- •0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- •Підручник
- •1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- •1.1. Проблеми, повязан1
- •3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- •1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- •1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- •1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- •1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- •12 Нафтогазопромислова геолопя
- •1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- •1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- •2.1. Категорії свердловин
- •2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- •2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- •2.4. Конструкція свердловини
- •2.5. Планування буріння свердловин
- •2.5.1. Перспективне планування
- •3.1. Відбір і вивчення керна
- •3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- •3.1.2. Збереження керна
- •3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- •3.2. Відбір і вивчення шламу
- •3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- •3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- •3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- •3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- •3.3. Інші геологічні спостереження
- •3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- •3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- •3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- •3.4.1. П'єзометричні свердловини
- •3.4.2. Контрольні свердловини
- •3.4.3. Нагнітальні свердловини
- •3.5. Геологічний контроль
- •3.6. Ускладнення
- •3.7. Геологічна документація
- •3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- •3.8.1. Гранулометричний аналіз
- •3.8.2. Мінералогічний аналіз
- •3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- •3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- •3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- •3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- •3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- •3.8.8. Визначення пористості
- •3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- •3.8.12. Визначення тиску насичення
- •3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- •3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- •3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- •4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- •4.1.1. Загальна кореляція
- •4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- •4.1.3. Складання кореляційних схем
- •4.1.4. Складання
- •4.1.5. Регіональна кореляція
- •4.2. Складання геологічних профілів
- •4.2.1. Побудова геологічних профілів
- •4.3. Побудова структурних карт
- •4.3.1. Метод трикутників
- •4.3.2. Метод профілів
- •4.3.3. Метод сходження
- •4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- •4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- •4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- •4.3.7. Побудова карти поверхні
- •4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- •4.4. Побудова карт
- •4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- •4.4.8. Зональні карти
- •5.2. Радіоактивні методи каротажу
- •5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- •5.3.1. Каротаж мікрозондами
- •5.3.2. Боковий каротаж
- •5.3.3. Термокаротаж
- •5.3.4. Кавернометрія
- •5.3.5. Газовий каротаж
- •5.3.6. Механічний каротаж
- •5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- •5.3.8. Акустичний каротаж
- •5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- •5.4. Інтерпретація даних гдс
- •5.4.1. Розчленування
- •5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- •6.1. Гранулометричний склад порід
- •6.2. Пористість порід
- •6.3. Проникність порід
- •6.4. Тріщинуватість порід
- •6.5. П'єзопровідність гірських порід
- •6.6. Гідропровідність гірських порід
- •6.7. Вплив термодинамічних умов
- •6.8. Про можливість
- •6.9. Класифікація колекторів
- •7.2.1. Класифікація нафт
- •7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- •7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- •8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- •8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- •8.1.2. Використання термометрії
- •8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- •8.2.3. Інші причини формування нгпт
- •8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- •8.2.5. Використання інформації
- •8.2.9. Використання інформації
- •9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- •9.2. Сили,
- •9.2.1. Напір води
- •9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- •9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- •9.2.4. Пружність рідини і породи
- •10.1. Розкриття горизонтів
- •10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- •10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- •10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- •10.3.1. Застосування пар
- •10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- •Розробка нафтових і газових родовищ
- •11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- •11.1.3. Комбінована система розробки
- •11.1.4. Порядок виділення
- •11.2. Системи розробки
- •11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- •11.3. Особливості розробки
- •11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- •11.3.2. Поклади нафти
- •11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- •11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- •11.3.5. Нафтові поклади
- •11.3.6. Нафтові облямівки
- •11.3.7. Газові поклади
- •11.3.8. Газоконденсатні поклади
- •11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- •11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- •12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- •12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- •12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- •12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- •12.1.5. Інші види дії на пласт
- •13.1. Вибір об'єктів
- •13.2. Спостереження в процесі видобутку
- •13.4. Нагнітання газу
- •13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- •13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- •13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- •13.9. Застосування ультразвукових коливань
- •13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- •13.11. Витіснення нафти
- •14.1. Організація геологічної служби на промислах
- •14.2. Геологічний контроль
- •14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- •14.5. Охорона надр
- •14.5.1. Буріння свердловин
- •14.5.2. Випробування свердловин
- •14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш
2.1. Категорії свердловин
Залежно від поставлених завдань свердловини поділяють на такі категорії:
структурні — для проведення структурної геологічної зйомки. Ос новні завдання: розкриття корінних порід під грунтом для встановлення літологічного складу та елементів залягання для побудови геологічних і структурних карт та геологічних розрізів;
опорні (геологічні) — для вивчення глибинної геологічної будови но вих, ще не вивчених районів та областей; перед ними не ставляться зав дання безпосередньо пошуків та розвідки корисних копалин, а здійсню ється суцільний відбір керна від поверхні до проектної глибини;
параметричні — для вивчення геологічної будови району, але не по всьому його розрізу, а лише деяких частин, які ще не вивчені починаючи з певних глибин; тому суцільний відбір керна здійснюють з глибин, з яких починається детальне вивчення геологічної будови розрізу району; до цих глибин керн відбирають, як у пошукових свердловинах;
пошукові — для пошуків покладів нафти і газу; з моменту отримання промислового припливу нафти чи газу поклад вважають відкритим і розпо чинають його розвідку; в пошукових свердловинах відбір керна при бурінні становить 6—8 % проектної глибини;
розвідувальні — для розвідки відкритого покладу (якщо їх декілька, то родовища); проводиться оконтурення покладів і встановлення всіх потріб них параметрів для складання проекту розробки покладів або родовища в цілому; відбір керна — 8 % проектної глибини свердловини;
експлуатаційні (видобувні) — для видобутку нафти і газу. Відбір керна не проводиться, будову геологічного розрізу вивчають за результатами гео фізичних досліджень у свердловинах (ГДС), керн відбирають лише в окре мих інтервалах із продуктивних горизонтів, для уточнень;
спеціального призначення (п 'єзометричні, контрольні та ін.) — бурять за спеціальним завданням для здійснення контролю за пластовим тиском у при родних резервуарах; встановлення або уточнення коефіцієнтів нафтовіддачі.
