- •1. Службове призначення і класифікація корпусних деталей.
- •3. Матеріали і заготовки для корпусних деталей.
- •4. Вибір технологічних баз при обробленні корпусних деталей.
- •2. Розв’язання задачі забезпечення рівномірності розподілу припуску на поверхнях, що будуть оброблюватися на подальших операціях.
- •5. Типові технологічні маршрути оброблення корпусних деталей.
- •6. Розмітка заготовок.
- •8. Методи оброблення головних отворів.
- •Лекція 2 Технологія виготовлення станин і рам.
- •1. Службове призначення станин.
- •2. Технічні вимоги (тв) на виготовлення станин.
- •3. Матеріали і способи отримання заготовок.
- •4. Вибір технологічних баз при обробленні станин.
- •5. Типові технологічні маршрути оброблення станин.
- •7. Чистове оброблення заготовок станин.
- •8. Викінчувальне оброблення напрямних.
- •9. Оброблення торцевих площин і кріпильних отворів.
- •10. Зміцнення станин.
- •Лекція 3 Технологія виготовлення гладких і ступінчастих валів.
- •1. Службове призначення, класифікація валів. Технічні вимоги.
- •2. Матеріали і способи отримання заготовок.
- •3. Вибір технологічних баз.
- •4. Типовий технологічний процес оброблення валів
- •6. Способи оброблення зовнішніх поверхонь на верстатах токарної групи.
- •7. Чистові та викінчувальні методи оброблення.
- •8. Методи оброблення зовнішніх поверхонь пластичним деформуванням.
- •9. Методи оброблення шпонкових канавок і шліців.
- •10. Методи нарізання різі на валах.
- •11. Балансування і контроль. Лекція 8 Технологія виготовлення циліндричних зубчастих коліс.
- •1. Службове призначення і типові конструкції циліндричних зк.
- •2. Технічні вимоги на виготовлення циліндричних зк.
- •3. Матеріали і способи отримання заготовок.
- •4. Вибір технологічних баз.
- •5. Типові технологічні маршрути виготовлення циліндричних зк.
- •6. Основні способи оброблення зубців циліндричних зк.
- •7. Контроль циліндричних зк.
- •Лекція 9 Технологія виготовлення конічних зубчастих коліс.
- •1. Службове призначення і типові конструкції конічних зк.
- •3. Матеріали і способи отримання заготовок.
- •4. Вибір технологічних баз.
- •5. Типові технологічні маршрути виготовлення конічних зк.
- •6. Основні способи оброблення зубців конічних зк.
- •7. Контроль конічних зк.
- •3. Матеріали і способи одержання заготовок типу важелів та вилок
- •Службове призначення і технічні умови на виготовлення важелів та вилок
Службове призначення і технічні умови на виготовлення важелів та вилок
Важелі, здійснюючи коливальний або обертовий рух, передають необхідні сили і забезпечують задані закони руху з'єднаних з ними деталей. Для досягнення певного положення важеля (рис. 1, а, б) і при повороті його базування в механізмі здійснюється за подвійною напрямною базою: циліндричним або конічному посадочним отвором 3, іноді шліцьовим (рис. 1, в). Інші циліндричні та нарізні отвори 4 (рис. 1, а-е), осі яких паралельні (рис. 1, г-е) чи перпендикулярні (рис. 1,а, б), осі отвору 3 служать допоміжними базами і забезпечують базування приєднуваних деталей механізму. Для закріплення цих деталей і самого важеля 1 (риc. 1, г), часто передбачають пази для стягування важеля кріпильними деталями. За допомогою торців 5 важелів забезпечується його осьове положення. Оскільки важіль не сприймає значних осьових навантажень, то достатньо, щоб один з його торців був опорною базою. Однак в процесі роботи механізму невідомо, яким із торців важіль буде підтискатись і базуватись зі сполучуваними деталями. Тому обробляють обидва торці. Забезпечення перпендикулярності цих торців осі отвору 3 запобігає заклинювання важеля при його хитанні під час роботи.
Рис. 1. Конструкції важелів та вилок
Для створення визначеності базування та закріплення важеля 1 в осьовому і кутовому положенні необхідно мати поперечний отвір 6 для кріпильної деталі.
Низка важелів для дії на з'єднувані деталі має виконавчі поверхні 2 (рис. 1, а-в) криволінійної форми.
Розрізняють вилки двох видів: вилки перемикання і вилки шарнірних з'єднань.
Вилки перемикання 8 (рис. 1, ж) призначені для зміни кінематичних і динамічних зв'язків машин шляхом осьового зворотно-поступального пересування муфт, зубчастих коліс та інших подібних деталей. Такі вилки 8 з обох боків мають плоскі виконавчі поверхні 10, за допомогою яких при перемиканні передачі досягається контакт зі сполучуваними деталями з одного боку вилки 8 по всіх поверхнях 10. Для забезпечення мінімального перекосу вилки 8 її потрібно базувати в механізмі за основною базою - високоточним отвором 3, тобто за подвійною напрямною базою. Для цього вилка 8 повинна мати бобишку 11 значної довжини. Щоб вилка 8 могла виконувати своє службове призначення, її виконавчі поверхні повинні бути перпендикулярними до осі отвору 3.
