2

3

4

5

6

7

Рядок 175 «Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (збиток)», графа 3

Форма № 2, сума рядків 105, 140, 150, 160 мінус рядки 120, 130 або сума рядків 140, 150, 160 мінус рядки 100, 120, 130

-

-

-

8

Рядок 180 «Податок на прибуток від звичайної діяльності», графа 3

Декларація про прибуток підприємства

32,3

32,3

-

9

Рядок 190 «Фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток)», графа 3

Форма № 2, рядок 170 мінус рядок 180

96,8

96,8

-

10

Рядок 195 «Фінансові результати від звичайної діяльності (збиток)», графа 3

Форма № 2, рядок 175 плюс рядок 180

-

-

-

11

Рядок 220 «Чистий прибуток», графа 3

Форма № 2, сума рядків 190 і 200 мінус рядок 205 або рядок 200 мінус рядки 195 і 205

96,8

96,8

-

12

Рядок 225 «Чистий збиток», графа 3

Форма № 2, рядок 205 мінус рядки 190, 200 або рядок 195 плюс рядок 205 мінус рядок 200

-

-

-

13

Ряд. 280 «Елементи операційних витрат (разом)», графа 3

Форма № 2, сума рядків 230-270

486,9

486,9

-

За даними табл. 3.6 можна зазначити, що процедура арифметичної перевірки правильності складання Звіту про фінансові результати показала повну відповідність даних підприємства.

Вивчення проблемних питань методики аудиту дозволило встановити, що одним із пріоритетних шляхів її удосконалення є процес автоматизації робіт суб'єктів аудиторської діяльності, який необхідно розглядати у двох аспектах: аудиту підлягає діяльність підприємств, облік на яких ведеться в комп'ютерній формі; аудитори для проведення перевірок застосовують спеціальні комп'ютерні програми. Обґрунтовано, що кожен із виділених аспектів має суттєвий вплив на організацію та методику аудиту, визначає її особливості, перелік аудиторських процедур, що застосовуються в ході аудиту.

Суттєві зміни як системи організації діяльності суб'єктів господарювання, так і організації та методики аудиту, що передбачає врахування аудиторами в ході проведення перевірок змін в джерелах інформації та способах її обробки, вносять комп'ютерні форми ведення бухгалтерського обліку (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Систематизація факторів впливу комп'ютерних форм ведення бухгалтерського обліку на організацію та методику аудиту звітності про фінансові результати

Фактори впливу

Характеристика факторів

Вплив на організацію та методику аудиту

1

2

3

Рівень комп'ютеризації обліку на підприємстві

Залежно від ступеня комп'ютеризації облік на підприємстві може бути повністю або частково комп'ютеризованим, що в свою чергу, визначає об'єкти аудиторської перевірки. Вагомий вплив здійснює також і ступінь централізації облікових даних

Визначає об'єкти, прийоми та способи їх перевірки

Вид бухгалтерської інформаційної системи обліку, яка використовується на підприємстві

Визначається, яку саме програму використовує дане підприємство, як давно вона оновлювалась, наскільки відповідає чинному законодавству з бухгалтерського та податкового обліку

Впливає на визначення власної спроможності провести аудиторську перевірку і термін її проведення

Рівень знань аудитора особливостей ведення обліку за допомогою даного програмного продукту

Для того, щоб оцінити свій кваліфікаційний рівень, аудитору необхідно порівняти власну підготовленість і досвід роботи з використовуваними підприємством методами обробки облікових даних

Впливає на визначення власної спроможності провести аудиторську перевірку та необхідності залучення стороннього спеціаліста

Доступність необхідної інформації для проведення перевірки

Доступність даних для потреб аудиту передбачає можливість отримання аудитором необхідних документів (паперових та електронних) з метою підтвердження їх достовірності

Визначає об'єкти перевірки у ході аудиту, прийоми та способи їх перевірки

Можливість залучення до перевірки сторонніх осіб (експертів з інформаційних систем обліку)

При потребі аудитор може долучити до перевірки експертів з використання програмних продуктів. Однак існує ризик того, що замовник аудиту може відмовитись надати власну програму для вивчення сторонньому експерту, а також вартість таких послуг є досить високою

Впливає на терміни проведення перевірки, визначає види робіт, які необхідно виконати аудитору

Використання аудиторами можливостей комп'ютерних форм ведення бухгалтерського обліку сприяє раціональній організації аудиторських перевірок і підвищує ефективність їх результатів. Відповідні результати можуть бути досягнуті лише шляхом розробки відповідної методики аудиту, яка б враховувала особливості комп'ютерних форм ведення обліку.

У зв'язку з цим обґрунтовано, що в умовах електронної обробки даних на підприємствах, які замовили аудит чи аудиторські послуги, дії аудиторів повинні здійснюватися в два етапи: перевірка організації обліку та перевірка його ведення в середовищі комп'ютерних інформаційних систем.

Перевірку організації обліку в умовах комп'ютерної обробки даних рекомендовано здійснювати в наступній послідовності дій з визначення: програмного продукту, який застосовується для ведення обліку, та особливостей його функціонування; форми обробки даних та рівня їх автоматизації; можливості отримання доступу до комп'ютерної інформаційної системи; режиму введення та сприйняття даних, а також формування записів про господарські операції; надійності системи захисту і контролю від несанкціонованого доступу; збереженості даних бухгалтерського обліку в системі комп'ютерної обробки даних (архівування); надійності системи внутрішнього контролю в середовищі комп'ютерної обробки даних; порядку функціонування системи документообігу в умовах електронної обробки даних; можливості складання звітності; правильності внесення виправлень в комп'ютерну інформаційну систему; порядку здійснення тестування введених даних.

Запропонований порядок перевірок в ході аудиту ведення бухгалтерського обліку в умовах застосування комп'ютерних форм передбачає виконання аудиторами наступних дій: перевірка питань, пов'язаних з організацією обробки облікових даних у системі комп'ютерної обробки; оцінка можливостей програмного забезпечення; оцінка застосування комп'ютерної обробки даних на підприємстві; перевірка правильності введення даних в середовищі електронної обробки даних; перевірка роботи системи комп'ютерної обробки даних.

Наведені пропозиції забезпечують підвищення якості аудиту звітності про фінансові результати через систему застосування в ході аудиту новітніх теоретично обґрунтованих технологічних рішень, що сприяє забезпеченню інформативності та оперативності результатів аудиту.