3.4. Демультиплексори.

Демультиплексор (Demultiplexor:DMX) призначений для виконання оберненої функції мультиплексора, а саме – передачу (комутацію) сигналу з єдиного інформаційного входу на один звиходів залежно від коду наn-адресних входах. Демультиплексор можна реалізувати на дишифраторі зn-входами, у якого вхід дозволувикористовується як інформаційний. Отже, мультиплексор – це своєрідний розподілювач-комутатор цифрових сигналів, який керований двійковим входом.

Можливий варіант побудови демультиплексора 1-8 зображено на рис.3.4. Паралельний код, що керує роботою демультиплексора, подають на входи дешифратора, які стають адресними, а входи останнього під’єднують до входів кон’юкторів.

У загальному випадку демультиплексор реалізує логічну функцію виду

. (3.8)

З’єднані між собою, другі входи кон’юкторів утворюють інформаційний вхід демультиплексора. Отже, на вихіддемультиплексор пропустить вхідний сигнал тільки через той кон’юктор, на другому вході якого буде лог. 1, що з’явиться з відповідного виходу дешифратора. Демультиплексор-розподілювач можна виконати синхронним, якщо на треті входи кон’юкторів подавати синхроімпульси від зовнішнього генератора, або якщо для цього використати вхід дозволудешифратора, як це показано на рис.3.4.

Деякі мікросхеми ТТЛ, зокрема КІ55ИДЗ, КІ55ИД4, КІ55ИД6, КІ55ИД7, КІ55ИД10, залежно від способу ввімкнення працюють як демудьтиплексори. Функціональну дуальність мультиплексора і демультиплексора зручно використати для передачі інформаційних двійкових сигналів (даних) на відстань, наприклад, по телифонних лініях зв’язку та кабелях. В такій системі зв’язку функцію передавача-перетворювача паралельного коду в послідовний виконує мультиплексор, а функцію приймача-перетворювача послідовного коду у паралельний – демультиплексор. При наявності лінії керування обох перетворювачів забезпечується синхронна робота системи. Перевага такої системи

Рис. 3.4. Схема демультиплексора.

передачі даних на відстань, незважаючи на її низьку швидкодію, полягає в економії затрат, які неминучі при паралельній передачі інформації.

4. Арифметичні пристрої.

Розглянуті раніше КП виконують за законами бульової алгебри логічні операції над логічними змінними 0 і 1. Поряд з логічними операціями (заперечення, кон’юкція, диз’юнкція) у цифровій техніці також розглядається арифметичні дії над двійковими числами (додавання, віднімання, множення, ділення). Ці операції виконуються за допомогою арифметичних пристроїв, які є складовою частиною, функціональними вузлами мікропроцесорної та обчислювальної техніки. До них належать: суматори різних типів, віднімачі (субстратори), перемножувачі, подільники, пристрої порівняння і порогові схеми (цифрові компаратори), пристрої виявлення парності (паритету) заданих чисел, арифметично-логічні пристрої тощо.

Особливість арифметичних пристрої полягає в тому, що вони використовують арифметичні дії не над логічними змінними 0 і 1, а над арифметичними числами 0 і 1 за законами двійкової арифметики. Найважливішим вузлом арифметичних пристроїв є суматор, тому що практично всі математичні операції зводяться до операції підсумування прямих, обернених, зсунутих (вправо, вліво) двійкових чисел.

Розглянемо принцип синтезування найбільш пощирених у практиці арифметичних пристроїв.