Базування та закріплення вилки 8 у кутовому і осьовому положенні здійснюється за допомогою отвору 9, розташованому в бобишці так, що його вісь перпендикулярна осі отвору 3.
Вилки шарнірних з'єднань рухомих деталей машин (рис. 1, з-к) для виконання ними службового призначення мають вушка 13 зі співвісними зазвичай циліндричними отворами 12 для базування за подвійною напрямною базою з'єднувальних шарнірних осей. Базування самої вилки 8 також виконується за подвійною напрямною базою, а саме: за хвостовиком 15 (рис. 1, к) зі шліцьовою, конічною або циліндричною зовнішньою чи внутрішньої поверхнею або за бобишкою 16 з отвором 17 (рис. 1, і), вісь якого перпендикулярна до осей отворів 12 у вушках 13 (рис. 1, к) чи паралельна їм (рис. 1, з).
Ці вилки звичайно закріплюються на деталях завдяки пружній деформації хвостовика 15 (рис. 1, к) при затягуванні нарізних деталей в отвір 6 бобишки 14. Для збільшення пружної піддатливості у вилки часто прорізують паз шириною (40,2)…(6,50,2) мм з параметрами шорсткості поверхонь Rz = 40 мкм.
Важелі та вилки. В залежності від службового призначення деталі її отвори, що є основними і допоміжними базами, повинні бути виготовлені в межах допусків Н6-Н11, а відхилення міжосьових відстаней не повинні перевищувати (0,05…0,50) мм.
Осі отворів для допоміжних баз деталі повинні бути паралельними чи відповідно перпендикулярними до осі отвору - основної бази, допустиме відхилення від - 0,02100 до 0,10100.
Для забезпечення прилягання торців бобишок важелів і вилок з'єднань до сполучуваних деталей і зниження контактних напружень ці торці повинні бути перпендикулярними до осей відповідних отворів, допустиме відхилення - від 0,1100 до 0,3100, а параметр шорсткості їх поверхні Ra = 0,32…1,25 мкм.
Виконавчі поверхні важелів перемикання для забезпечення потрібного з'єднання з поверхнями пересувних деталей повинні бути перпендикулярними до осі отвору - основної бази, допустиме відхилення - від 0,05100 до 0,10100, а параметр шорсткості поверхні Ra = 0,63…2,5 мкм, для важелів-коромисел клапанів - від Ra = 0,63 мкм до Rz = 40 мкм.
Параметр шорсткості поверхні отворів Ra = 0,63…2,5 мкм, а відхилення їх форми - звичайно в межах допуску на діаметр.
Для збільшення терміну служби твердість виконавчих поверхонь цих деталей встановлюють НRС (40-50)…(50-5).Технічні вимоги
Забезпечення точності розмірів і форми основних отворів: точність діаметрів основних отворів важелів 7-8 квалітет; шорсткість Rа 1,6 … 0,8 мкм
Допуск міжосевої відстані основних отворів 0,3 мм;
Також необхідно забезпечити точність взаємного розташування поверхонь: паралельність осей основних отворів, перпендикулярність торцевих поверхонь бобишок до осей основних отворів; паралельність торцевих поверхонь бобишок між собою; співвісність зовнішніх поверхонь головок важелів тяг.
Робочі поверхні важелів підлягають термічній обробці поверхневого шару до 57 … 63 НRCэ.
Технічні вимоги
Відхилення від співвісності отворів у вушках – не більше 0,01 мм;
Відхилення від перпендикулярності осі отворів у вушках до осі хвостовика або фланцю 0,1 – 0,2 мм на довжині 100 мм;
Відхилення від перпендикулярності торців вушок до осі отворів у вушках 0,1 мм на 50 мм довжини;
12.Типові технологічній маршрути оброблення важелів та вилок
Вибір баз і послідовності обробки.
При обробці важелів спочатку обробляють торцеві поверхні головок, які в подальшому служать базами для обробки отворів. Обробку торцевих поверхонь можна здійснювати послідовним фрезеруванням обох сторін головки деталі або їх одночасною обробкою. Базовими поверхнями при цьому є необроблені поверхні стержнів деталі. В крупносерійному і масовому виробництві застосовують плоску протягування торцевих поверхонь. Цей процес є більш продуктивним ніж фрезерування. Для забезпечення необхідної шорсткості після фрезерування або протягування застосовують шліфування.
