10.3Рекомендації по проектуванню рам
10.3.1 Рами відносяться до плоских розпірних конструкцій. При проектуванні переважно слід використовувати клеєні дерев'яні рами суцільного перерізу. Наскрізні (решітчасті) рами проектують в основному із цільної деревини. По формоутворенню рами підрозділяються на: двошарнірні рами стояково-балкової системи й тришарнірні рами.
Двошарнірні рами слід проектувати із жорсткими вузлами приєднання стійок до фундаментів. У двошарнірних рамах стояково-балкової системи ригелями можуть бути будь-які безрозпірні конструкції.
У тришарнірних рамах з'єднання полуригеля зі стійкою виконується жорстким.
10.3.2 Клеєні рами залежно від використовуваних матеріалів і формоутворення підрозділяються на: рами із прямолінійних елементів, виготовлених із клеєної масивної деревини; рами з багатошарової клеєної деревини із криволінійними ділянками і клеєфанерні рами.
10.3.3 Рами слід проектувати переважно із змінною висотою h і постійною шириною b поперечних перерізів. Для більшості типів рам можуть бути рекомендовані наступні конструктивні розміри: висота поперечних перерізів у зоні карнизних вузлів h1= (1/20 – 1/30)l, у конькових вузлах h2 = (0,2 – 0,3)h1, а в опорних вузлах стійок h3 = 0,4h1. Відношення максимальної висоти до ширини поперечного перерізу в рамах може прийматися h1/b = 4 – 8. Дані конструктивні рекомендації ставляться до рам масового застосування. Для більш прогонних і унікальних по формоутворенню рам, можуть установлюватися свої вимоги, які залежать від багатьох факторів і конкретних завдань проектування.
10.3.4 В елементах клеєних рам в поперечних перерізах допускається поєднувати деревину двох класів міцності, використовуючи в крайніх зонах на 1/6 висоти поперечного перерізу більш високий клас міцності деревини, а в середній частині – деревину більш низького класу міцності.
10.3.5 Статичні розрахунки рам виконуються відповідно до вимог ДСТУ-Н Б EN 1995-1-1(5.4.4).
10.3.6 Рами повинні розраховуватися по граничних станах несучої здатності й експлуатаційної придатності відповідно до вимог ДСТУ-Н Б EN 1995-1-1.
10.3.7 Криволінійні ділянки гнуто-клеєних рам з масивної деревини або LVL повинні розраховуватися з урахуванням вимог ДСТУ-Н Б EN 1995-1-1(6.4.3).
10.4Рекомендації по проектуванню арок
10.4.1 Арки, як і рами, відносяться до плоских розпірних конструкцій. Залежно від статичної схеми арки бувають дво- і тришарнірні; залежно від матеріалу – клеєдощаті, клеєфанерні, дощаті й з пиломатеріалів на механічних зв'язках; залежно від типу перетинів – прямокутної із шаруватої клеєної деревини, двотаврового клеєфанерного, коробчатого, коробчато-двотаврового, постійного і змінного поперечного перерізу по довжині (мал. 9.2); залежно від обрису – з елементів прямолінійного, ламаного обрисів і криволінійних елементів постійного й змінного радіуса кривизни; залежно від зовнішнього вигляду – суцільні й решітчасті; залежно від типу з'єднань – на клеях, нагелях, кільцевих і зубчасто-кільцевих шпонках, цвяхах.
а)
|
б) |
в) |
г) |
д) |
е) |
ж) |
а) – прямокутне; б) – двотаврове; в) – клеєфанерне двотаврове; г) – клеєфанерне коробчате; д) – клеєфанерне двутаврово-коробчате; е) і ж) – перетини гратчастих арок
Рисунок 10.2 – Поперечні перерізи арок
10.4.2 Стрілу підйому пологих арок звичайно ухвалюють 1/5 – 1/7 від прольоту. У загальному випадку відношення стріли підйому до прольоту повинне ухвалюватися залежно від функціонального призначення проектованої будівлі або покриття. Перетин клеєдощатих арок невеликого прольоту (прольотом до 18 м) рекомендується проектувати таким, щоб відношення висоти поперечного перерізу до ширини не перевищувало 5. При більшому відношенні h/b, необхідно виконувати розрахунки на стійкість при вигині й передбачати конструктивні заходи по забезпеченню стійкості поперечного перерізу.
10.4.3 В поперечних перерізах арок із клеєної деревини допускається поєднувати деревину двох класів міцності, використовуючи в крайніх зонах на 1/6 висоти поперечного перерізу більш високий клас міцності деревини, а в середній частині – деревину більш низького класу міцності.
10.4.4 В криволінійних елементах арок, виготовлених із клеєної шаруватої деревини, товщина дощок не повинна перевищувати 33 – 36 мм і бути не більш r/250, де r – радіус кривизни. Клеєна шарувата деревина, використовувана для виготовлення арок, повинна задовольняти вимоги EN 14080.
10.4.5 При конструюванні клеєфанерних арок необхідно дотримувати всіх вимог склеювання фанерної стінки з поясами, як для клеєфанерних балок.
10.4.6 Крок арок, в залежності від прольоту, рекомендується ухвалювати від 3 до 6 м.
10.4.7 Статичний розрахунок арок слід виконувати відповідно до вимог ДСТУ-Н Б EN 1995-1-1 (5.4.4).
10.4.8 Арки повинні бути розраховані по граничним станам несучої здатності й експлуатаційної придатності відповідно до вимог ДСТУ-Н Б EN 1995-1-1.