Вихідними даними для складання проектів будівництва свердловин є результати польових геофізичних досліджень на тій чи іншій площі, геологічної, геолого-структурної зйомки, геохімічних досліджень (якщо вони проводились) та результати попереднього буріння свердловин на цій площі.
32.
НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОГІЯ
2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
Буріння свердловини проводять відповідно до затвердженого уповноваженою інстанцією плану.
Прив'язку точок свердловин на місцевості в тріангуляційній системі здійснює геологічна служба за участю топографа. Під будівництво свердловини точку на місцевості встановлюють завчасно і не менше ніж за 3 міс до запланованого терміну буріння. Передачу точки під буріння оформлюють спеціальним актом.
Перед початком буріння для кожної свердловини складають геолого-технічний наряд (ГТН), який є основним керівним документом для бурової бригади в процесі буріння. В геолого-технічному наряді вказують всі основні геологічні й технічні заходи, виконання яких є обов'язковим для бурової бригади. Перед початком буріння свердловини весь склад бурової бригади слід ознайомити із змістом геолого-технічного наряду і вказати основні завдання, які намічені проектом буріння для цієї свердловини.
У геологічній частині геолого-технічного наряду мають бути наведені: геологічний проектний розріз свердловини; найменування світ і горизонтів, літологічний склад порід, конструкція свердловини, категорії міцності (твердості) порід; кути падіння порід; глибини, на яких можливі ускладнення, дані щодо геофізичних робіт, інтервали відбору керна та шламу; інтервал перфорації колони, кількість перфораційних отворів, положення і характеристика основних водоносних горизонтів; інтервали перспективних на нафту і газ об'єктів; методи розкриття пластів і випробування свердловини; об'єкти, які підлягають випробуванню на бурильних трубах у процесі буріння; дані щодо пластових тисків.
Площа Мета буріння Проектна глибина
Східногутинська
пошуки
2550 м
Проектний горизонт Бурова установка Вантажопідйомність
ГЕОЛОГО-на будівництво
РК.
Уралмаш ЗД 300 М

ГЕОЛОГІЧНА
ЧАСТИНА




Проектний
Стратиграфічний розріз
Ф
актичний
Літологічний розріз
Інтервал
проходки
з відбором
керна
Інтервали нафтогазо-
проявів, ускладнень
стовбура свердловини, пластовий тиск
Промислово-геофізичні дослідження в процесі буріння
Конструкція свердловини, висота підіймання цементу, випробування на герметичність колони, глибина стикування колон
Проектні
Фактичні
РОЗДІЛ 2
СКЛАДАННЯ ПРОЕКТІВ БУДІВНИЦТВА СВЕРДЛОВИН
33
У технічній частині наряду відповідно до геологічних даних мають бути вказані: тип і розмір доліт; вимоги, яким має відповідати буровий розчин, технологічний режим буріння та ін.
У процесі буріння геолог повинен порівнювати дані проектного розрізу з фактичними даними і вносити в ГТН відповідні зміни та доповнення. По мірі буріння свердловини та одержання результатів геолого-геофізичних досліджень і спостережень геолог будує фактичний зведений геологічний розріз свердловини. Геологічний розріз називають зведеним, оскільки геолог під час побудови літолого-стратиграфічної колонки враховує одержані дані щодо керна, шламу та комплексу геофізичних досліджень; на розріз наносять дані спостережень (за нафтогазопроявами, водопроявами і т. ін.), результати випробування перспективних об'єктів на продуктивність.