Отвори в головках важелів обробляють за декілька установів на вертикально-свердлувальних верстатах, координатно-розточувальних та інших верстатах свердлувально-розточувальної групи з установом деталі на оброблені торці головок. При обробці отворів великих діаметрів в техпроцес включають розсвердлювання, зенкерування, розточування, розвірчування або протягування.
Обробка важелів складається із наступних етапів:
Послідовна або одночасна обробка торцевих поверхонь основних отворів;
Обробка основних отворів;
Обробка шпонкових і шліцьових канавок в основних отворах;
Обробка поверхонь стержню важелю, прорізів, пазів, фасонних виконавчих поверхонь важелю;
Обробка допоміжних отворів і нарізання різьби;
Термічна обробка окремих поверхонь;
Шліфування відповідальних поверхонь.
Методи одержання заготовок
Заготовки усіх видів вилок карданних валів штампують на штампувальних молотах або пресах, а потім відрізають на відрізному верстаті.
Обробка вилок складається із наступних етапів:
обробка торців вушок (зовнішніх і внутрішніх торців) – в залежності від точності застосовується фрезерування, протягування або шліфування;
обробка хвостової частини і фланцю (в залежності від конструкції і точності хвостової частини) – точіння і шліфування циліндричної частини, свердлування отвору у хвостовику, протягування;
обробка отворів у вушках – попередня обробка на агрегатному багатопозиційному верстаті, кінцева обробка – алмазним розточуванням або протягуванням;
обробка кріпильних отворів в торцях вушок або канавок у отворах вушок – обробляють чотирма способами: повна обробка на вертикально- свердлувальному верстаті або на багатопозиційному верстаті барабанного типу; повна обробка на одно- або двохпозиційних агрегатних верстатах; свердлування на агрегатно-свердлувальному, а нарізання різьби на вертикально-свердлувальному;.
9.Типові конструкції та особливості будови деталей типу «Важелів та вилок
До даного класу деталей відносяться деталі різної форми і мають такі характерні поверхні: площадки, отвори, що розташовуються з кінців стержню.
Поперечний перетин стержню звичайно буває не круглий. Осі основних отворів паралельні або розташовані під різними кутами. Таких взаємопов’язаних отворів у важелях два або більше.
В деталях даного класу крім основних отворів обробці підлягають шпонкові або шліцьові канавки, прорізи в бобишках, опорні площадки, радіусні викружки, кріпильні отвори та інші поверхні. Іноді обробляють торці основних отворів і стержні.
Конструктивні форми вилок карданних валів автомобілів і багатьох колісних тракторів приблизно є однаковими. Основна різниця вилок вантажних і легкових автомобілів є в тому, що базою для встановлення голчастих підшипників в осевому напрямку у легкових автомобілів є внутрішні торці вушок, а у вантажних зовнішні. У легкових – в ушках проточують канавки, а у вантажних – зовнішні торці. Важелі, коромисла, собачки, повідки, ручки, прихвати та інші подібні деталі є кінематичними ланками механізмів машин, приладів і технологічного оснащення і належать до деталей типу важелів. вилки перемикання і вилки шарнірних з'єднань
Конструктивні особливості та різновиди деталей класу «Фланці та дики
Конструкция подобных соединительных элементов позволяет выдерживать не только большое давление, но и прочие неблагоприятные условия эксплуатации. Сама конструкция регламентируется ГОСТом, сегодня могут иметь девять исполнений:
с соединительным выступом под углом в 45°. Является наиболее часто применяемым для различных условий;
с соединительным выступом под углом в 90°;
с выступом в 45°, с впадиной и выборкой изнутри;
с шипом, имеет выступ в 90°;
с кольцевидной выборкой, пазом;
с внутренней фаской под линзовую прокладку;
для прокладок овального сечения, имеет канавку на торцевой поверхности тоже овальной формы;
две последние конструкции - комбинированные.
Фланцы по конструкции представляют собой плоские кольца или диски, которые выполнены из высококачественной стали. По периметру имеется несколько равномерно расположенных отверстий, при помощи которых и происходит их крепление болтами и шпильками. Именно такое расположение отверстий является гарантией того, что соединение будет герметичным и прослужит очень долго.
Ось список запитуваних фланців: –фланціплоскі; – фланці коміркові;
–фланціапаратівісудин; –фланцінержавіючі; – фланці відповідні.
6.Матеріали і заготовки для деталей класу Фланці та диски»
Фланці виготовляються як з вуглецевих і легованих сталей, так і з нержавіючих сталей, таких як сталь 20, 20А, 20С, 09Г2С, 09ГСФ, 13ХФА, 20ФА, 15Х5М, 15ХМ, 15ГС, 06ХН28МДТ, 12Х18Н10Т, 10Х17Н13М2Т, європейських аналогів та інших марок[8].
Заготовка - поковка. Заготовка из проката. Заготовка - поковка штампованная. виды заготовок: прокат, отливки, поковки, штамповки, сварные конструкции и другие виды заготовок
